ПриватБанк, МВФ та обіцянки Зеленського. Перше інтерв'ю нового заступника голови АП Олексія Гончарука

12 червня, 13:36
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
ПриватБанк, МВФ та обіцянки Зеленського. Перше інтерв'ю нового заступника голови АП Олексія Гончарука - фото

Офіс ефективного регулювання via Facebook

Заступник голови АП Олексій Гончарук

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Гончарук дав свое перше інтерв'ю на посаді кореспонденту НВ.

О восьмій ранку в адміністрації президента України безлюдно. В безкінечних коридорах, якими журналіст НВ з фотографом крокують на інтерв'ю до Олексія Гончарука, заступника голови цього відомства, панує тиша та гуляє вітер. Помічниця чиновника, що нас супроводжує, ще погано орієнтується в тутешніх закапелках — ми ледь не заблукали.

Такий же новачок в цих коридорах — 34-річний юрист Олексій Гончарук, який минулого тижня був призначений заступником голови Адміністрації президента. До цього моменту чиновник керував організацією BRDO — Офіс ефективного регулювання. Це аналітичний центр, який, зокрема, займається питаннями дерегуляції та гармонізації українського законодавства до норм Європейського Союзу. Джерелом фінансування BRDO є ЄС.

В адміністрації президента Гончарук відповідатиме за економічний блок. Він вже брав участь у зустрічах з європейськими чиновниками в ході нещодавнього візиту президента до Брюсселя.

Політологи відносять Гончарука до ліберального крила в оточенні нового президента.

— Який у вас досвід? Що вам дає підстави працювати на такій посаді?

— Останні 4 роки я очолював BRDO — Офіс ефективного регулювання, який фокусувався на реформах в економічній сфері. До того працював у команді Міністерства екології і природних ресурсів, де ми за короткий час зробили портал відкритих даних про надра. За його допомоги тепер всі можуть побачити в інтернеті, які є в Україні корисні копалини, хто їх розробляє і скільки за це платять. І ще я юрист, адвокат. До Революції Гідності, учасником якої я був, майже 10 років займався юридичною практикою. Це мій бекграунд, якщо коротко.

Як ви потрапили на цю посаду? Хто вас запросив?

За останні півроку мені пропонували стати частиною команди Володимира Зеленського різні люди, запит у всіх був однаковий. Вони шукали людину, яка б могла створити економічне крило команди, що зможе пришвидшити темп ключових реформ з фокусом на економіку та євроінтеграцію.

Наскільки я знаю, мене рекомендували кілька авторитетних експертів з ринку, бо я маю для цього необхідний досвід та напрацювання. Зрештою мене запросив для розмови Андрій Богдан, і, після кількох бесід з ним, я погодився.

Ви не тільки економікою будете займатися, але й євроінтеграцією?

— Так. Це мій блок питань зараз. Щодо євроінтеграції, то потрібно розуміти, що це не лише міжнародні відносини. Це і про внутрішню політику також.

Ви маєте на увазі гармонізацію українського законодавства до законодавства ЄС?

— Так, і там 90% роботи — це наша внутрішня політика: про приведення наших правил до європейських моделей та стандартів. Це зробить нас ефективнішими і зрозумілішими. А в сучасному світі, якщо ти зрозумілий, тобі довіряють. Якщо тобі довіряють — у тебе є дешеві ресурси та доступ на ринки.

Проте євроінтеграція — це передусім робота парламенту, уряду та десятків органів та команд. Тому моя робота — допомагати та координувати цю роботу.

Фото: Наталья Кравчук / НВ

А вас не лякають, не збивають з пантелику розмови про дефолт і Приватбанк і незрозуміле майбутнє роботи з МВФ?

— Я розумію, що такі заяви мені, як громадянину, коштують грошей. Кожна подібна заява сприймається інвесторами як підвищення ризиків, а вони збільшують вартість ресурсів для України. І це означає, що ми з вами кожного разу, коли в пресі з’являються подібні заяви, стаємо трохи біднішим. І моє завдання в Адміністрації президента — щоб українці не ставали біднішими.

Я уточню: ви тут для того, щоб країна не оголосила дефолт, і для того, щоб вона не припинила співпрацю з МВФ. Так?

— Щоб Україна була прогнозованою для партнерів країною, яка співпрацює з міжнародними інституціями, якій довіряють. Для цього потрібно виконувати взяті на себе зобов’язання, а не будувати екзотичні сценарії.

Щодо співпраці з МВФ, то для нас вона є дуже важливою, як для країни. Ми маємо тривалі стосунки з Фондом, і у нас є зобов’язання перед ними, як і перед багатьма іншими міжнародними партнерами. Належне виконання цих зобов’язань є дуже важливим для України, і це не стільки питання грошей — тут більше йдеться про довіру. Бо за тим, як ми працюємо з Фондом, спостерігають всі без винятку системні інвестори в світі.

Це позиція Адміністрації президента, можна так казати? Чи це ваша особиста позиція?

— Президент вже публічно висловлювався щодо цього і неодноразово підкреслював, що виконання зобов’язань України, які вона має перед міжнародними партнерами, це річ, яка сумніву не підлягає.

Щодо зобов’язань перед МВФ. Там є складні речі - ринок землі, тарифи на газ…

— Давайте уточнимо. Є чинна програма МВФ «stand-by», і коли ми говоримо про зобов’язання перед МВФ, ми говоримо про дуже конкретну програму.

Вона не виконана…

 — Вона в процесі виконання, і МВФ позитивно оцінює ступінь її виконання. Україна добре робить свою домашню роботу, хоча недоліки, звичайно, є.

Україна добре робить свою домашню роботу [від МВФ], хоча недоліки, звичайно, є

Програма була спеціально спланована на період трохи більше року, щоб допомогти Україні стабільно пережити вибори. Але коли були призначені дострокові вибори, ситуація змінилася. Основні умови, в яких ця програма проектувалася, стали іншими.

Представники Фонду нещодавно зустрічалися з президентом, і він їм пояснив логіку, якою керувався, коли ініціював дострокові вибори. Ця логіка полягає в тому, що для впровадження складних реформ має бути високий рівень довіри населення до влади — перш за все, до парламенту та уряду. Зараз її немає. Це факт. В таких умовах робити реформи дуже важко.

Тому, розпустивши парламент, президент лише зменшив період невизначеності та наблизив нас до необхідних реформ. Бо якщо вибори були б восени, то уряд ми отримали б лише в грудні. А весь цей період часу були б вибори, історія навколо виборів, що, скоріше, створювало би нестабільність, а не сприяло реформам. Ми фактично втратили б цілий рік.

Ви були присутні на цій зустрічі?

— Так, звичайно. І я бачив, що ця логіка була сприйнята нашими міжнародними партнерами. Спостерігаю це зараз і в робочих моментах.

Коли ви очікуєте нову програму МВФ?

— Ми зараз дійсно почали думати над новою програмою з МВФ на 3−4 роки, щоб можна було запустити її в кінці року, якщо для цього будуть необхідні умови. У неї ми спробуємо закласти структурні реформи, які за ці роки виведуть країну на якісно інший рівень.

Ми маємо зараз непогану стартову базу: протягом останніх чотирнадцяти кварталів економіка стабільно, хоч і повільно, зростає. Маємо прийнятний рівень інфляції та зростання резервів. Протягом п’яти років поспіль зростаємо в рейтингу Doing Business. Маємо позитивне очікування на ринках.

Тобто глобально інвестори очікують, що Україна буде рухатися у правильному напрямку, і очікування від нас позитивні. І цю ситуацію, в умовах добре підготовленої програми МВФ, можна використати для того, щоб здійснити економічний стрибок та стати «східноєвропейським тигром».

Але для цього нам треба влітку та восени дуже добре попрацювати для збереження фінансової стабільності. У нас хороша команда, прекрасний робочий контакт з Національним банком України та Міністерством фінансів України. Тож, все необхідне у нас для цього є.

Фото: Наталья Кравчук / НВ

Тому, на мій погляд, нам зараз потрібно бути дуже обережним з будь-якими кроками, які можуть спричинити нестабільність, нерозуміння з боку міжнародних партнерів, або призвести до втрати надходжень до державного бюджету.

МВФ не підтримує ідею податку на виведений капітал. Чи є позиція з цього приводу у АП?

— Введення податку на виведений капітал — це частина передвиборчої програми президента. Тому позиція Адміністрації - працювати для його запровадження. Для мене це лише питання часу введення та окремих деталей.

Запровадити його з початку 2020 року уже майже неможливо, але це точно не означає, що це питання можна відкладати у довгу шухляду. Така істотна реформа податкової системи має бути дуже добре підготовлена, тому гаяти час не можна.

