Події, рекорди і тренди, які визначили розвиток української економіки в 2019 році - фото

Події, рекорди і тренди, які визначили розвиток української економіки в 2019 році

1 січня 2020, 12:02

НВ Бізнес зібрав 19 ключових трендів української економіки в році, що минає. Їх наслідки ще вистрілять в 2020-м. Незважаючи на розгул популізму, все виявилося набагато краще, ніж можна було очікувати

Рекордна ревальвація гривні

За підсумками 2019 року гривня зміцнилася щодо долара США на 19%, ставши найбільш швидкозростаючою валютою за цим показником у світі. Причиною такого стрімкого зміцнення гривні стали гроші іноземних інвесторів, які активно купували облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), завівши на внутрішній валютний ринок понад $4,5 млрд. «Ми очікуємо, що терміни підписання нової програми з МВФ і отримання траншів можуть зміститися у 2020 р. Це, ймовірно, підтримуватиме активність Мінфіну в питанні розміщення довгострокових ОВДП для виконання плану запозичень, передбаченого бюджетом на поточний рік. З огляду на останній аукціон попит нерезидентів на ОВДП залишається істотним, що надаватиме підтримку гривні», вважає Михайло Ребрик з Райффайзен Банку Аваль.

Відео дня

Рекордний приплив спекулятивного капіталу в ОВДП

Приплив іноземних інвестицій в ОВДП цьогоріч перевищив 100 млрд грн. Причина такого ажіотажного попиту на українські державні папери їх висока дохідність, яка є найвищою в світі серед локальних держоблігацій. «Інвестори зараз заробляють близько 20% у валюті, це шикарна дохідність для них. Тому навіть зараз, незважаючи на зниження облікової ставки НБУ, приплив гарячих спекулятивних капіталів в Україну триває», сказав фінансовий експерт Ерік Найман.

Прискорення зростання ВВП до 4,6%

Квартальний приріст реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України пробив трирічний пік у квітні-червні 2019 року становив 4,6% проти аналогічного періоду 2018 року. Про це повідомила Державна служба статистики (Держстат). Востаннє таке зростання спостерігали в четвертому кварталі 2016 року.

«Прискорення відбулося завдяки кільком факторам. Так, у другому кварталі відновилося зростання в промисловості, переважно за рахунок видобувних галузей і хімічної промисловості. Також істотно прискорилося зростання у роздрібній торгівлі і різко покращилися споживчі настрої населення, що вказує на істотне посилення внутрішнього споживчого попиту. Невеликий внесок у прискорення зростання зробив сільськогосподарський сектор, адже збір зернових почався раніше, а врожайність виявилася кращою, ніж торік», пояснила головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

Зростання прибутку банківської системи

За 10 місяців 2019 року платоспроможні банки отримали 52 млрд грн чистого прибутку в 3,5 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,8 млрд грн). У НБУ зазначили, що факторами зростання банківського прибутку є:

— зростання чистих процентних доходів банків на 17% до 66,1 млрд грн;

зростання чистих комісійних доходів банків на 12% до 36 млрд грн;

позитивний результат від переоцінки і від операцій купівлі-продажу 13,9 млрд грн;

— низький обсяг відрахувань банками в резерви 9,3 млрд грн проти 21,4 млрд грн торік.

Більше половини чистого прибутку українських банків генерує ПриватБанк. За дев’ять місяців 2019 року цей банк збільшив його в 5,4 рази до 27,4 млрд грн.

Успішна боротьба ПриватБанку і НБУ проти атак Коломойського

Найважливішою в боротьбі за ПриватБанк була дата 19 грудня, коли відбулося ключове засідання Шостого апеляційний адмінсуду. Цей суд повинен був підтвердити скасування націоналізації ПриватБанку за позовом Ігоря Коломойського. Але суд, за клопотанням юристів ПриватБанку, зупинив провадження про розгляд справи щодо скасування націоналізації ПриватБанку до винесення рішення у справі сім'ї Суркісів, засідання за яким відбудеться 31 січня 2020 року у Великій Палаті Верховного Суду.

