Свобода аграріїв, французькі інвестиції і турецька гостинність – головні агроновини за тиждень
1
Великий агрохолдинг вийде з тваринницького сегменту
У компанії Harveast задумалися над доцільністю збереження молочного бізнесу. За словами гендиректора підприємства Дмитра Скорнякова, зараз холдинг ледве виходить в нуль рентабельності в цьому сегменті, а скасування податкових пільг для аграріїв тільки погіршує ситуацію. Думки фахівців розділилися: одні вважають, що галузь підкосила ситуація минулого року, коли ціни на молоко скотилися до дна і цей сегмент дійсно став просідати сильніше, ніж раніше. Інші – називають це спробою холдингу цією заявою вплинути на становище тваринників і домогтися більше дивідендів для галузі при отриманні держдотацій. Особливо це актуально після того, як стало відомо, що у наступному році бюджетом не передбачено продовження для аграріїв спецрежиму з ПДВ. У будь-якому випадку, як би не закінчилася ця історія, слабо віриться в те, що Harveast всерйоз відмовиться від цього напрямку, маючи одне з кращих молочних стад в країні. До того ж, акціонери холдингу ще до його створення витратили багатомільйонні кошти в тваринницький сегмент і навряд чи захочуть з ним розлучитися.
2 Україна позбувається Державного земельного банку
Установу створювали в 2012 році з метою надання доступної фінансової підтримки малим і середнім агрогосподарствам. По суті, банк виявився пустушкою і практично не працював. Два роки тому держава вирішила ліквідувати його, але в 2015 році уряд запропонував виставити його на продаж. Спочатку банк оцінили у 250 млн грн, але цього літа суму знизили майже на 100 млн грн. Покупця шукали на відкритому конкурсі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але так і не знайшли. Деякі експерти кажуть, що його вартість все одно залишалася завищеною, плюс сам актив був збитковий і не мав навіть клієнтської бази. Хороша новина в тому, що тепер держава таки ліквідує банк і зможе витратити гроші на більш ефективні проекти в аграрній сфері.
3 Франція допоможе з виробництвом соняшникової олії
Французька компанія Saipol надасть фінансування на продовження широкомасштабного проекту з будівництва олієдобувного комплексу групи Allseeds (великий виробник та експортер рослинних масел) в Україні. Сторони вдарили по руках цього тижня. Умови та обсяг фінансування фігурантами не повідомляється. Раніше Allseeds інвестував $200 млн у будівництво маслоекстракційного заводу в порту Южний (потужністю 2,4 тис. тонн на добу) з переробки насіння соняшнику. Завод почав працювати в 2015 році. У планах групи до 2021 року збільшити потужність комплексу в чотири рази, на що знадобиться близько $400 млн. На думку Миколи Верницького, директора компанії ПроАгро, можливо українська компанія буде отримувати гроші не безпосередньо від західних банків, а під гарантії згаданої структури. В принципі, зазначає експерт, для нашої країни це стандартний підхід до фінансування, коли йдеться про вливання коштів у великі проекти в Україні. Це означає, що інвесторів поки не переконали в безпеці українських правил гри, і можливості безперешкодно вести тут бізнес.
4 Туреччина готується розширити продовольчу торгівлю з Україною
Чиновники України і Туреччини днями провели засідання спільної робочої групи з питань сільського господарства. Україна зацікавлена в поставках олійних культур, м'ясо-молочної продукції, яєць, риби, меду, хутрової сировини, та іншої агропродукції. Туреччина – більшою мірою у співпраці з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України. В результаті зустрічі сторони дійшли домовленості щодо організації до кінця цього року українсько-турецького аграрного бізнес-форуму в Києві. Позитивні нотки повинні зрушити з місця зволікання з рішенням щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі між країнами. Справу гальмує турецька сторона, яка поки що не продемонструвала гнучкості у принципових для України питаннях – скасування мит на сільськогосподарську продукцію.
5 Уряд полегшує роботу агробізнесу
Кабінет міністрів спростив умови ведення бізнесу в сфері карантину рослин. Згідно з рішенням уряду, частота проведення перевірок підприємств істотно зменшиться. Компанії з високим ступенем ризику перевірятимуть не частіше одного разу в рік (два рази в рік), із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки (було один раз у два роки), а суб'єкти господарювання з незначним ступенем ризику підлягають плановим перевіркам не частіше одного разу на п'ять років. Якщо нові правила гри будуть дотримані, це допоможе мінімізувати корупційну складову, оскільки таким чином знижується кількість контактів чиновників з бізнесом. Ефект від такого нововведення яскраво відображається в морських торговельних портах країни, де операції стали проводити за лічені години, тоді як раніше справа могла затягнуться на кілька днів, а то і тижнів.
