Гроші тижня: рекордні правки в «антиколомойський» закон, суди ПриватБанку, нова угода ОПЕК+ і збіднілий Ахметов
Рекорди «антиколомойського» законопроекту, Ахметов у новому рейтингу Forbes, два суди ПриватБанку і нова угода ОПЕК.
Тиждень, що минає, був насичений важливими економічними подіями. НВ Бізнес вибрав головні новини і найцікавіші заяви цього тижня.
Рекордні правки «антиколомойського» законопроекту
Тиждень почався з того, що народні депутати в понеділок подали понад 16 тис. поправок до так званого «антиколомойського» законопроекту, встановивши таким чином парламентський антирекорд. Головним рекордсменом виявився позафракційний депутат Антон Поляков, який вніс 6 тисяч поправок. Пізніше він заявив, що готовий частину з них відкликати, якщо парламент погодиться переглянути закон про ринок землі, відкласти реалізацію другого етапу медичної реформи і скасувати закони про фіскалізацію.
Вал поправок фактично блокує роботу Верховної Ради і ставить під загрозу підписання Україною угоди з МВФ на $8 млрд, оскільки ухвалення «антиколомойського» закону є однією з головних вимог фонду для отримання Україною допомоги.
Очікувалося, що в другому читанні законопроект розглянуть у понеділок, 13 квітня. Однак, виявилося, що відповідний комітет Верховної Ради не встигне підготувати документ до понеділка і розгляд законопроекту перенесли на невизначений термін. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова, розгляд законопроекту за процедурою може зайняти пів року і Рада на це не піде.
Однак, позачергове засідання парламенту в понеділок все-таки відбудеться і депутати розглянуть законопроект про внесення змін до держбюджету-2020.
Приватні суди
У вівторок, 7 квітня, стало відомо, що Верховний суд Сполученого Королівства відмовив Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову в оскарженні рішення про розгляд в Англії позову ПриватБанку про шахрайство на суму понад $3 млрд. Суд зобов’язав екс-власників банку відшкодувати витрати, яких зазнав ПриватБанк від їхніх невдалих клопотань. Таким чином, суд вирішив, що позов ПриватБанку надалі розглядатимуть по суті у Високому суді Лондона.
8 квітня в Київському апеляційному суді почався процес щодо апеляції Державної виконавчої служби на рішення судді Підпалого, який у лютому ухвалив рішення, яке зобов’язує ПриватБанк виплатити шести офшорним компаніям Суркісів більше $200 млн. На це засідання шляхом маніпуляцій не допустили ПриватБанк і Мінфін. На тлі цього спалахнув публічний конфлікт громадськості і ПриватБанку з міністром юстиції Денисом Малюською, який заявив, що державний виконавець захищає інтереси банку. Наступне засідання суду відбудеться 13 квітня.
Зміни до держбюджету 2.0
У новому варіанті поправок до держбюджету-2020 Фонд для боротьби з коронавірусом урізали на третину, скоротивши його до 66,3 млрд гривень. Показники дефіциту уряд не став міняти, залишивши їх на рівні 300 млрд грн. Також у Кабміні не змінювали показників падіння доходів, але переглянули низку програм, які раніше планували урізати. Серед іншого Кабмін пропонував збільшити витрати на пенсії на 20 млрд гривень, що викликало неоднозначну реакцію деяких екс-міністрів. За словами міністра фінансів Марченка, основні показники узгоджені з Міжнародним валютним фондом.
Глобальна криза та прогнози для України
Міжнародні фінансові організації та інвестбанки весь тиждень публікували прогнози про те, як пандемія коронавірусу позначиться на світовій економіці. JPMorgan прогнозує, що світова економіка за два роки недоотримає приблизно $5,5 трлн. Водночас МВФ оцінив бюджетні заходи, вжиті всіма державами світу від моменту початку кризи, сумарно в $8 трлн. Після прогнозів економістів про лавину суверенних дефолтів, МВФ збільшив до $100 млрд обсяг допомоги країнам у зв’язку з коронавірусом. На тлі пандемії Всесвітній банк погіршив свій прогноз щодо зростання української економіки і тепер прогнозує падіння ВВП на 3,5% за підсумками року. Незважаючи на погіршення показників, прогноз Світового банку все ще залишається одним з найоптимістичніших для України.