Також 10 січня розпочнеться повноцінний розгляд позову ПриватБанку проти Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Грошові вимоги до колишніх власників банку становлять $3 млрд. Водночас зберігається всесвітній арешт на їхні активи.

Крім того, ПриватБанк ініціював позови проти колишніх власників у США та Ізраїлі, з грошовими вимогами щодо кожному кейсу приблизно $600 млн.

Збереження діалогу з МВФ

Наприкінці року МВФ заявив, що готовий підписати угоду про нову програму з Україною на $5 млрд. Однак залишилася одна вимога. Верховна Рада повинна ухвалити пакет законів, які гарантують неповернення виведених банків з ринку до колишніх власників. Зокрема, йдеться і про ПриватБанк.

Зниження інфляції

Рівень інфляції в Україні в листопаді скоротився до 5,1% на рік, досягнувши цільового показника Національного банку, на який він орієнтувався з 2015 року. Через це НБУ зменшив облікову ставку одразу на 2 процентні пункти до 13,5% річних, що стало максимальним зниженням ставки від початку року.

«Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді і буде в проміжку 5% +/- 1 п.п. за підсумками року, тобто показник з інфляції ми в цьому році виконали», пояснив голова правління НБУ Яків Смолій.

Транзитний конфлікт з РФ

Судно-трубоукладач Pioneering Spirit (Фото: Газпром)
Судно-трубоукладач Pioneering Spirit / Фото: Газпром

Після 1,5 років складних безрезультатних переговорів, у грудні 2019 року Україна і Росія домовилися про укладення нового транзитного контракту. Прокачування газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з 1 січня 2020 року збережеться, як мінімум, на 5 років. А обсяги транзиту блакитного палива з РФ до країн Євросоюзу дадуть можливість ГТС працювати з прибутком.

Крім того, Газпром виплатив Нафтогазу України $2,9 млрд, які винен був за підсумками арбітражу у Стокгольмі.

Але Україна теж пішла на поступки. Відмовилася від другого арбітражу на $12 млрд і від штрафу на $7,3 млрд, який присудив Газпрому український Антимонопольний комітет.

Показово, що інформація про досягнення домовленості з’явилася в один день з новиною про американські санкції щодо газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік.

Однак досі немає інформації про ставку, за якою буде оплачуватися перекачування російського газу українською ГТС. Та й сам контракт ще не підписано. Тому чекаємо 1 січня з невеликою, але все-таки тривогою.

Падіння виробництва і цін в ГМК у другій половині 2019 року

холоднокатаний прокат (Фото: Метінвест)
холоднокатаний прокат / Фото: Метінвест

«Ми заходимо в найжорсткішу кризу за останні 10 років», заявив наприкінці жовтня в інтерв'ю НВ Бізнес Юрій Риженков, генеральний директор Групи Метінвест. Незадовго до цього два великих українських металургійних підприємства Дніпровський МК і Дніпровський МЗ практично повністю зупинилися. Інші металурги теж заговорили про оптимізацію виробництва і персоналу.

Виплавка сталі в Україні за підсумками листопада 2019 року становила 1,3 млн тонн (дані ОП Укрметалургпром). Це найгірший показник за останні 5 років. Паралельно світові ціни на металопрокат також скорочувалися все друге півріччя.

Однак під кінець року ситуація дещо стабілізувалася. Навіть Дніпровський МК (Кам'янське) під кінець грудня заявив про початок роботи всіма трьома доменними печами.

Є надія, що українські металурги все-таки пройдуть найближчу зиму без істотних втрат. І в цьому їм допоможе прибуток, зароблений у попередні роки.

Запуск ринку електроенергії

Ринок електроенергії в Україні (Фото: Артем Ільїн)
Ринок електроенергії в Україні / Фото: Артем Ільїн

1 липня 2019 року в Україні стартував новий ринок електроенергії. Очікувалося, що після цього споживачі зможуть без проблем укладати прямі контракти з постачальниками. Це посилить конкуренцію і призведе до зниження цін. Адже раніше вся згенерована в Україні електрика різних типів електростанцій різна собівартість) надходила в ДП Енергоринок і через нього за усередненою ціною надходила споживачам.

