Гроші тижня. Глобальна рецесія, ринок землі, антиколомойський закон, бездомна нафта і Ахметов за крок від дефолту
Глобальна рецесія і відкриття ринку землі в Україні, негативна ціна нафти і обвал рейтингів однієї з найбільших українських компаній — огляд головних бізнес-новин 30 березня — 5 квітня.
Минулий тиждень за щільністю подій вартий цілого року. Міжнародні організації буквально наввипередки лякали сценаріями світової рецесії, український парламент дав старт земельній реформі, прийняв «антиколомойський» і антикризовий закони, а за купівлю нафти стали доплачувати.
Буде погано, але ще невідомо, наскільки
11 років і один місяць — стільки тривало найдовше у новітній історії зростання світових ринків. Уповільнення стало помітним ще в 2019 році, спад був неминучий, але, на жаль, збігся з пандемією коронавірусу, яка ще й почалася в Китаї - на «світовій фабриці». Тепер міжнародні організації змагаються в ступені похмурості прогнозів (і погоджуються з тим, що нинішня рецесія перевершить обвал 2008 року).
Агентство Fitch припускає падіння глобального ВВП на 1,9% і вважає базовим сценарієм глибоку рецесію.
В ООН до пандемії очікували зростання глобальної економіки на 2,5%, тепер прогнозують спад на 1%.
Оптимісти з McKinsey вважають, що світовий ВВП виросте на 1−1,5% - при тому, що зростання нижче 2,5% вже асоціюється з рецесією.
У Saxo Bank говорять про «потрійний удар» по економіці (удар по попиту, по пропозиції і нафтова війна) і називають 2020-й «втраченим роком».
У МВФ констатували: світова економіка зупинилася, відтік капіталу з країн, що розвиваються перевищив $83 млрд, а за допомогою звернулися 85 країн — раніше такого в історії Фонду не було. І до 2021 року про зростання можна навіть не мріяти.
Для порівняння: в 2009 році світова економіка скоротилася на 1,7%.
Що стосується України, то Кабмін переглянув макропрогноз на 2020-й: ВВП впаде на 4,8%, експорт скоротиться на 5,5%, імпорт — на 10%. Інфляція підскочить з раніше прогнозованих 5,5% до 11,6%, середньорічний курс долара — з 27 грн/$ до 29,5 грн/$.
Схопилися
Верховна Рада 31 березня нарешті схвалила відкриття ринку землі.
У кращих українських традиціях — один з найважливіших законів був прийнятий вночі, а для його схвалення довелося збирати досить парадоксальну коаліцію (монобільшість Слуги народу шукала голоси, яких бракує, в Європейській солідарності і, вибачте за тавтологію, в Голосі).
Прийняли в результаті більш ніж компромісний і занадто половинчастий варіант реформи. У найближчі три роки купувати землі сільгосппризначення зможуть лише фізособи — громадяни України, і не більше 100 га в одні руки. Юрособи-резиденти отримають це право з 2024-го і не більше ніж по 10 тис. га. Коли зможуть купувати землю іноземці, і чи зможуть взагалі - невідомо. Це питання винесуть на референдум, який навряд чи взагалі вдасться провести в найближчому майбутньому.
Загальна ціна питання — до $40 млрд, потенційний обсяг ринку — 32,3 млн га, причому 10,4 млн га, які знаходяться в держвласності, на продаж виставляти не будуть. Експерти прогнозують ціни на гектар від $500 (на посушливому півдні) до $3 тис. (Вінницька, Хмельницька, Черкаська області).
У МВФ і Світовому банку до прийнятого закону поставилися позитивно-прохолодно. Краще, ніж взагалі нічого, але очікували більшої лібералізації.
«Антиколомойський» закон, перше читання
Законопроект, який гарантує неповернення банків колишнім власникам і описує механізм можливої компенсації для них, був прийнятий у першому читанні 30 березня (267 голосів «за»). Разом з законопроектом про обіг землі він входив до т. зв. пакет вимог МВФ, без прийняття якого Україна не світив транш Фонду в розмірі від $5 млрд. Загалом Україна очікує на отримання допомогу у $10 млрд (включаючи кошти Світового банку, ЄС та інших міжнародних кредиторів).
Їм пропонується передбачити, що суди не можуть приймати рішення, які приведуть до зупинки розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку або його ліквідації. Згідно із законопроектом, колишні і нинішні власники банків, права яких були порушені через незаконні акти НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку або рішення Кабміну, можуть отримати відшкодування збитку тільки в грошовій формі. Згідно із законопроектом, якщо суд визнає незаконним рішення НБУ про віднесення будь-якого банку до категорії неплатоспроможних, це «не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, і не відновлює положення/права осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення ».
Коли відбудеться друге читання — поки неясно, не виключено, що 7−8 квітня. При цьому голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев не виключає, що до законопроекту подадуть кілька тисяч поправок, щоб максимально пригальмувати його прийняття.
Наша відповідь коронавірусу
30 березня парламент прийняв, а вже 1 квітня Володимир Зеленський оперативно підписав закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавируса.