Вихід з карантину
На тлі численних заяв експертів про те, що глибина і тривалість кризи залежатимуть від епідеміологічної ситуації й термінів карантину, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в травні «Україна має почати працювати». Також прем'єр заявив про плани створити пів мільйона робочих місць, щоб убезпечити Україну від економічної кризи.
Свіжий рейтинг Forbes і невтішні підсумки для українських олігархів
Цього тижня журнал Fobers опублікував оновлений рейтинг мільярдерів, згідно з яким український олігарх Рінат Ахметов втратив більше половини своїх статків і опустився на 875 рядок рейтингу. Для ще п’ятьох найбагатших українських бізнесменів рік також виявився невдалим — майже всі вони втратили частину капіталу і позиції в рейтингу.
Подарунок для Ахметова
Кабінет міністрів ухвалив рішення про введення спецмита в розмірі 65% на імпорт в Україну російського вугілля, яке почне діяти з 15 квітня. Аналітики називали головним бенефеціаром такого рішення холдинг ДТЕК Ріната Ахметова, який видобуває майже 90% енергетичного вугілля в Україні. Крім того, з 10 квітня Україна на час карантину зупинила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі до закінчення карантину.
Кінець нафтової війни? Країни ОПЕК+ домовилися про нову угоду
Після виходу Росії з угоди ОПЕК+ і рекордного обвалу цін на нафту, 9 квітня РФ і Саудівська Аравія врегулювали основні протиріччя і домовилися про зниження видобутку. Обсяги зниження видобутку сягнуть приблизно 20% світових поставок нафти. Незважаючи на угоду про скорочення видобутку, нафта подешевшала, після того як кілька днів зростала в очікуванні переговорів. За підсумками переговорів країни ОПЕК+ погодилися знизити нафтовидобуток у травні-червні на 10 млн барелів на добу, якщо до угоди приєднається Мексика. І ще на 8 млн барелів з липня по грудень. Увечері 10 квітня стало відомо, що країни ОПЕК+ отримали згоду Мексики завдяки посередництву президента США Дональда Трампа.
Новий т.в.о. керівника Укрзалізниці, стабкредит для МАУ і плани Нафтогазу
У четвер, 9 квітня, стало відомо, що після звільнення Желько Марчека з посади т.в.о. голови правління Укрзалізниці, новим керівником може стати член правління компанії Іван Юрик. Остаточне рішення про призначення Юрика має ухвалити Кабінет міністрів.
Авіакомпанія МАУ, яка з 18 березня припинила виконувати регулярні пасажирські перевезення у зв’язку з відповідним розпорядженням уряду, попросила у держави стабкредит у держбанку на $50 млн під 5−6% річних для підтримки фінансової стабільності.
Голова Нафтогазу Андрій Коболєв заявив, що Кабмін очікує виходу держкомпанії на IPO в перспективі найближчих трьох-чотирьох років і збільшення ймовірних і доведених резервів газу і нафти. А виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко розповів, що наглядова рада компанії розглядає додаткові питання до Газпрому на $17,3 млрд.
Інтертелеком бореться за ліцензії
Окружний адміністративний суд Києва зупинив рішення телеком-регулятора, яке позбавляло оператора Інтертелеком права на отримання ліцензій на 4G через відсутність їх оплати. Також суд зупинив рішення НКРЗІ, яким Нацкомісія позбавила оператора цілої низки СDMA-ліцензій. Однак, у НКРЗІ ухвалу ОАСК про припинення своїх рішень не отримали і 7 квітня ухвалили рішення про анулювання дозволу Інтертелекому на експлуатацію радіоелектронних засобів. Мобільні оператори «великої трійки» сподіваються, що НКРЗІ, Інтертелеком і Мінцифри знайдуть вихід із ситуації, що склалася, і план з упровадження 4G ву 900 діапазоні зірваний не буде.
Цитати тижня
«Ця криза не знає кордонів. Всім боляче», — глава МВФ Крісталіна Георгієва про кризу, викликану пандемією.
«16 тисяч правок ми не отримували ніколи. Я вважаю, це спрямовано на те, щоб заблокувати роботу парламенту», — спікер парламенту Дмитро Разумков про правки до «антиколомойського» законопроекту.
«Мільйонні зарплати і премії пішли в минуле» — президент Володимир Зеленський про зниження зарплат держслужбовцям і членам наглядових рад до 47 тис. гривень.
«У травні Україна має піти на роботу» — прем'єр-міністр Денис Шмигаль про вихід з карантину.