Однак на практиці все виявилося не так, як хотілося. Чиновники в рік виборів вирішили вкотре подумати про людей, тобто населення, яке в Україні традиційно отримує електроенергію за цінами, які нижчі, ніж у промисловості. І щоб після запуску ринку вартість е/е для населення не збільшилася, Кабмін вирішив віддавати практично всю дешеву атомну енергію домогосподарствам.

Промисловим споживачам фактично залишилася доступна тільки дорожча електроенергія теплових електростанцій і поновлюваних джерел енергії. В результаті, ціни в перші місяці після запуску значно зросли.

Лише після кількох випадків імпорту е/е з Білорусі до кінця року ситуація дещо стабілізувалася. Але реальної конкуренції між об'єктами генерації поки немає.

Рекордна перевалка в морських портах

Перевалка руди в порту TIS (Фото: ATIS)
Перевалка руди в порту TIS / Фото: ATIS

Останні 5 років морські порти України перебувають не в найкращій ситуації. Спочатку вони втратили значну частину транзитних вантажів, які раніше йшли в/з Росії. А після будівництва моста через Керченську протоку, додаткові обмеження виникли в українських портів Бердянськ і Маріуполь в Азовському морі.

Проте портовики відрапортували про рекордну перевалку вантажів у морських портах України. Вперше за останні 10 років цей показник перевищив 150 млн тонн. Це сталося за два тижні до кінця року. За 11 місяців поточного року, за даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), вже показано результат кращий, ніж за весь 2018 рік.

Найдинамічніше більш ніж на 30% збільшилася перевалка зернових вантажів і руди. Перші це підсумок рекордних врожаїв. Другі складності зі споживанням у металургії України й Європи. Через це довелося переспрямувати товарні потоки в порти, де навіть виникла конкуренція з транзитними вантажами. Три чверті перевалки експорт.

Чи зможуть морські порти зберегти набраний темп? Цілком. Майже всюди проведено або проводиться днопоглиблення. А в році, що минає, Верховна Рада України ухвалила закон «Про концесії». Вже 6 портів готують за цією схемою передати в управління приватному інвестору.

Зростання пасажирських авіаперевезень

Карта польотів над Україною в 2013 і 2015 рр. (Фото: Украерорух)
Карта польотів над Україною в 2013 і 2015 рр. / Фото: Украерорух

В авіації України ситуація майже така ж, як і в морських портах. Кількість перевезених пасажирів щорічно зростає істотними темпами. Якщо в 2015 році українські аеропорти обслужили приблизно 10 млн пасажирів, то за підсумками 2018 року це було 20,5 млн пасажирів.

За даними Державіаслужби України, за 11 міс. 2019 року цей показник зріс на 18,7% рік до року і досяг 22,6 млн осіб. Найбільші українські аеропорти це Бориспіль, Київ ім. Сікорського (Жуляни), Львів ім. Данила Галицького, Одеса і Харків.

Кожен з них обслужив цьогоріч понад 1 млн пасажирів. А Бориспіль 24 грудня вперше в своїй історії перевищив показник 15 млн пасажирів за рік.

Схоже, що кількість перельотів в Україні і надалі зростатиме. По-перше, збільшується кількість авіакомпаній і рейсів з відносно недорогими квитками. По-друге, уряд ухвалив рішення про реконструкцію аеропортів Дніпро, Мукачево та Ізмаїл. Вона почнеться вже в 2020 році.

З іншого боку кількість транзитних польотів у повітряному просторі України через окупацію Криму і Донбасу істотно менша, ніж було до 2014 року. І цей показник найближчими роками суттєво не зміниться через політичні причини.

Ще одним ризиком для української цивільної авіації є фінансовий стан авіакомпанії Міжнародні авіалінії України (МАУ), яка вже почала оптимізацію маршрутної мережі.

