Як ринок землі спростить аграріям доступ до кредитів
Використання землі як застави пожвавить банківське фінансування агросектору.
Напередодні парламентських виборів в Україні активізувались дискусії щодо запровадження давно очікуваного ринку землі. Натомість одним з ключових факторів проти ринку часто називають недоступність кредитних ресурсів для фермерів для придбання земельних ділянок у випадку відкриття ринку землі.
У цій дискусії важливо почути позицію самих банків та їх бачення щодо того, що стримує співпрацю з аграрним сектором та, зокрема, з фермерами щодо кредитування. Наприклад, у нас як у банку є бажання працювати у напрямку розвитку сільського господарства. За минулий рік ОТП Банк підписав близько 6 млрд грн нових кредитних угод. Близько 40% від цієї суми — це фінансування сільського господарства та пов’язаних із ним секторів економіки.
Наразі ми фінансуємо аграріїв, котрі мають обсяг ріллі від 500 га. У тому числі, фінансування під заставу аграрних розписок. У 2017−2018 роках за цією програмою ми підписали близько 1 млрд грн кредитних угод. Але також є бажання фінансувати малих фермерів та збільшувати в цілому портфель підтримки аграрного сектора в Україні. А для цього мають бути вирішені ключові питання, які зараз не дають банківському сектора його нарощувати.
Передусім мова йде про використання землі як застави, що, в свою чергу, потребує створення ринку землі та, що дуже важливо, можливості банків як юридичних осіб отримувати право на землю у якості заставного майна.
Такий крок пожвавить банківське фінансування агросектора одразу з кількох причин.
По-перше, використання землі як застави дозволить зменшити вимоги регулятора до обсягу резервів, які банки мають робити в рамках надання кожної позики. А це дозволить вивільнити значну кількість коштів, які можна буде використовувати для кредитування аграріїв.
По-друге, це надасть змогу банкам подовжити терміни кредитування.
Отож, використання землі як застави дасть змогу фермерам отримати кредитний ресурс, необхідний їм для роботи в умовах роботи земельного ринку і, зокрема, для купівлі землі.
Адже сьогодні банкам важко приймати рішення про кредитування того чи іншого аграрія, коли вони працюють лише з правами оренди земель, причому кількість договорів оренди часто велика і кожен договір має свій строк. Окрім того, часто виникають ситуації з перереєстрації таких орендних прав. Це не дає банкам можливості оцінити, чи буде володіти аграрій цією землею протягом усього періоду кредитування, а отже, чи зможе він повернути кредит. Або прийняти позитивне рішення про кредитування у ті терміни, які очікують від нас наші клієнти.
Саме тому, готуючись до запровадження ринку землі, який вже було анонсовано і новообраним президентом, і керівником його політичної сили, варто звернути увагу, що саме треба зробити, аби разом з ринком землі, український агросектор і передусім фермери отримали достатнє банківське фінансування для своєї діяльності.
Ми бачимо низку кроків, необхідних для цього.
По-перше, потрібно ухвалити закон про обіг землі, аби забезпечити чіткі та прозорі правила гри для всіх учасників на цьому ринку. Потрібно відкрити реєстри, з яких банки зможуть швидко отримувати чітку інформацію стосовно того, хто є власником землі, хто на ній працює тощо. Також, аби брати землю в заставу, потрібна чітка процедура стягнення заставного майна та забезпечення захисту прав кредиторів.
Після цього банки зможуть зробити свою «домашню роботу»: розробити внутрішні правила стосовно застави, квоти, оцінки та історії роботи з аграрним сектором. І, звичайно ж, розробити конкретні «продукти» — кредитні програми для фінансування аграрного бізнесу в залежності від їхнього обігу, землі у володінні, тривалості роботи на ринку тощо. Це стане другим важливим кроком для того, аби «розблокувати» доступ аграрного сектора, зокрема фермерських господарств, до фінансових ресурсів після відкриття ринку землі.
Нарешті таку «домашню роботу» потрібно зробити й самим фермерським господарствам: їм необхідно навчитись готувати прозору, зрозумілу для банків звітність, мати якісну та правдиву інформацію стосовно об'ємів врожаю на цій землі. Без цього навіть за умови роботи ринку банк не зможе побудувати економічні моделі, аби розрахувати ризик надання кожної позики. Зі свого боку банки готові та будуть допомагати фермерським господарствам із розробкою бізнес-плану, побудовою cash flow тощо.
Таким чином, питання забезпечення аграрного сектора буде достатнім кредитним ресурсом на умовах, які будуть цікавити сільгоспвиробників, стосується роботи всіх груп стейкхолдерів: держави, банків та самих фермерів. Але розпочати роботу має саме держава, запровадивши чіткі, зрозумілі та прозорі правила функціонування ринку землі, яку можна буде використовувати як заставу.
Лише разом, підтримуючи один одного, ми зможемо розвивати економіку України. Використання землі як застави допоможе реалізувати значний потенціал як агросектора, так і банківського сектора, і отримати надходження додаткових іноземних інвестицій в країну.
Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес
