Поліпшення. Україна посилила позиції у Глобальному індексі продовольчої безпеки

Цього року Україна посіла 58 місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки (GFSI) із113 країн, набравши 62 бали за 100-бальною шкалою оцінки. Це на 3,2 бали вище у порівнянні з минулим роком. "Загальна продовольча безпека в Україні зміцнилася завдяки стабільному покращенню більшості показників", - повідомила керівник GFSI компанії Economist Impact Пратіма Сінгх. Україна залишається у хвості рейтингу серед європейських країн, поступаючись останнім місцем лише Сербії з оцінкою в 61,4 бала.

Країни Європи демонструють одні з найкращих показників у всьому світі. Так, перші п'ять ступенів Індексу зайняли Ірландія, Австрія, Великобританія, Фінляндія та Швейцарія. З чотирьох категорій GFSI Європейський регіон показав найкращі показники за рівнем доступності.

GFSI вимірює драйвери продовольчої безпеки в 113 країнах з огляду на доступність, наявність, якість та безпеку, а також стан природних ресурсів. Він враховує 58 показників продовольчої безпеки, включаючи нерівність доходів та економіки, у сфері довкілля та природних ресурсів.

Поліпшення показників в Україні пов'язане із розвитком сільського господарства, зокрема з виробничою та дослідною активністю міжнародних сільськогосподарських компаній. «Світ потребує не тільки більшої кількості їжі, але й здоровішого харчування, отриманого безпечними для планети способами», - зазначив керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі Сергій Харін.

Одні з основних викликів для продовольчої безпеки – різкі кліматичні зміни та посухи, що роблять землеробство ризикованим видом діяльності. Використання сучасних технологій дозволяє сільгоспвиробникам отримувати добрі врожаї, зберігаючи стабільність та прогнозованість виробництва сільгосппродукції навіть у поганих умовах.

Глава фермерського господарства Лан-Агро (Вінницька область) Олена Покотилова каже, що через зміну клімату за останні 4-5 років загальна кількість опадів стрімко скорочується, через посуху фермери зіткнулися зі зниженням урожайності за основними культурами щонайменше вдвічі.

Тому галузь потребує інвестицій. «Україна продовжує нарощувати виробництво, і цього року може бути новий рекордний урожай зернових. Це багато в чому завдяки інвестиціям, направленим у галузь протягом останніх років. Лише ЄБРР профінансував із 2010 року понад 50 проєктів на суму близько 1 млрд євро у вирощуванні зернових, фермерство, інфраструктуру, зберігання, трейдинг тощо», - додала асоційований директор, старший банкір ЄБРР Ганна Лебединець.