Вам здалося. Чому рекордно низька інфляція не відбивається на гаманцях українців
Якщо вірити Держстату, то в Україні в січні 2020 року було зафіксовано рекордно низьку за останні шість років інфляцію — 3,2%. НВ Бізнес з’ясовував, чому падіння цін не відчуває пересічний українець
Інфляція в Україні в січні 2020 року склала 0,2% в порівнянні з груднем. У 2019 році січнева інфляція становила 1%. У річному вимірі інфляція сповільнилася до 3,2% з 4,1%. Про це повідомляє Держслужба статистики. Нагадаємо, що в цілому за 2019 рік інфляція знизилася до 4,1% з 9,8% в 2018 році. У НБУ стверджують, що низька інфляція забезпечена сильною ревальвацією гривні (В 2019 році на 14,5%).
Ціни знизилися, але на те, що ви не з'їсте
Аналітики стверджують, що падіння цін відбулося на ті товари, які купуються не так часто, як ті ж продукти харчування. «Споживачі насамперед звертають увагу на ціни товарів, які найчастіше купують. Зокрема, це продукти харчування. У той же час, індекс споживчої інфляції відображає зміни цін всього споживчого кошика. Дійсно, індекс інфляції, який підраховує Держстат, знизився, однак зростання середніх цін в 2019 році в порівнянні з 2018 роком на багато складових споживчого кошика було досить значним», — пояснила ціновий феномен аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.
З нею погодився фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. За його словами, інфляція вимірюється за індексом споживчих цін, який є приблизно тим же, що й «середня температура по палаті». «Споживчий кошик складається з переліку основних продуктів, ціни на які можуть рухатися в один і той же час в різному напрямі. Щось може сильно подорожчати через дефіцит», —сказав він.
Наприклад, у січні-грудні 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018 середня ціна продуктів харчування за даними Держстату зросла на 8%. «Також на 8% в середньому виросли ціни на житло і комунальні послуги. Зростання цих витрат було помітне для споживачів, оскільки з комунальними платежами вони стикаються з однаковою регулярністю і зміни у витратах на ці платежі досить легко відстежити. Ціни на алкоголь і тютюнові вироби за цей період зросли на 15,6%, і багато споживачів на це також звернули увагу», — розповів Ахтирко.
З іншого боку, Держстат зафіксував абсолютно незначне зростання цін на одяг і взуття. Однак, за словами Ахтирко, для більшості споживачів ця позитивна тенденція залишилася майже непомітною, оскільки новий одяг і взуття для значного відсотка українців залишаються категорією дорогих товарів, і для них покупка одягу і взуття — це взагалі «дорого», що зараз, що рік тому.
Пам’ять про девальвацію або психологічний осад від великої ціни
Експерти також стверджують, що споживачі краще запам’ятовують те, як ціни ростуть, але не звертають уваги на їх зниження.
Наприклад, Демків згадав, як на початку 2019 року в чотири рази подорожчала цибуля. «Щось з „кошика“, навпаки, знизилося в ціні або має стабільну вартість. Але людська психологія така, що ми запам’ятовуємо яскравіше негативний досвід. Наприклад, про різке зростання вартості цібулі було багато розгніваних коментарів і мемів. Але коли з’явився новий урожай, і ціна відкотилася назад, вже мало хто вітав це захопленими відгуками. Люди це або не помітили, або прийняли як належне. Тільки питання часу, який продукт сезонно і помітно подорожчає в 2020-му», — зазначив він.
Аналогічна ситуація з акціями, які завжди можна зустріти в магазинах або на АЗС. Адже акції — це тільки маркетинговий хід, який забезпечує знижену вартість товару для більш швидкого його продажу або в більшому обсязі. «Тим не менше, такі товари завжди можна купити за зниженою вартістю. Але у людей ще залишився „осад“ від цибулі і кількох інших продуктів, які подорожчали, і складається враження, що країна заявляє про уповільнення інфляції, а на візку з продуктами це чомусь не позначається», — сказав Демків.
До того ж, за його словами, інфляція рахується за короткий період — до року, а ефект від подорожчання імпортних товарів в період девальвації, яка була ще не так давно, свіжий у пам’яті. «Через курсову різницю подорожчали предмети і послуги, якими українці себе балують — подорожі, вина, сири і хамон. Або не балують, якщо гаманець вже не дозволяє. А ось споживчий кошик складається все ж переважно з найпростіших і місцевих продуктів, таких як хліб, яйця, молоко, — продовжує Демків. — Часто зростання цін на такі товари менше, але людина міряє своє враження про ціни за більш „приємними“ товарами. Це ще один фактор, чому у нас складається враження, що ціни на полицях магазинів не відповідають державній інфляційній статистиці». Все це приклади стандартної поведінкової економіки. «Ну і не треба забувати, що це відносно низька інфляція, а складний відсоток (інфляція три роки по 5% в сумі дасть майже 16%, а не 15%). Навіть в Єврозоні, де ціни ростуть не більше ніж на 2−3% на рік, за 18 років обігу євро втратив приблизно третину своєї купівельної спроможності», — резюмував Демків з ICU.
