СВОП Зеленського. Чому зростає ймовірність дефолту України
2019−2021 роки — пікові за борговим навантаженням. НВ Бiзнес разбирався, чи зможе Україна обслуговувати зовнішні борги на тлі нинішніх політичних ризиків. Без нових позик грошей вистачить до травня.
Кредитні дефолтні свопи (англ. — credit default swaps — CDS) України за рік виросли на більш ніж 100% - з 311 пунктів до 631 пунктів. Цей інструмент відображає настрої іноземних інвесторів. Якщо ризики дефолту конкретної країни ростуть, то відповідно вартість CDS зростає, і навпаки, якщо ризики падають, знижується їхня ціна. Дефолтні свопи використовуються інвесторами для страхування на випадок неплатежу за позиками.
Наприклад, інвестор купив єврооблігації України, Венесуели або Греції і паралельно придбав CDS. Якщо трапився дефолт, по одній з облігацій, і їх продавець не може виплачувати борг, покупець свопу віддає його тому, хто його продав, повертаючи таким чином інвестовані гроші і відсотки. Але сьогодні до страхувальної функції CDS підключилася спекулятивна. Тепер для придбання CDS не потрібно купувати чиїсь борги. Можна купити своп для того, щоб потім перепродати його дорожче у разі підвищення кредитних ризиків. Ті, хто рік тому, купили CDS України на $ 1 млн, вже заробили стільки ж. Для наглядності, CDS Венесуели у квітні 2017 року були на рівні 3428, а у листопаді того ж року на тлі збільшення кредитних ризиків досягли пікової позначки в 90 582.
Президент інвестгрупи Універ Тарас Козак вважає, що таке стрімке зростання дефолтних свопів викликане політичними ризиками, які хеджуються інвесторами. «В Україні зараз стабільні економічні показники, єврооблігації торгуються вище номіналу. Єдина невизначеність — це результати виборів президента і парламенту. Саме це включено в ці ризики інвесторами. Приміром, найбільші рейтинг сьогодні у Зеленського, і для тих людей, які плутають його з заявами Голобородька, який послав МВФ, це може призвести до формування такої думки, що якщо він переможе, то Україна перестане працювати з фондом. А якщо це станеться, то кредитний рейтинг України знизиться до рівня дефолту» , — припускає Козак.
Контекст
Програма між Україною і МВФ в рамках механізму stand-by була затверджена 19 грудня 2018 на $, 9 млрд. Україна вже отримала $1,4 млрд. Решту коштів буде надано за підсумками піврічних переглядів програми в 2019 році, які відбудуться, фактично відразу після виборів, в травні-червні цього року. Для інвесторів співпраця позичальника з МВФ є одним з найважливіших критеріїв довіри і продовження співпраці. Також це впливає на вартість запозичень. На поточний момент найбільше обурення у міжнародних кредиторів України, зокрема, МВФ, викликає скасування статті 382−2 КК про незаконне збагачення.
Старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович зазначив, що не тільки в CDS були відображені політичні ризики, вони також були закладені і в майже 10-відсоткову ставку, під яку Міністерство фінансів залучило недавно $ 350 млн. «Цей рівень ставки враховує суттєві ризики можливих змін не в кращий бік після виборів, а також значне боргове навантаження на бюджет найближчим часом», — сказав аналітик.
Як видно з графіка нижче, CDS України почали висхідний тренд в березні минулого року.
Чи вистачить грошей на обслуговування державних боргів?
Міністр фінансів України Оксана Маркарова повідомила, що в цьому році Україні потрібно позичити близько $ 4 млрд. «Це не секрет, що в цьому році 418 мільярдів гривень в бюджеті закладено на погашення та обслуговування боргів у цьому році. Це третина державного бюджету. Це дуже великий виклик, що стосується боргу», — погоджується вона.
Аналітики б’ють на сполох, тому що 2019−2021 роки є на цей момент піковими за борговим навантаженням у частині валютного держборгу і до того ж накладаються політичні ризики.
Як уточнив НВ Бізнес головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов, в 2019 рік Україні потрібно буде погасити внутрішніх і зовнішніх боргів на величезну суму в $ 11 млрд, з якої вже виплачено 2,9 млрд.
Але, як заспокоює Маркарова, для фінансування держборгу в 2019 році на рахунок України вже надійшло 600 млн євро під гарантії Світового банку під 4% і $ 350 млн під 9,75% річних за рахунок розміщення євробондів.
Також, великі надії у міністра на «лінк» з Clearstream, який спростить нерезидентам можливість напряму купувати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Як повідомляв НВ Бізнес, за оцінками інвестбанку Goldman Sachs наявність лінка Clearstream і авторизація торгових терміналів Bloomberg і Reuters дозволить залучити на ринок ОВДП додаткові $ 2−6 млрд. «Наш ринок дуже цікавий для інвесторів. Тому на гривневі і валютні (ОВДП — Авт.), я думаю, буде великий попит" — сказав вона. Також, Мінфін працює над додатковими інструментами, зокрема, за її словами, вже розпочато переговори зі Світовим банком щодо наступної гарантії. «Я сподіваюся, що в цьому році зможемо її (гарантію — Авт.) використовувати, а решту будем моніторити, виходити на приватний ринок», — розраховує міністр.
На поточний момент Мінфін успішно справляється з обслуговуванням боргів, незважаючи на політичні ризики, оцінює роботу міністерства головний економіст Dragon Capital Олена Білан. «Виплати за зовнішніми та внутрішніми боргами — основний ризик для бюджету в найближчі роки. Це вимагає постійного доступу до зовнішніх і внутрішніх запозичень», — сказав вона.
Залучення валюти є і буде залишатися для Мінфіну головним завданням, вважає Тарас Котович. «За нашими підрахунками, наявних матеріальних запасів валюти на рахунках уряду вистачить до початку травня, але в травні чекають значні виплати за зовнішнім боргом, і кошти для них ще належить знайти», — сказав він.
Чи повториться 2014 рік
Експерти побоюються, щоб не було повторення ситуації 2014 року, коли Україна була на межі дефолту. Тоді міністр фінансів Наталія Яресько змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію $19,3 млрд боргів і списання зобов’язань в $3,8 млрд, що дозволило уникнути дефолту. Суму виплати за євробондами в $15,6 млрд перенесли на 2019−2027 роки із середнім купоном 7,75% (щорічно потрібно виплачувати близько близько $ 1,7 млрд).
«Наша ситуація з боргами в 2014 році пов’язана з тим, що борги у нас нарощувалися, а економіка на жаль, була в тому стані, в якому вона була (мінус 15% - Авт.)», — згадує міністр фінансів Оксана Маркарова.
Ситуація в економіці зараз набагато краща (зростання ВВП в 2018 рік — 3,2%, прогноз МВФ на 2019 — 2,7%, 2020 року — 3,4%), підтверджує Олена Білан, ніж в 2014 році. «Зовнішні виплати високі, але з ними цілком можна впоратися при розумній економічній політиці та співробітництві з МВФ та іншими офіційними кредиторами», — сказала він.
Маркарова запевняє, що сьогодні держава контролює процес управління боргами і доказом поліпшенням ситуації Маркарова називає зниження частки держборгу у ВВП України до 60%. «Але за три роки борг ми повинні зменшити до менш 50% ВВП, — сказала міністр. — Це означає, що з часом ми будемо більше заробляти, менше запозичувати. Зараз, на жаль, ми в такій ситуації, що не запозичувати ми не можемо».
