Слабкий чи сильний курс? У чому розбіжності між головою НБУ і міністром фінансів

1 серпня 2019, 10:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Падіння курсу долара в Україні розкрило розбіжності між НБУ і Мінфіном. НВ Бізнес з’ясував, чому міністр фінансів виступає за більш слабкий курс гривні

НБУ не бачить критичних моментів у рекордному зміцненні курсу гривні. Про це заявив вчора НВ Бізнес голова НБУ Яків Смолій, відповідаючи на запитання, чи не вважає він необґрунтованим поточне зростання курсу нацвалюти.

Відео дня

Як повідомляв НВ Бізнес, курс гривні досяг 30 липня чотирирічного максимуму в 25 грн/$, після чого вчора, в середу, на міжбанку пробив черговий пік в 24,94 грн/$. Різке зростання курсу гривні до долара банкіри пов’язують з великим припливом іноземного капіталу в гривневі облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Інвестори купують держоблігації на аукціонах Мінфіну, продаючи валюту всередині країни. Загальний обсяг інвестицій нерезидентів в ОВДП вже досяг $3,6 млрд. Покупців приваблює висока прибутковість ОВДП, що корелює з обліковою ставкою НБУ, яка зараз становить 17%. За прогнозами, аналітиків облікова ставка НБУ в 2020 році може знизитися до 8%, тому інвестори поспішають зайти в ОВДП за поточної високої прибутковості.

Дискусію у фінансовій спільноті щодо зміцнення гривні викликав коментар у Facebook міністра фінансів України Оксани Маркарової під постом новоспеченого члена наглядової ради ПриватБанку Романа Сульжика. Сульжик вважає, що «зміцнення гривні повинне було бути зупинено ще на рівні 26−27 грн за долар» і, що, на його думку, «те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Недооцінена гривня — найцінніший ресурс, який потрібно використовувати для накопичення резервів, зниження ставок, скасування всіх адміністративних обмежень, запровадження повної свободи руху капіталу в країні. Замість цього їй абсолютно бездарно дають зміцнюватися. Я не розумію, як можна це робити, поки є така величезна кількість невирішених проблем. І найголовніше — навіщо?» — написав Сульжик.

«Мінфін про це говорить вже кілька місяців», — написала міністр фінансів Маркарова під постом Сульжика, підкресливши, що відомство на політику НБУ не впливає.

Відзначимо, що слова Сульжика не в усьому відповідають дійсності, оскільки НБУ минулого тижня купив на міжбанку валюти з метою поповнення золотовалютних резервів на чверть мільярда доларів — це в 6,5 разу більше ніж зазвичай. Всього з початку року НБУ поповнив резерви на $2,4 млрд.

«Я не присутній у Facebook, я не коментую ті висловлювання, які є в соціальних мережах. У нас своя політика і ми працюємо відповідно до правил, які прийняв для себе Національний банк. Чогось критичного з точки зору зміцнення гривні, ми сьогодні не бачимо», — прокоментував слова Маркарової голова НБУ Яків Смолій.

Смолій зазначив, що регулятор уважно відстежує ситуацію на ринку ОВДП і вважає малоймовірним реалізацію побоювань, що виникли у деяких банкірів. Мова про те, що іноземні інвестори можуть різко продати держоблігації, що сильно обвалить курс гривні. «Безумовно, є графік входження і погашення. Є обсяг розміщення Міністерства фінансів, якщо ви звернули увагу, то останні аукціони були більше орієнтовані на ОВДП з довшим терміном погашення — п’ять з половиною, шість років, тому обсяги коротких паперів поступово зменшуються і не представляють ніякого ризику. Національний банк завжди контролює ситуацію на валютному ринку і, якщо будуть якісь різкі коливання ми вийдемо з інтервенціями», — заспокоїв голова регулятора.

Чому міністр фінансів проти поточного зміцнення гривні

Експерти стверджують, що Мінфін не влаштовує зміцнення гривні через те, що знижується обсяг надходжень до держбюджету від ПДВ на імпортні товари. «Якби курс був 28 гривень за долар, то наприклад, товар за 100 доларів в гривневому еквіваленті коштував би 2 800, а зараз його ціна 2 500 гривень, відповідно ПДВ платиться менше», — сказав один з банкірів, який побажав не називати свого імені.

Ставка ПДВ зараз складає 20% від ціни імпортного товару в гривні. Якщо курс гривні знижується, то також зменшується вартість іноземного товару, що й впливає на падіння доходів держбюджету.

За інформацією Держказначейства України в червні 2019 року держбюджет недорахувався близько 17,3 млрд грн або 17,8% від запланованих надходжень. У липні недостача склала близько 3 млрд або 4,2% від плану. Всього, з початку 2019 року план за доходами держбюджету не виконаний на 30,7 млрд (5,1%).

Як пояснив НВ Бізнес виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський, розбіжності, що виникли між Мінфіном і НБУ, пов’язані з тим, що у відомств різні завдання. «У кожної організації свої базові інтереси. Національний банк зараз насамперед орієнтований на таргетування інфляції, і відповідно для цих цілей утримувати певний рівень курсу гривні не має сенсу. Зараз основним інструментом Нацбанку є облікова ставка, якою він керує з огляду на фактичну і очікувану інфляцію, а також потенційні макроекономічні ризики», — сказав експерт.

Для Мінфіну ж, за словами Вишлінського, потрібно з одного боку виконати держбюджет, а для цього необхідно отримати заплановані доходи і перекрити дефіцит додатковим фінансуванням. «І зараз просто виникла ситуація, коли ці інтереси між собою почали конфліктувати. Мінфін побачив можливість позичати гроші, оскільки є попит на держоблігації, але при цьому він бачить, що облікова ставка залишається досить високою і якоюсь мірою вважає, що це фактор, який не дозволяє позичати за нижчою ставкою. Хоча насправді цікаво було б подивитися, яка б була ставка, якби Мінфін позичав менше, — сказав він. — Але Мінфін турбується про те, щоб перекрити річний дефіцит. Плюс є фактор надходження від імпортного ПДВ, а й з іншого боку є фактор обслуговування зовнішнього держборгу, який номінований в доларах».

За словами Вишлінського, в Мінфіні критикують Нацбанк за те, що регулятор міг би викуповувати більше валюти, щоб курс гривні був більш стабільним, а також знижувати ставку, щоб Мінфін платив менші відсотки за ОВДП. «Нацбанк на це каже, що курс повинен бути ринковим, тому він повинен рухатися в обох напрямах, а зниження ставки повинно ґрунтуватися на достатніх для цього економічних показниках», — вважає Вишлінський.

Фінансисти вважають, що облікову ставку потрібно зменшувати швидшими темпами (за базовим сценарієм до кінця року ставка знизиться на 1,5−2%) «Депозити і ОВДП забезпечують високу прибутковість банкам. Не збільшуючи кредитування, банки бадьоро звітують про зростання прибутку на 30−50%», — говорить президент інвестгрупи «Універ» Тарас Козак, На його думку, висока облікова ставка має негативні наслідки для економіки. — «Оскільки політичні ризики не реалізувалися, МВФ досить прихильно дивиться на нову владу в Україні, а інфляція вища цільового показника більшою мірою через адміністративні рішення, на які ставка не має впливу».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X