Поведінкова економіка для чайників. Головне з лекції президента KSE в школі депутатів партії влади

30 липня 2019, 20:55
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Школа депутата в Трускавці розпочалася з виступу почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова про поведінкову економіку. НВ Бізнес вибрав головне.

На початку Милованов поставив новообраним депутатам декілька питань, зокрема про те, чи вважають вони себе розумнішими від колег. 22% відповіли ствердно, 20% - заперечно. Ще 58% думають, що знаходяться посередині.

Відео дня

«Такого в принципі бути не може. Половина з вас не може бути рівно посередині, бо там буде рівно одна людина. Тобто ви не берете зараз на себе відповідальність або не хочете відповідати, розумніші ви чи ні», — сказав Милованов.

Він також запитав народних обранців, чи, на їх думку, вони будуть відомішими за свої досягнення, ніж інші депутати. 78% респондентів відповіли ствердно.

«Переважна більшість з вас вважає, що ви будете більш відомими, кращими за інших. Такого не може бути. Рівно половина з вас буде кращою за інших. Тобто зараз приблизно третина чи 40% з вас не живуть в реальності. Це нормальний феномен. Так відбувається в суспільстві завжди. Тільки зазвичай в таких опитуваннях не 78%, а десь 60−63%, але серед політиків відсоток більший…

Це важливо, тому що ваш результат залежить від вашої мотивації. На когнітивному рівні вона посилюється, коли ви досягаєте результатів, коли ви є успішними. Є люди, яких більше мотивують невдачі, але це винятки. Більшість людей здаються, зневірюються, коли вони неуспішні.

Якщо ви не реально оцінюєте свої можливості, то у вас будуть проблеми з мотивацією під час каденції, тому що всі з вас не зможуть бути дуже успішними і це буде неприємна новина для приблизно половини. Засоби масової інформації чи Facebook концентруються на ще меншій кількості людей, тому неприємні новини про те, що ви не є відомими чи не розумієте, як вимірювати свій успіх, спіткають 80% з вас, а не 50%".

Ще декілька питань стосувалися того, що депутати знають про роботу декількох нардепів Верховної Ради VIII скликання — Ірини Констанкевич, Ірини Суслової, Дмитра Шпенова, Михайла Головка і Юрія Берези. Найпопулярнішою відповіддю була: «не знаю». На екрані з’являлися і образи на адресу парламентарів.

«Якщо ми з 400+ людей беремо людину, більшість з вас і тим паче більшість в суспільстві не буде знати, чим вона відома. Ви маєте це змінити. Ваш парламент має бути іншим, тому що якщо через п’ять років люди не будуть знати, що особисто ви зробили, то навіщо ви йдете в парламент. При цьому 80% з вас вважають, що будуть більш успішними, ніж інші в парламенті… Якщо цього не буде, буде розрив між реальністю, тим, що про вас думають люди, і тим, що ви б хотіли зробити і думаєте, що можете зробити. Через це у багатьох з вас в якийсь момент виникне питання: що я тут роблю. Це буде не зараз, а через рік, два, три. Тому якщо у вас немає конкретного успіху, який ви вимірюєте, ваша мотивація буде потенційно спадати, вам буде складніше працювати, ви будете дисфункціональними і не будете успішними».

Про упередження

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Надмірний оптимізм полягає в тому, що у всіх нас є здатність перебільшувати свою роль і свої здібності. Інколи людям щастить. Можливо, мені просто пощастило, я опублікував якусь відому хорошу статтю з економіки, через це став популярним в рейтингах і в Київській школі економіки, і тому мене призначили президентом KSE. Можливо, редактору просто сподобалася стаття, яка витягнула мене нагору. Це називається self-selection bias (упередження самовибірки. — ред.). Я не хочу нікого знецінювати і не кажу, що вам пощастило. Ви люди, які взяли на себе відповідальність. Ви не випадкові люди, але потрібно себе мотивувати, дизайнити свою мотивацію.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Також існує confirmation bias (підтверджувальне упередження. — ред.). Багато з вас будуть боротися за свою позицію. Хтось буде казати, що приватизація потрібна, а хтось буде захищати державні підприємства, хтось буде виступати за приватизацію університетів, а хтось буде казати, що ми так разом з водою виплеснемо і дитину, хтось буде за ринок землі, а хтось за ринок з обмеженнями чи проти нього взагалі. Ви будете знаходити аргументи, щоб переконати своїх опонентів. В цьому процесі дуже часто виявляється інший bias — когнітивне спотворення.

