ТОП-10 реформ для зростання економіки — що зробив парламент за 2 роки?

8 червня 2021, 10:54
Позиція
depositphotos

depositphotos

Робота нового парламенту майже 2 роки тому почалась з «турборежиму» — за скороченими процедурами приймались закони, на які роками чекало суспільство.

Олег Гетман

економіст, Координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Завдяки «турборежиму» вдалося, зокрема, прийняти «деофшоризаційні» закони, запровадити обмін інформацією з іншими країнами для податкових цілей, модифікувати систему ПроЗорро, запровадити режим спільного транзиту, запровадити відповідальність за незаконне збагачення, забезпечити контроль Нацбанку за небанківським сектором, вдосконалити механізми регулювання банківської діяльності («антиколомойський» закон), законодавчо забезпечити функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) третього покоління, запровадити єдиний рахунок для сплати всіх податків тощо.

Відео дня

Після закінчення «турборежиму», у режимі складних дискусій було прийнято ще низку важливих законів, зокрема відкрито ринок с/г землі, забезпечено державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, забезпечено функціонування та розвиток ринків капіталу, позбавлено необхідності у подвійній сплаті ЄСВ для мікробізнесу тощо.

У той же час значну кількість важливих реформ за два роки так і не було реалізовано, зокрема судову реформу, реформу митної служби, податкову реформу у частині зниження шкідливих прямих податків, лібералізацію трудового законодавства тощо.

Ще до початку роботи парламенту, 2 роки тому, між керівництвом партії «Слуга народу» та провідними аналітичними центрами й бізнес-асоціаціями було підписано Декларацію про наміри, у якій було визначено пріоритетні для розвитку економіки та країни реформи.

Ці пріоритети знайшли своє відображення і в Топ 10 пріоритетів порядку денного Національної бізнес-коаліції, яка за фасилітації Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) напередодні президентських і парламентських виборів об'єднала близько 90 асоціацій з усіх регіонів України. Ці реформи бізнес та фахівці аналітичних центрів Економічної експертної платформи визнали першочерговими для розвитку економіки країни.

Який на цей час стан реалізації топ 10 ключових для розвитку економіки реформ?

1. Реформа податкової та митної служби

Інституційна реформа митниці на цей час так і не відбулась, незважаючи на всі необхідні законодавчі передумови та збалансований план КМУ. За кілька років змінилось низка керівників, було проведено кадрові ротації керівників регіональних митниць — проте реформу неможливо вважати реалізованою.

У той же час реформа податкової служби, яка почалась одночасно із реформою митниці, демонструє більш значні успіхи. Згідно з останніми статистичними даними збори по ПДВ зростають у другій половині 2020 року, а також у 2021 році, а представники роздрібних ринків зазначають про скорочення частки тіньового сектору. На цей час ДПС демонструє рух у позитивному напрямі, зокрема у частині боротьби із мінімізацією податків.

Більш точні оцінки роботи ДПС та ДМС можливо буде зробити після проведення моніторингу роботи служб за множиною показників ефективності, який на цей час проводять експерти аналітичних центрів ІСЕТ та CASE.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

2. Судова реформа

Судову реформу на цей час не реалізовано — не проведено оновлення складу суддів першої інстанції, що планувалося здійснити до кінця 2019 року, не перезавантажено Вищу раду правосуддя. У парламенті зареєстровано низку законопроєктів, які спрямовані на реформування судової системи — це проєкти № 3711-д, 5068, 5067, які передбачають перезавантаження Вищої ради правосуддя, ефективну процедуру конкурсного відбору та перевірки членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, обмеження виключної підсудності Окружного адміністративного суду Києва, що дозволить зменшити ризики зловживань ОАСК. Реалізація цих проєктів у підсумку має призвести до очищення судової системи, проте на цей час ці важливі проєкти вкрай повільно рухаються у стінах парламенту.

Єдиним променем світла на цей час у судовій реформі є те, що вже створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлений Верховний суд, які демонструють всі ознаки незалежного правосуддя.

depositphotos
Фото: depositphotos

3. Реформа податкової системи — оновлений Податковий Кодекс

Поточна редакція Податкового Кодексу України містить низку недоліків, які є доцільним усунути, зокрема:

  • Наявність великої кількості податкових пільг, вилучень з-під оподаткування окремих складових об'єкта оподаткування та преференційних режимів, що значно викривлюють податковий «ландшафт» та спотворюють конкуренцію.
  • Високий рівень податкового навантаження, зокрема, на фонд оплати праці, пов’язаний з надмірним та не оптимальним за рівнем розвитку держави перерозподілом валового внутрішнього продукту через публічні фінанси.
  • Обтяжливе адміністрування — порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення.
  • Структура податків не відповідає національним особливостям та цілям економічного розвитку, зокрема, занадто велику роль для країни відіграють найбільш шкідливі для розвитку економіки прямі податки та квазіподатки (оподаткування праці), водночас невагомими є податки на нерухомість та землю.

Пріоритетними кроками для покращення податкової системи фахівцями було визначено: запровадження заходів з деофшоризації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, зокрема перехід до оподаткування тільки розподіленого прибутку та зменшення податків на працю, модифікації податку на землю, посилення контролю кордону та відповідальності за контрабанду, імплементація зобов’язань перед ЄС, а також нової редакції Бюджетного кодексу, який буде передбачати зниження неефективних видатків державного бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 33−35% від ВВП, оптимізацію структури видатків.

Деофшоризація економіки

Парламентом було прийнято необхідне законодавство, яке сприятиме мінімізації «офшорних схем». Щорічні втрати нашої держави від таких схем оцінюються експертами у 23−40 млрд. щороку.

У рамках імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS), до якої Україна приєдналась 2017 року, було прийнято Закон України 466-IX, яким зокрема впроваджено: оподаткування контрольованих іноземних компаній; запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв; правило запобігання зловживанню чинними угодами про уникнення подвійного оподаткування; удосконалення норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення; оподаткування «конструктивних дивідендів»; удосконалення правила «тонкої капіталізації» тощо.

Пізніше частину ризикових та дискреційних норм Закону 466-IX було виправлено законом 1117-IX, який було напрацьовано спільно експертами, представниками бізнесу, народними депутатами. Тож на цей час норми з деофшоризації економіки реалізовано в оптимальний спосіб, що має призвести до суттєвого зменшення офшорних схем.

depositphotos
Фото: depositphotos

Зниження шкідливого навантаження на фонд оплати праці

Надважливим елементом податкової реформи має бути зниження зависокого навантаження на фонд оплати праці до орієнтовного показника у 20−25% сумарно (ЄСВ+ПДФО), із компенсацією недонадходжень до бюджету та пенсійного фонду за рахунок зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету до оптимального за розрахунками економістів показника у 33−35% від ВВП, а також за рахунок модифікованого оподаткування нерухомого майна. Це дозволило б суттєво пришвидшити зростання заробітних плат по країні, детінізувати ринок праці, який за різними оцінками у тіні на 30−35%, зменшити відтік кваліфікованих працівників з країни. Детальніше про це у матеріалі «Розмір держави». На жаль, за рік у цьому напрямі не було жодних зрушень, хоча важливість таких змін відзначають і Голова Податкового Комітету ВРУ, і фахівці Міністерства економіки, а також відповідна реформа передбачена Декларацією про наміри, підписаною керівництвом партії «Слуга народу».

Заміна корупційного податку на прибуток на прогресивну модель оподаткування виведеного капіталу

Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку — оптимальним варіантом є заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції. Таке рішення було прийнято Нацрадою реформ влітку 2020 року. Виконавчим комітетом Нацради реформ напрацьовано збалансований проєкт закону, який підтримується аналітичними центрами та провідними бізнес- асоціаціями, проєкт на цей час очікує реєстрації в парламенті.

4. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів

На початку 2021 року було прийнято Закон про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ), який передбачає створення до кінця року єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами та ліквідацію податкової міліції й інших економічних підрозділів правоохоронних органів. Майже всі пропозиції експертів враховано у проєкті, зокрема щодо знаходження БЕБ у системі органів Кабміну, із координацією Міністерства фінансів, обмеження чисельності БЕБ до 4 тис. співробітників, передбачено на рівні закону гідні зарплати для працівників Бюро — щонайменше 20 прожиткових мінімумів, кандидати на посаду Директора БЕБ обираються Конкурсною комісією на відкритих засіданнях, співробітники БЕБ також відбираються на конкурсній основі.

Тож на цей час всі передумови для створення єдиного БЕБ створено, вже почалось створення Конкурсної комісії.

Єдиною проблемою є все ще не прийняті зміни до КПК, якими має бути визначено підслідність Бюро. Ці зміни мають бути реалізовані проєктом № 3959−1, який прийнято за основу, проєкт перебуває на доопрацюванні в правоохоронному Комітеті. Проєкт містить критичні недоліки, і вкрай важливо усунути їх до другого читання: позбавити інші правоохоронні органи можливості займатись економічними злочинами, зосередивши всі економічні статті КПК виключно у Бюро економічної безпеки.

5. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення документального оформлення працівника

В Україні трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у СРСР та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцем була держава, зокрема державні підприємства. В умовах сучасних економічних реалій вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту, не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони як для самореалізації найманих працівників, так і для підвищення конкурентоздатності роботодавців.

Для осучаснення трудового законодавства важливим є запровадити у сфері трудових відносин договірне трудове право, яке передбачає встановлення особливостей умов роботи на підприємстві шляхом перемовин та встановлення домовленостей між працівником і роботодавцем, що мають пріоритет над нормами Трудового кодексу. Відповідний договір, погоджений працівником та роботодавцем, позбавить від необхідності ведення зайвих паперів, суттєво спростить адміністрування.

Проєкт закону, який реалізує цю реформу, зареєстровано в парламенті під номером 5371 та рекомендовано Комітетом соціальної політики для прийняття за основу. Ще один важливий проєкт, який сприяє дерегуляції та осучасненню трудових відносин, — № 5388 — також зареєстровано в парламенті та підтримано Комітетом соціальної політики. Детальніше про проєкти — в аналітичному матеріалі.

Є надія, що ці проєкти стануть законами у цьому році і ми отримаємо значно сучасніше, збалансованіше трудове законодавство, яке надасть можливість робітникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшить витрати на адміністрування, надасть можливість встановлювати кращі умови праці.

depositphotos
Фото: depositphotos

6. Спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування стала ареною справжніх політичних баталій. З одного боку — платники єдиного податку отримали довгоочікуване позитивне збільшення граничних обсягів доходу (ЗУ № 540-IX), з 1 серпня поточного року запроваджені прогресивні програмні реєстратори розрахункових операцій (ЗУ 128-IX), зменшено «трудові» штрафи до оптимального рівня (ЗУ № 378-IX), звільнено від нарахування та сплати єдиного внеску ФОПів-сумісників та тих, хто у певний період не веде діяльність (ЗУ № 592-IX). З іншого боку — прийнято зміни до Податкового Кодексу, згідно з якими на платників єдиного податку 2 та 3 груп з 01.01.2022 року чекає примусова фіскалізація розрахунків.