Рекордний урожай

Pezibear / Pixabay
Фото: Pezibear / Pixabay

На початок грудня Україна намолотила понад 74 млн т зернових і бобових на площі 15 млн га. Торік валовий збір був меншим і становив 70,1 млн т. За даними інформаційно-аналітичного порталу АПК України, станом на 10 грудня зібрано вже 75,2 млн т врожаю.

«Середня врожайність склала 4,93 т / га 2018 році 4,7 т/га)», повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов. Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства прогнозувало, що цьогоріч аграрії зберуть 74 млн т, зокрема 28,1 млн т пшениці і 35 млн т кукурудзи.

Посівні площі озимих зернових під урожай 2020 року становили 7,6 млн га, що на 0,2% більше площ під урожай цього року, зазначено в повідомленні Державної служби статистики.

Обсяг експортної виручки зернових за підсумками 9 місяців перевищив $ 15 млрд.

Банкрутство Укрбуду

НВ
Фото: НВ

У грудні керівництво компанії Укрбуд Девелопмент оголосило про те, що не може добудувати 26 комплексів, квартири в яких придбали приблизько 13 тис. інвесторів. Власники компанії погодилися передати будинки для добудови конкуренту Інтергал-Буду, керівництво якого просило гарантії, що всі об'єкти Укрбуду будуть вводити в експлуатацію без особливих складнощів. Але перевагу віддали іншому забудовнику. В середині грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що цим проектом займеться холдингова компанія Київміськбуд, 80% акцій якої належать місту.

У Укрбуду було багато проблем у році, що минає. Колишній власник компанії Максим Микитась програв вибори до Верховної Ради, Антимонопольний комітет оштрафував на 262 млн грн дві компанії корпорації за змови під час участі в тендерах на реконструкцію Шулявського шляхопроводу, столичної гімназії ім. Бойченка та під час будівництва корпусу Націнституту серцево-судинної хірургії.

Наприкінці вересня Максим Микитась повідомив, що продав Укрбуд Девелопмент групі інвесторів. Новими власниками будівельного гіганта стали маловідомі люди бізнесмен Євген Дікін і фермер Василь Польовий. Пізніше Микитась в ефірі телеканалу Прямий повідомив, що реальним власником девелопера тепер є Дмитро Федотенков співвласник однієї з найбільших у Києві ресторанної мережі Tarantino Family.

Саме з появою нових власників виявилося, що коренем проблем Укрбуду було те, що з компанії системно виводили гроші. Як виявилося, Микитась має будинок на столичних Осокорках за 160 млн грн та іншу нерухомість на 0,5 млрд грн. У свою політичну кар'єру Микитась, за оцінками Майбороди, вклав близько 300 млн грн. Ще 1,5 млрд грн ексвласник Укрбуд Девелопмент витратив на кіпівлю різних активів: він намагався придбати Промінвестбанк, купив компанію Теплоенерго, бази відпочинку, різні майданчики і непрофільні бізнеси.

Падіння продажів житлової нерухомості

НВ
Фото: НВ

На первинному і вторинному ринках продажі знизилися на 30−40% порівняно з минулим роком. Якщо на первинному ринку покупці злякалися можливої появи недобудов після зупинки робіт на будівництвах Укрбуду, то міцна гривня призвела до зростання цін на квартири економ-класу на вторинному ринку на 15%. Наприклад, якщо восени минулого року готельку на Борщагівці продавали за $900 за кв м, то цьогоріч за $1,1 тис. за 1 кв. м. Власники валютних заощаджень не поспішають вкладати гроші в нерухомість, очікуючи девальвації. Ринок оживе за умови, що національна валюта девальвує до 27−28 грн за долар, припускають у будівельних компаніях. Але яким буде курс не беруться прогнозувати.

Рекордні споживчі настрої у вересні

Artur Verkhovetskiy / Depositphotos
Фото: Artur Verkhovetskiy / Depositphotos

У вересні індекс споживчих настроїв, який розраховує компанія Info Sapiens, досяг позначки 97,47 пункти з 200 можливих, хоча ще на початку року ледь перевищував позначку 65 пунктів.