Confirmation bias — це коли замість того, щоб незалежно представляти аргументи, я підбираю аргументи і сам в це вірю. Я відмітаю [інші] аргументи, кажу, що це фігня. Наприклад, податок на виведений капітал. Є дві позиції: за і проти. Зазвичай, люди, навіть якщо це Міністерство фінансів чи МВФ, чи Інститут майбутнього, мають свою позицію і, коли їм показуєш іншу позицію, кажуть, що вона погана, презентація слабка. Тобто вони її відмітають, не аналізуючи на слабкість і не показуючи, де конкретно слабкість. Вони не аналізують і свій аргумент на слабкість і не показують, де конкретно слабкість, а просто відмітають аргумент проти, бо вважають його слабким, а свій сильним. Це також спотворення…

Більш широке спотворення — це коли я не просто шукаю аргументи, які мені подобаються, і відмітаю інші, а коли я бачу те, що хочу бачити. Те, чого я не хочу бачити, я просто не бачу в принципі. Це якщо недостатньо розвинута навичка критичного мислення. Потрібно піддавати сумніву все — перш за все свою позицію, а не опонента.

Не потрібно себе знецінювати, говорячи, що я нічого не знаю. Ні, моя сила полягає в тому, що я знаю слабкі сторони себе. Щоб бути сильним, потрібно розуміти те, що я не хочу бачити. Ви себе маєте задизайнити. Ви маєте розуміти себе зі сторони, розуміти, що ви не хочете бачити. Я знаю, що я не хочу знати про себе. Це достатньо неприємні речі. Я їх витискаю. Але я знаю, що це моя слабкість. І краще, щоб ми знали, в чому наші слабкості. Це робить нас сильнішими. Якщо ми не знаємо свої слабкості, аналізуємо результати на основі емоцій, а не даних, то ці емоції можуть нас зруйнувати.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Як мозок сприймає, зберігає і відтворює інформацію

Є чотири типи інформації, яку можна запам’ятати. Перша — це аудиторна інформація, те, що я говорю. Ця інформація йде в короткотермінову пам’ять. Ви будете пам’ятати сказане мною 15−30 секунд, якщо не тренувати два інші процеси — процес збереження в пам’яті і процес відтворення. Ви можете пам’ятати те, що я сказав, тому що ви десь це чули раніше і у вас уже є ці знання. Але лекційний формат не створює нових знань. Якщо ви не знали те, що я вам розповідаю, то ви нічого нового не дізнаєтесь і будете пам’ятати інформацію тільки 15−30 секунд. Інші типи інформації - візуальна (слайди, кейси і так далі), схематична (ментальна інформація, коли ви розумієте суть) і інформація на дотик (те, що ви відчули). Ця інформація може зайти в довгострокову пам’ять.

Обсяг короткострокової пам’яті дуже обмежений. Якщо я вам зараз скажу 16 цифр зі своєї кредитки, то більшість з вас не запам’ятає всі 16. Більшість з вас запам’ятає перші вісім. Можливо, хтось запам’ятає 12, але більшість з вас не запам’ятає 16. Це потрібно тренувати. Більше того, якщо ви навіть запам’ятаєте ці 16, через півгодини ви їх забудете. Тому лекційний формат не працює в принципі.

Поговорімо про збереження інформації. Мозок не зберігає інформацію. Він аналізує, що важливо, а що неважливо. Неважливе він відкидає. Що ж стосується важливого, то мозок собі створює такі процеси, щоб коли ви потім згадуєте інформацію, він її відтворював…

Мозок переформатовує інформацію, яку вам надали, на дві частини: потрібна і непотрібна. Якщо ви не розумієте, що намагаєтеся вивчити, мозок не буде форматувати інформацію правильно. Коли ви вивчаєте кейси, структуруйте питання. Не починайте читати кейс до того, як ви структурували питання, тому що мозку буде незрозуміло, яка інформація є важлива, а яка неважлива. Мозку буде незрозуміло, потрібно шукати число 13, букву B чи лого компанії McDonald’s. Ви маєте свій мозок мотивувати робити те, що вам потрібно.

Короткострокова пам’ять має дуже обмежений обсяг, а довгострокова — майже не обмежена. Коли ви навчилися ходити, водити машину чи спілкуватися зі ЗМІ, ви вже це майже ніколи не забудете. А якщо забудете, то легко згадаєте. Щоб бути успішнішими від конкурентів, потрібно вчитися так, щоб знання заходили в довгострокову пам’ять, а не в короткострокову.

Є відомий експеримент, коли одну групу людей просять 10 хвилин читати кейс, а іншу групу — читати кейс одну хвилину і потім ще 5 хвилин писати про прочитане. Це боляче. Легше декілька разів прочитати і потім сказати: «Нафіга мені це писати?» Але експеримент показує, що людина, яка менше читає, а більше пише, через півмісяця-місяць пам’ятає набагато більше, тому краще сприймати інформацію коротко і далі активно з нею працювати. Більше того, вам має бути цікаво. Якщо ви не мотивовані, ваш мозок не буде запам’ятовувати інформацію. Це важливо.

