Ринкові ціни та реальний анбандлінг для Фірташа. Що Україна пообіцяла МВФ у газовій сфері
Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду не обмежувати ціни на газ для населення, захищаючи вразливі домогосподарства шляхом надання субсидій.
Про це йдеться у тексті оновленого меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ за програмою stand-by.
Влада пообіцяла не допускати «повторного виникнення квазіфіскального дефіциту в газовому секторі, встановивши тарифи вище від рівня відшкодування витрат, одночасно захищаючи вразливі домогосподарства».
Зокрема, Україна «забезпечить адекватні бюджетні асигнування» на субсидії і прагнутиме зробити так, щоб їх отримували всі домогосподарства, що потребують цього, у тому числі за рахунок поліпшення інформування населення та пом’якшення процедури їх оформлення.
«Ми зобов’язуємося не вводити повторно будь-які граничні ціни на газ, що постачається населенню, і забезпечувати, щоб оптові ціни визначалися на прозорому та ефективному ринку. Ми також подбаємо про те, щоб усі тарифи на опалення, що стосуються повноважень місцевої влади, були переглянуті та офіційно введені в дію для повного відображення газових та негазових витрат (включаючи капітальні витрати) до кінця жовтня 2021 року», — йдеться у меморандумі.
Будь-які «відхилення від рівня відшкодування витрат», спричинені стрибком цін на газ, мають покриватися субсидіями з державного чи місцевих бюджетів.
Вказано також, що нова наглядова рада Нафтогазу має запрацювати до кінця січня 2022 року. Влада забезпечить проведення компанією з міжнародною репутацією до квітня 2022 року незалежного аудиту, щоб визначити наскільки «діяльність Нафтогазу та контракти з фіксованою ціною являють собою субсидування ціни на газ для домогосподарств та теплокомуненерго».
Влада має намір підтримувати розвиток енергетичних ринків, зокрема підвищення конкуренції на роздрібному ринку.
«Ми ще більше спростимо процедуру зміни постачальника для побутових споживачів, в тому числі гарантуючи, що цьому не завадить наявність розбіжностей між побутовим споживачем і попереднім постачальником або будь-яких вимог про погашення заборгованостей. Крім того, ми гарантуємо, що побутові споживачі можуть надавати згоду на доступ до історичних даних про споживання, а оператори розподільчих мереж мають надавати доступ до своїх історичних даних про споживання будь-якому постачальнику, якого обере побутовий споживач. Надання цих даних має бути безкоштовним. Щоб полегшити це, ми подбаємо про те, щоб усі підзаконні акти, необхідні для завершення запуску спільного дата хабу для побутових споживачів, будуть затверджені до грудня 2021 року. Хаб даних стане доступним для всіх учасників ринку до кінця березня 2022 року (структурний маяк)», — йдеться в документі.
Також Україна пообіцяла створити робочу групу, до якої увійдуть представники НКРЕКП, Міненерго та Антимонопольного комітету з метою розробки до кінця березня 2022 року спільного плану дій для «забезпечення розробки та дотримання ринкових та антимонопольних правил, включаючи ефективний поділ операторів газорозподільних мереж та постачальників у всіх регіонах, щоб у них не міг бути один і той самий бенефіціарний власник». «Регулятор нестиме відповідальність за верифікацію ефективності анбандлінгу», — зазначено у меморандумі.
Крім того, влада має забезпечити посилення конкуренції на оптовому ринку газу. Ціни мають визначатися «на прозорому та ефективному ринку». З травня 2022 року Укргазвидобування продаватиме щорічно не менше 40−50% газу, що видобувається компанією, «на прозорій і конкурентній основі на місцевих біржах з рівним доступом для всіх учасників ринку». До 2024 року ця частка збільшиться до 100%.
22 листопада Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду затвердила результати першого перегляду отриманої Україною у червні 2019 року програми stand-by, а також схвалила продовження програми на пів року — до кінця червня 2022 року. Україна отримала другий транш 24 листопада.
Як повідомлялося, МВФ 9 червня 2020 року затвердив 18-місячну програму stand-by для України на СДР 3,6 млрд (близько $5 млрд) і одразу виділив $2,1 млрд першого траншу. Україна могла отримати у 2020 році ще $1,4 млрд (два транші по 500 млн СДР за підсумками двох переглядів програми), а у 2021 році — $1,5 млрд (1,1 млрд СДР за підсумками ще двох переглядів). У лютому цього року онлайн-місія Фонду з першого перегляду програми завершилася безрезультатно. У МВФ тоді заявили, що для виділення другого траншу потрібний більший прогрес.
Вдруге онлайн-місія МВФ розпочала перший перегляд програми з Україною 21 вересня. Про її успішне завершення у Фонді оголосили 18 жовтня.