Документ гарантує на період карантину продовження виплат державної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також інших видів державної допомоги, зокрема, пенсій по інвалідності.
Також закон передбачає, що Кабмін встановить доплату в розмірі до 300% зарплати медикам та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах по боротьбі з коронавірусом. Крім того, документ передбачає доплати до 100% від окладу працівникам соцслужб, які надають послуги громадянам, які знаходяться вдома.
Закон скасовує ПДВ для ввезення медичних товарів і звільняє бізнес від сплати земельного податку та податку на майно, орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності.
Крім того, закон врегулює чуттєве для українських компаній питання — про проведення зборів акціонерів. За чинним нормам ПрАТ і ПАТ повинні зробити це до 30 квітня, але введення карантину і заборона на заходи за участю більше 10 осіб зробили збори акціонерів неможливими. Протиріччя знято — акціонери можуть зібратися протягом трьох місяців після скасування карантину, а для зовсім невідкладних випадків НКЦПФР оперативно розробляє положення про дистанційні збори.
Закон викликав різку критику з боку муніципалітетів: земельний податок та орендна плата складають значну частину доходів місцевих бюджетів. Мер Києва Віталій Кличко і зовсім назвав його «грабунком».
Подивіться хто прийшов. І хто пішов
Міністр фінансів Ігор Уманський, призначений разом із новим складом Кабміну під керівництвом Дениса Шмигаля не протримався на своїй посаді й місяця. 30 березня його відправили у відставку і лише з другої спроби призначили заміну — Сергія Марченка.
Про Марченка детально можна прочитати тут (з основного — противник оголошення дефолту, раніше його кар'єра була пов’язана з Олександром Данилюком, Ігорем Райніним і Володимиром Гройсманом).
Про причини відставки Уманського варто згадати. Екс-міністр розійшовся з прем'єром у поглядах на секвестр бюджету, неминучий через пандемію і карантин. Крім того — вимагав відставки глав Податкової та Митної служб, Сергія Верланова і Максима Нефьодова.
Беріть нафту, ми вам ще й доплатимо
На світовому ринку нафти склалася унікальна ситуація. Цінова війна, що почалася після демаршу РФ, що вийшла з угоди з ОПЕК щодо скорочення видобутку, привела до появи «бездомної нафти» і негативних цін на енергоресурс.
В останні дні березня на нафту з високим вмістом сірки не знайшлося покупців у США (бажаючим її придбати доплачували до $0,19 за барель), а станом на 1 квітня вартість російської нафти Urals перестала покривати витрати на транспортування і виплату зборів.
Проблему поглиблює нестача місць зберігання. За даними Goldman Sachs, вперше з 1998 року нафту в буквальному сенсі слова нікуди дівати. Резервуари переповнені, а танкери перетворилися на плавучі нафтобази. Обсяги «бездомної» нафти в квітні досягають 6 млн барелів на день, до травня можуть збільшитися до 7 млн барелів на добу.
Що стосується цін, то в березні вартість бареля нафти Brent впала на 55%, а за перший квартал 2020 року — на 66%.
Станом на сьогодні, барель Brent коштує $34,37, WTI — $28,94 за барель.
Відповідно падає і ціна газу. Спотові ціни в Європі опустилися нижче $80 за тисячу кубів.
Переддефолтний стан енергетика
Найбільша приватна українська енергетична компанія — ДТЕК Енерго, що належить найбагатшому українцю Рінату Ахметову, стрімко втрачає рейтинги.
1 квітня міжнародне агентство Fitch знизило кредитний рейтинг ДТЕК Енерго з рівня B- до C. А вже 3 квітня — до RD (обмежений дефолт). Поверхом нижче тільки один рядок — D (оголошений дефолт).
ДТЕК Енерго 30 березня оголосила про припинення виплати купона за єврооблігаціями і відсотків по банківському боргу. У компанії пояснили рішення мінімізацією економічних наслідків на тлі наростаючої економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу.
За підсумками 2019 року компанія оголосила про борг майже в $2 млрд — $1,2 млрд в єврооблігаціях і $711 млн банківського боргу.
У Fitch відзначили, що основні доходи ДТЕК отримує у гривні, курс якої навряд чи збереже стабільність на тлі світової рецесії, так що, за прогнозами агентства, в 2020 році компанія Ахметова матиме негативний вільний грошовий потік.
Fitch очікує пропозицій про реструктуризацію, після чого готова переглянути рейтинги.
Цитати тижня
«Ми ніколи в історії МВФ не бачили, щоб світова економіка зупинилася. Ми в рецесії, вона набагато гірше, ніж глобальна економічна криза», — Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ.
«Нова митниця, все таке. Проблема в тому, що є картинка світлого майбутнього, а є - реальність. І „контрабас“ як ішов, так і йде. З митницею треба жорстко — крок вліво, крок вправо — розстріл», — Ігор Уманський, екс-міністр фінансів.
«Депутати не прислухалися до вимог місцевих громад. І прийняли законопроект, в якому створили несправедливі умови для бізнесу. І забезпечили окремому великому бізнесу надприбутки за рахунок податків до бюджетів всіх рівнів», — Віталій Кличко, мер Києва.
