Чорне, але вже не золото. Що відбувається довкола нафтової кризи через COVID-19 — розповідає Сергій Фурса
Через пандемію коронавірусу нафтові ціни стрімко падають і б’ють нові антирекорди. Наприклад, цього тижня ціна на нафту американської марки WTI в буквальному сенсі «пробила дно», ставши від'ємною.
Радіо НВ розпитало відомого українського інвестбанкіра Сергія Фурсу про те, як нафтова криза позначиться на Україні, чи будуть нафтовики доплачувати за купівлю їхнього продукту та чи перестає «чорне золото» бути «золотом».
— Ціна на нафту від'ємна. Як таке взагалі може бути?
— Це не є від'ємною ціною на нафту, це від'ємна ціна на один конкретний контракт, який прив’язаний до ціни на нафту. Це називається ф’ючерси, і у травневого ф’ючерса зараз експірація [закінчення терміну дії контракту, — Ред.]. Він відрізняється від інших цінних паперів, які активно торгуються на біржі, тим, що він поставочний. Тобто нафту треба поставити в точку Х, але зараз це зробити неможливо, тому що точка Х ще повністю заповнена нафтою.
І як результат ви виявляєте, що маєте з цією нафтою сидіти ще певний проміжок часу (наприклад, місяць), поки не з’явиться можливість її кудись закачати. Внаслідок цієї технічної, насправді, ситуації ціна впала і [встановився] невід'ємний рівень. Вам ще треба доплатити комусь, хто протримає вашу нафту, допоки ви її не поставите.
— А на практиці це дійсно означає, що нафтовики комусь доплачуватимуть за купівлю нафти?
— Ні, не буде ніхто доплачувати. У нафти зберігається ціна, і вона ще позитивна. Просто цей контракт, в якому йдеться про зобов’язання нафту кудись закачати, є від'ємним, тому що ви не можете цього зробити. В ціні цього контракту [закладена] не тільки ціна нафти, але й ціна її зберігання в певний проміжок часу.
— Тим не менш, ціна на нафту так чи інакше падає. Весь цей тренд — тимчасове явище чи «чорне золото» просто перестає вже бути «золотом»?
— Ні, це дійсно дуже довгостроковий тренд. Світ поступово намагається позбутися нафтової залежності. За рахунок того, що навіть до кризи багато нових [нафто]виробників було, плюс електромобілі, це стало дуже довгостроковим трендом, — що нафта втрачає свою назву «чорне золото». Але є середньострокова історія, яка пов’язана з карантином: у нас дійсно зупиняється світова економіка; немає літаків, що літають; немає автомобілів, що їздять, отже попит на нафту дуже-дуже обмежений.
І водночас виробники сперечаються щодо долі ринку, почали цінову війну і збільшували видобуток. Внаслідок цього вийшло так, що у нас пропозиція на ринку дуже-дуже велика, а попит дуже-дуже низький (до того ж екстремально велика пропозиція і екстремально низький попит, якого не було вже дуже багато років). Як результат, дійсно, на ринку нафти також важка ситуація. Чому заповнені всі сховища та танкери? Через те, що є надлишок пропозиції.
— Тобто причина падіння цін — це коронавірус і карантин?
— Так, ця ситуація — прямий наслідок карантину і коронавірусу. А потім через це (демарш Росії тощо) вже розпочалися торговельні війни. Але це все базується на історії з карантином, який зупинив, поставив на паузу велику частину світової економіки.
— А що це означає для України? У нас здешевшає бензин?
— Для України, перш за все, це позитивно, тому що ми нетто-імпортер нафтопродуктів, — тобто ми імпортуємо ті продукти, які чи є нафтою, чи прив’язані до ціни нафти: бензин, нафта, навіть газ. Тому зараз для нашого торговельного балансу, а значить і для національної валюти, дуже позитивна історія. Власне, на ті продукти, які ми експортуємо, ціна поки що не впала (і ми не знаємо, як глибоко впаде та чи впаде [взагалі]). Але впала ціна на продукти, які ми імпортуємо.
— А як щодо цін на бензин в Україні?
— По-перше, треба розуміти, що в ціні бензину нафта займає тільки 30%. Тобто не буває такого, що якщо нафта впала вдвічі, то і бензин впав вдвічі. Але ціна має знижуватися, якщо всі інші вхідні дані ті ж самі: наприклад, курс гривні залишається стабільним і не впроваджуються якісь додаткові податки. Тоді за рахунок цієї 30-відсоткової складової бензину має знижуватися його ціна.
— Існує думка, що Україні не треба радіти через нафту, бо падіння цін ще більше поглибить глобальну кризу і потім відіб'ється на нас негативно. Це так?
— Якщо це спровокує якусь нову хвилю світової фінансової кризи, як це було раніше, то дійсно, теоретично може впливати негативно. Але зараз ми не можемо сказати, чи викличе це ефект доміно. Поки що це стосується тільки ситуації на ринку нафти. Якщо викличе і буде ще одне суттєве падіння на світових ринках, якщо ця ситуація спричинить поглиблення кризи, то це, звісно, може негативно відобразитися на Україні.
— А як це вплине на Росію? В РФ нафта — бюджетоутворююча сировина. Чи здатне це падіння цін вбити російську економіку?
— На Росію це дійсно зараз впливає дуже негативно. І через, власне, поточну ситуацію та те, що в межах угоди ОПЕК+ вони мають скоротити видобуток (а сховищ у них немає), їм доведеться глушити власні свердловини — і не факт, що вони їх відновлять. Тому Росія втрачає частину бізнесу та частину ринку.
Але чи призведе це зараз до їх колапсу? Ні, не призведе, тому що це не історія з Радянським Союзом. У них ринкова економіка і великі резерви, плюс низький [державний] борг. Низьке боргове навантаження дозволяє їм за потреби залучати нові ресурси. Тому у Росії зараз є запас міцності.
А те, що вони провели певні реформи в 90-х роках, досить далеко просунулися на цьому шляху (набагато більше, ніж Україна), це робить їхню економіку ще й більш стійкою. Наприклад, якщо згадати розпад Радянського Союзу, — він відбувся в першу чергу через те, що СРСР імпортував все, крім нафтопродуктів, і нема було чого жерти, бо все треба було імпортувати. Чому? Тому що була не ринкова економіка, а планова; контрольовані ціни, не було ринку землі. Зараз Росія — один з найбільших експортерів зерна, кукурудзи тощо.
— Побутує думка, що насправді в Росії така складна ситуація і такі масштаби корупції, що офіційні цифри щодо резервів не такі вже й райдужні.
— Ні. Гадаю, це те, що ми бажаємо бачити, але не те, як є насправді. Дійсно, в них велика корупція, але резерви у них на місці. І власне, це не відміняє ринковості їхньої економіки. Звісно, корупція послаблює Росію, але не таким кардинальним чином.