Пошук концептуальних оленя і тигра

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Бачите двох оленів? Один більш стандартний, зоологічний, а другий концептуальний. Ви будете працювати з концептуальними оленями.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Я вас зафреймив, що ви будете шукати концептуального тигра в деревах, а цього разу концептуальний тигр написаний англійською мовою.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Як це використовується на практиці? Так само як це буде використовуватися проти вас інформаційними лобістами, це можна використовувати для того, щоб покращити життя людей.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Якщо намалювати так перехід, то людей будуть менше збивати, тому що мозок водія, який швидко жене, буде сприймати це як якусь перепону і буде гальмувати. Людина, яка швидко жене, працює в першій системі прийняття рішень. В неї немає часу, вона діє інтуїтивно. Інтуїтивно мозок сприйме це як перепону, і людина натисне на гальма. Не потрібно піднімати штрафи чи саджати людей в тюрму — потрібно домалювати два кольори. Вичистити судову систему, щоб людей, які вбивають людей на пішохідних переходах, саджали в тюрму, — складно. Домалювати два кольори — легко і це набагато дешевше.

Вас критикують за те, що ви не маєте досвіду в політиці. Це дуже добре. В вас не замилені очі. Це означає, що хтось побачить тигра, хтось побачить оленя. Тепер потрібно навчитися спілкуватися один з одним так, щоб ви довіряли тим, хто побачив тигра, а не кричали: «Я не бачу тигра, а ти бачиш — ти мудак». Потрібно навчитися довіряти і аргументувати, чому ви бачите тигра.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Це добре, що ви різні. Тому що ви будете щось робити по-іншому. Але мозок людини в цілому ставить всі об'єкти в знайоме середовище, тому кожен з вас будете ставити проблеми в різні середовища. Хтось з вас копірайтер, хтось спеціаліст з митної служби чи щось таке. Ми сьогодні будемо говорити про спеціалізацію, але будьте трохи більш широкими. Ставте себе в незнайоме середовище, приходьте в інші комітети. Ви можете щось побачити, що не бачать експерти.

Ми експерти з економіки, тому ми не бачимо вже сьогодні, як змінити економіку, тому що ми знаємо все. Можливо, ви побачите, як змінити економіку, тому що ви не є експертами. А ми як експерти можемо вам допомогти структурувати, що буде працювати, а що не буде. Це називається wisdom of the crowd (мудрість натовпу).

Розповім про простий експеримент. Є така проблема декодування геному. В принципі це складна задача. Вона вирішується десь за 8 годин. MIT (Массачусетський технологічний інститут) разом з Гарвардом зробили хакатон, хто швидше його декодує. Спеціалісти з університетів зробили це за 8 годин, з Національного інституту здоров’я (National Institute of Health), більш спеціалізованої структури — за шість годин, а якісь діти з Азії - за півтори години чи за годину, тому що вони не знали всі ці проблеми з декодуванням геному. Вони просто на це подивилися, як на якусь математичну задачу, щось побачили і вирішили її по-іншому.

І це сьогодні розуміють в топових університетах світу. Експерти, професори і аналітики вважають, що вони в більшості своїй не можуть придумати нові ідеї. Вони можуть допомогти їх сформувати, щоб вони працювали, але нові ідеї можете придумати ви. В вас буде пізніше вправа, як досягти семивідсоткового економічного зростання. Ні Міністерство економіки, ні Світовий банк, ні Національний банк, ні МВФ, ні я особисто не віримо, що можна досягти семивідсоткового економічного зростання, тому що ми не бачимо рішень, а ви маєте побачити. Ви маєте знайти ці рішення, а ми маємо допомогти вам втілити їх в життя.

Ми говорили про вибіркове сприйняття. Я вас підвів до того, що це вибіркове сприйняття треба перетворити на вашу зброю, а не проблему. Але для цього треба поважати точку зору іншого.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Висновки

Немає нічого певного. Неможливо беззастережно довіряти, ані власним почуттям, ані інтуїції, ані досвіду, ані статистиці, бо вона теж залежить від правильності моделі…

Немає правильних рішень. Ні в кого немає. Тому досвід, спостереження, дані, інтуїція, модель, стратегії - це все дурниці. Але потрібно на все дивитися, щоб прийняти більш правильне рішення.

Презентація KSE
Фото: Презентація KSE

Мусимо завжди приймати якесь рішення. Неприйняття рішення це теж рішення. Якщо ви не будете рухатися вперед швидко — будуть ті рішення, які прийняті до вас. Тому неприйняття рішення це теж рішення.

На рішення впливають:

  • самовпевненість;
  • ілюзія контролю та знання (якщо ви експерт в якійсь одній галузі, то думаєте, що експерт в усьому);
  • чужі ситуативні шаблони;
  • нездатність оцінити все поле подій, всю ситуацію (ви тільки бачите одного тигра чи оленя);
  • рівень інформованості та обізнаності (наприклад, якщо ви не знаєте англійську мову, то не будете знати, що на картинці є концептуальний тигр);
  • рівень емоцій і мотивації.

Вас мотивують емоції, тому ви маєте керувати своїми емоціями. Вас будуть затягувати в токсичні емоції, щоб у вас була негативна мотивація. На цьому складно досягти успіху. Потрібно позитивно мотивувати себе… Ви маєте побудувати собі самому (-ій) систему мотивації.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X