Споживчий оптимізм перевищив показники періоду бурхливого економічного зростання 2004−2008 років: українці менше побоюються інфляції та безробіття. Найвищий показник індексу споживчих настроїв (101 пункт) зафіксовано у віковій категорії від 16 до 59 років, найбільш економічно активної частини населення країни. На думку опитаних НВ експертів, головна причина пожвавлення споживчих настроїв політична, пов’язана з обранням нового президента і парламенту і спокійною передачею влади.

Олігархи продають свої активи на ринку нерухомості

Фото: arena-city.com
Фото: Фото: arena-city.com

Олігарх Дмитро Фірташ розпродав усі свої великі активи в нерухомості. У квітні він передав структурам Сергія Тігіпка частину торгово-офісного центру Арена Сіті. Загальна площа приміщення становила 14 тис. кв. м, торгової 10 тис. кв. м. Суму угоди експерти оцінили в межах $13−15 млн. Фірташ продав структурам бізнесмена Володимира Зубика готель Санкт-Петербург на бул. Шевченка за $15 млн, а у вересні 2016 року передав девелоперу Вагіфу Алієву 50% частки в бізнес-центрі Парус.

Найбагатший в Україні бізнесмен Рінат Ахметов теж готовий продати свої активи в нерухомості. У кінці травня на профільних сайтах з’явилася інформація про продаж ділянки площею 1 га на вул. Фролівській 9−11 за $15 млн. Еста Холдинг готова продати п’ятизірковий готель Опера за $30 млн.

Банкрутство мережі Брусничка

Скріншот відео Канали Футбол 1 / Футбол 2 / Youtube
Фото: Скріншот відео Канали Футбол 1 / Футбол 2 / Youtube

Відома на сході країни продовольча мережа Брусничка закривається таке рішення ухвалив власник, найбагатший українець Рінат Ахметов. У 2014 рік мережа налічувала 135 магазинів.

Відхід Українського ритейлу це зважене бізнес-рішення, засноване на комплексі об'єктивних чинників, визнає керівник компанії Євген Хворостянко. «Мережа Брусничка спочатку створювалася як регіональна з фокусом на Донецьку та Луганську області. З моменту початку воєнного конфлікту на Донбасі Український ритейл позбувся 53 магазинів, що залишилися на непідконтрольній території. Це були найбільші магазини в мережі Брусничка, які приносили 80% усього прибутку», каже він.

Але, як вдалося з’ясувати НВ Бізнес, закриття торгової мережі Ріната Ахметова може виявитися не надто простим і тихим. В середині жовтня Господарський суд Дніпропетровської області почав процедуру банкрутства компанії Український ритейл за заявою її генерального директора. Загальна кредиторська заборгованість компанії становить 1,098 млрд грн, йдеться в ухвалі суду. Банкам компанія винна близько 186 млн грн, співробітникам 6,5 млн грн. Але найбільша заборгованість у розмірі 652 млн грн у рітейлера перед постачальниками.

Перший крок до відкриття ринку землі

TheDigitalArtist / Pixabay
Фото: TheDigitalArtist / Pixabay

У середині грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про зняття мораторію на продаж землі. Вдруге розглянути документ не встигли через близько 4 тис. поправок, які до нього надійшли. Під будівлею парламенту проходили зіткнення, участь в яких брав Національний корпус.

За кілька днів до Нового року аграрний комітет Верховної Ради погодив всі правки до другого читання. Поправки пропонують встановити обмеження на концентрацію не більше 10 тис. га і забороняють продаж землі іноземцям і компаніям з іноземними власниками. Рішення про допуск іноземців прийматимуть на референдумі, дата проведення якого поки що невідома. Банки зможуть забирати землю, в разі якщо вона була заставою за позикою, однак повинні будуть продати її в установлені терміни. Заплановано, що ринок землі в Україні буде відкрито в жовтні 2020 року.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X