У той же час є надія, що до початку 2022 року надто широка фіскалізація буде змінена на ризикоорієнтовану — на цей час Радою сприяння розвитку малого підприємництва при Офісі Президента напрацьовано системний проєкт закону, який передбачатиме фіскалізацію виключно для ризикових категорій платників з 2022 року, водночас посилює контроль за неоформленими підприємцями, передбачає ефективні механізми стимулювання покупця отримувати чек та інші новації, спрямовані на покращення адміністрування. Такі зміни, на думку експертів, є позитивними. Відповідно до останніх досліджень оптимальною моделлю фіскалізації є така модель, при якій фіскалізовані мають бути ризикові категорії платників, і не мають бути фіскалізовані ті підприємці, які внаслідок фізичних обмежень ніяк не можуть перевищувати граничні обороти груп спрощеної системи. Це, для прикладу, підприємці, які реалізують каву у роздріб, хот-доги, продукти харчування або господарські товари у невеличких магазинах, сувеніри тощо, а також надають послуги, наприклад перукарні, водії таксі, уроки танців чи мистецтва.

7. Детінізація торгівлі (запровадження е-ТТН, добровільні програмні РРО)

Щодо е-ТТН — Наказом Міністерства інфраструктури України було запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. На початку 2020 року на транспортному порталі електронних послуг стартував перший етап пілотного проєкту впровадження єдиної Е-ТТН. Пілот триває, й експерти очікують на його успішну реалізацію.

Програмні РРО третього покоління успішно почали працювати влітку 2020 року, для тих, хто бажає їх добровільно встановити. На цей час реалізовано безкоштовні еРРО від ДПС та близько десяти варіантів комерційних РРО з абонплатою в межах 120−160 гривень на місяць. Підприємці активно переходять з залізних на програмні РРО, що забезпечує економію близько 5−6 тис гривень у перший рік експлуатації. На цей час вже працюють 46 тисяч програмних РРО і їх кількість зростає щомісяця.

8. Детінізація ринку оренди с/г землі

У першому кварталі 2020 року у ВР України було зареєстровано одразу декілька проєктів щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції: № 3131, 3131−1, 3131−2, які згодом було трансформовано у профільному комітеті парламенту в депутатський законопроєкт № 3131-д, що наразі чекає на розгляд парламенту. Проєкти передбачають вирівнювання податкового навантаження на легальний та «сірий» бізнес. Експерти відзначають, що найбільш оптимальним з цих проєктів є № 3131−1, про що докладно описано у профільному матеріалі.

9. Реформа енергетичного сектору

У Декларації про наміри та у Топ 10 пріоритетів було зафіксовано такі ключові напрями реформування:

  • Визначення крос-галузевих монополій на ринку вугілля й електроенергії та умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу й спрощення доступу у сфері газовидобутку.
  • Проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України щодо статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.
  • Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викид.
  • Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проєктів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

З цих складових реформи майже нічого не було реалізовано, на цей час тільки законодавчо передбачено проведення аукціонів за проєктами відновлюваних джерел енергії, прийнято у першому читанні важливий базовий законопроєкт «Про енергетичну ефективність» № 4507 та зареєстровано проєкт закону про спрощення підключень до енергомереж № 5009, який потребує доопрацювання.

depositphotos
Фото: depositphotos

10. Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних

За останній рік було значно розширено функціонал онлайн-сервісу державних послуг Дія, який призначений для надання електронних послуг громадянам та бізнесу. На цей час за допомогою Дії можливо зареєструвати та закрити ФОП, отримувати різні довідки онлайн, подати заявку на отримання субсидій, записатись на вакцинацію від Сovid та багато іншого.

В той же час системне рішення для мінімізації бюрократії - законодавчо заборонити державним органам вимагати від фізичних та юридичних осіб і бізнесу інформації, що є в державних реєстрах, — все ще не було реалізовано. Один з необхідних для цього законопроєктів (№ 5495) було нещодавно зареєстровано, але до прийняття його у якості закону чекати ще довго.

Тож, як бачимо, парламент за перші два роки роботи прийняв низку важливих позитивних проєктів. В той же час значна кількість необхідних для розвитку країни реформ не була реалізована.

Залишається сподіватись, що парламент пришвидшить реалізацію важливих інституційних та економічних реформ і протягом наступного року буде реалізована більшість зазначених у матеріалі кроків, на які чекає країна.

Олег Гетман, економіст, Координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Показати ще новини
Радіо НВ
X