Антиолігархічний, антиахметовський чи просто піарний закон? Чотири думки про пакет правок у Податковому кодексі
Уряд планує поправити Податковий кодекс, щоб на 60 млрд грн збільшити надходження до держбюджету. НВ Бізнес запитав у експертів: чи дозволить цей крок досягти заявленої мети, і хто за це заплатить — олігархи, Ахметов або весь бізнес?
Міністерство фінансів України опублікувало на своєму сайті презентацію з переліком змін до Податкового кодексу. У презентації викладені ключові тези законопроєкту, який уряд найближчим часом зареєструє в парламенті. Пропонується — привести абсолютні значення розмірів ставок податків у відповідність з фактичним рівнем макропоказників; підвищити ефективність справляння рентних платежів за видобування корисних копалин та акцизного податку; протидія «скруткам», неповерненню валютної виручки та боротьба з неврахованих використанням землі і тіньовим оборотом сільськогосподарської продукції; підвищити повноту сплати податків і ефективність адміністрування податкового боргу.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше зазначав, що ці зміни багатьом не сподобаються, але «політична підтримка є». «Якщо ми врахуємо високі ціни на товари українського експорту в світі, візьмемо до уваги всю держпідтримку, плюс компенсацію ПДВ і порівняємо це з податками, які в Україні платять великі промислові групи, то держава цілком може поставити питання: а де прибуток? Це стосується не тільки аграріїв, а й, наприклад, інших фінансово-промислових груп», — говорив очільник Мінфіну.
Ворог чи друг: які відносини Зеленського з олігархами — питання Михайла Ткача
За оцінкою Державної податкової служби, втрати України від схем з ухилення від сплати податків складають близько $7,7 млрд на рік. «Зокрема: зарплата в „конвертах“ — $4,3 млрд, діяльність „скруток“ і конвертаційних центрів — $1,5 млрд, офшори — $0,8 млрд, підакцизні товари — $1 млрд, збитки державних підприємств — $0,1 млрд», — заявляв голова Податкової Олексій Любченко.
Одна з ключових змін в анонсованому законопроєкті — підвищення рентних платежів на видобуток корисних копалин, зокрема, залізної руди. Ціни на цей ключовий товар українського експорту б’ють рекорди на світовому ринку, і податок передбачається прив’язати саме до ціни, а не до собівартості видобутку.
Напередодні публікації презентації Мінфіну вартість залізорудного концентрату (ЗРК) з вмістом заліза 62% на світових ринках досягла рекордних значень і 7 травня перевищила $203 за 1 тонну (в портах КНР на умовах CFR). Рік тому, в травні 2020 року ця сировина коштувала більш ніж удвічі дешевше — десь $83. Окатиші з вмістом заліза 65% за цей же період подорожчали з $135,5 до $273 за 1 тонну.
За даними ОП Укрметалургпром, в 2021 році українські підприємства експортували понад 46 млн тонн залізорудної сировини (+16% рік до року). Згідно з даними Державної митної служби України, вартість цієї продукції склала $4,24 млрд.
Основними вигодонабувачами від експорту залізної руди з України є олігархи Рінат Ахметов і Вадим Новинський, яким належить Група Метінвест. А також Костянтин Жеваго, який є мажоритарним акціонером компанії Ferrexpo. Очевидно, ця обставина породила твердження про те, що правки до Податкового кодексу є антиахметовськими і антиолігархічним законом. Тим більше що за версією медіа, справжнім ініціатором законопроєкту є Офіс президента, а не Мінфін. Для Банкової така оцінка виглядає виграшно в плані заявленої боротьби з олігархами, особливо на тлі новин про покупку найбагатшою людиною країни вілл за мільярди гривень.
Згідно з річним звітом за 2020 рік, виручка групи Метінвест від експорту залізної руди склала майже $1,5 млрд. Ще близько третини видобутої сировини Метінвест переробив на українських металургійних підприємствах. Виручка Ferrexpo, яка експортує всю продукцію, збільшилася на 17% до $1,7 млрд. А показник EBITDA виріс на 46% до $687 млн.
Варто зазначити, що на 19 травня ЗРС у Китаї додала в ціні ще $20 на тонні.
НВ Бізнес поставив запитання економічним експертам: пакет правок до Податкового кодексу — це реальна боротьба з олігархами, удар по всьому бізнесу або ж піар команди Зеленського? Виявилося, що простої відповіді немає, і багато що залежатиме від української специфіки: в якому вигляді законопроєкт пройде через парламент, чи вдасться олігархічному бізнесу в черговий заблокувати підвищення рентних платежів за надра, як будуть враховані інтереси місцевих бюджетів і чи будуть держоргани застосовувати вибірково нові норми Податкового кодексу.
Незважаючи на оптимізм міністра фінансів, вочевидь, навколо правок до Податкового кодексу точитиметься гостра політична і медійна боротьба. Не виключено, що підвищення податків відбудеться не одним пакетом, а кількома законами. Наприклад, питання акцизу на сигарети, судячи з останніх даних з ОП, може бути відділене від рентних платежів і винесене в окремий проєкт.
Відзначимо, що президент на прес-конференції 20 травня прямо підтримав підвищення ренти за видобуток корисних копалин: заробляти 200−300% за рахунок державних надр «ми не дамо», сказав Володимир Зеленський.
Юрій Гайдай
Оприлюднені Мінфіном та інші опубліковані ЗМІ деталі законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» не можна назвати суто «антиолігархічними». Вони різноспрямовані й стосуються широкого кола економічних агентів.
Так, норми про індексування ставки екологічного податку, зміни бази оподаткування та ставок ренти за видобуток залізної руди, скасування пільги щодо сплати земельного податку для підприємств гірничовидобувної галузі значною мірою стосуються найбільших фінансово-промислових груп, які використовують монополізовані ними сектори економіки, тобто олігархів. Ці зміни сприятимуть наповненню бюджету, але зіткнуться з істотним опором при затвердженні парламентом.
Декларована Мінфіном мета перенесення на виробників та імпортерів сплати 5% акцизного податку з максимальної роздрібної ціни тютюнових виробів — підвищення ефективності справляння акцизного податку. Але в такій формі ці поправки розбалансують місцеві бюджети, до яких на сьогодні сплачується тютюновий акциз торговими мережами. Представники місцевих громад ставлять під сумнів можливість справедливого перерозподілу акцизу з держбюджету.
Обмеження можливості зменшувати базу оподаткування на збитки минулих років зачепить багатьох великих платників податків і теж сприятиме наповненню бюджету в найближчі 1−2 звітні періоди, але надалі ця норма може придушити інвестиційну активність підприємств і стати менш ефективною через зміни в податковому плануванні.
Окремі норми спрямовані на фізосіб, зокрема щодо застосування 18% ставки податку на доходи фізосіб, починаючи з третьої угоди купівлі-продажу нерухомості за рік і транспортного податку.
А пропонований інструмент забезпечення джерел погашення податкового боргу (адмінарешт) протягом адміністративного або судового оскарження причини виникнення такого боргу (тобто до моменту узгодження податкових зобов’язань!) — може стати джерелом непропорційного тиску на бізнес, як малий, так і великий.
Крім згаданих вище побоювань варто пам’ятати, що наповнення бюджету не залежить від ставок податків лінійно, оскільки збільшення податків стимулює часткову тінізацію, а також зменшує стимули до підприємницької діяльності.
Отже, зміни в Податковий кодекс збільшать надходження до бюджету, але це збільшення не буде постійним, і з великою ймовірністю — менше оцінки Міністерства фінансів.
