Продуктові картки у 2022 році. Чому хороша ідея може не прижитися в Україні — експерт
Зростання цін на продовольство у 2022 році може досягти 20%, і держава має на це відреагувати, підтримавши найзахищеніші верстви населення. У тому числі — так званими продуктовими чеками.
Офіс президента має намір реагувати на зростання цін адресними субсидіями «для бідних», пише в колонці для НВ Бізнес Євген Дубогриз. Він вважає це більш ніж здоровою ідеєю.
«Що тут цікаво? Якщо абстрагуватися від тонкої іронії та іскрометного гумору в соцмережах („Вчора кава у Відні, завтра хліб по талонах“, „Back to USSR“ etc.), ідея більш ніж здорова», — пише експерт.
На його думку, фіксувати ціни на продукти та компенсувати різницю виробникам та продавцям — це ризик і надмірних бюджетних витрат, і корупції, і високих витрат на контроль цін.
У той же час, невтручання держави також не є виходом із ситуації, зазначає Дубогриз.
«Відпустити ціни, нехай все вирішує ринок? На цьому етапі взагалі не варіант: інфляційні ризики і без того високі. Оптимальний, на мій погляд, шлях тут і зараз — часткове адміністративне регулювання, адресні субсидії найбіднішим та обов’язкова комунікація, що це тимчасові та антикризові заходи. А то й звикнути можна. І так поки інфляція не вщухне», — пише він.
У той же час, як зауважує експерт, запровадження продуктових карток викличе якийсь «психологічний, точніше, поведінковий момент»: субсидії змушують людей почуватися бідними — «навіть на їжу не вистачає», а високі ціни самі по собі провокують образу на державу: «чому, мовляв, не понизили».
Крім того, Дубогриз звертає увагу, що виплата субсидій планується через цифровий додаток Дія та через банківську картку (нехай навіть віртуальну).
«Не всім незаможним, особливо в селах, доступна така опція. А якщо опція і доступна, не факт, що в місцевому сільпо (не плутати з мережею) знайдеться банківський термінал. Теж психологічно-поведінковий нюанс», — резюмує експерт.
Повну версію колонки Євгена Дубогриза читайте тут.