Ви кажете про реформи, які треба робити в умовах, коли парламенту і уряду довіряють громадяни. Є якійсь ідеї, що це будуть за реформи, хоча б у яких напрямках?

— Реформи — це дуже конкретні зміни: відкриття ринку землі та вільний рух капіталів, нормальний доступ до електромереж та рівний доступ до природних ресурсів. Насправді, багато реформаторських законопроектів уже написано, і їх потрібно просто прийняти та імплементувати.

Давайте візьмемо, наприклад, оренду державного майна. Через недбале і безтолкове використання державного майна ми з вами, як платники податків, щодня втрачаємо. Є законопроект, який може це досить швидко змінити, його готувала низка експертів, і якби у цієї Верховної Ради була готовність цей законопроект прийняти, я був би щасливий. Але наразі це виглядає не дуже реалістично.

Приблизно те ж саме з законопроектом про громадський контроль за діяльністю силових органів, про декомунізацію нормативного поля, про уповноважених економічних операторів, який, до речі, нам потрібен і для виконання програми МВФ. І так далі.

Тому, коли ми говоримо про пакет економічних реформ, я можу назвати як мінімум 20 законопроектів, які вже готові і чекають на прийняття. Якісь більше вплинуть, якісь менше вплинуть, але це дуже конкретні речі.

Загалом ідеологія команди президента щодо блоку економічних реформ — робити все, щоб ставало більше свободи і конкуренції, щоб мінімізувати тиск та бюрократичне навантаження на людину та бізнес.

Президенту Зеленському дуже подобається ідея «держави в смартфоні». Мені вона знайома давно. Ми уже досить давно сповідуємо і реалізовуємо її в BRDO. За цим, безумовно, майбутнє.

Про те, які обіцянки порушив президент, я би поговорив через п’ять років

Питання щодо введення нового ринку електроенергії - яка у вас позиція?

— Запровадження ринку електроенергії в існуючих умовах, на нашу думку, спричиняє надто багато ризиків через відсутність на ринку реальної конкуренції. Не зроблена ціла низка підготовчих дій для його запровадження, тому президентом внесено до Верховної Ради невідкладний законопроект про перенесення дати введення ринку електроенергії на рік. У нас є чіткий план, що має бути зроблено для запровадження ринку, і якщо парламент дослухається до позиції президента, ми матимемо рік на його виконання.

Йдеться про те, щоб перезавантажити Антимонопольний комітет (АМКУ)?

— АМКУ має бути незалежним органом, який здатен давати адекватні оцінки для захисту конкуренції. Зараз там є професійні і незалежні члени, але є і ті, до незалежності яких є багато питань. Це підриває довіру до всього комітету, що робить перезавантаження базовим сценарієм для відновлення довіри. Чи є інші сценарії, покаже час.

Чи є якісь плани щодо формули Роттердам+?

— Роттердам+ - це дуже токсична політична історія, яка стала символом корупції часів Порошенка. Звичайно, вона має піти в історію — чим скоріше, тим краще. Якщо цього не станеться, для людей це буде сигналом, що нічого не змінилося. Загалом нам потрібно прагнути створити конкуренцію на енергетичних ринках, щоб випадки втручання держави в ціноутворення були мінімальними і потреби у подібних формулах не виникало.

Саме тому нам вкрай важливо максимально швидко лібералізувати ринок електроенергії. Тільки щоб він був не лише на папері, а і в реальності.

Чи буде продовжено роботу Нацради реформ?

— Ми трохи поміняємо формат, але це точно такий інструмент, який нам буде потрібен.

Чи є у вас червоні лінії, за які ви не готові зайти на цій посаді?

— Звичайно. В першу чергу — дії в інтересах Кремля. Ми знаходимось фактично в стані гібридної війни з нашим північним сусідом, тому це найбільша червона лінія.

Друге — це корупція. Я вважаю, що саме корупція зробила нашу державу слабкою, бідною та вразливою до зовнішніх загроз. Це те, що знищує нас зсередини. Війна з корупцією — це одне з головних завдань, яке проголосив президент, і я цю позицію поділяю.

Але ж він вже порушив одну свою обіцянку. Він казав, що треба у силових органів забрати економічні функції. І от на минулому тижні дав доручення СБУ розібратися з контрабандою.

— Про те, які обіцянки порушив президент, я би поговорив через п’ять років, а не на третьому тижні його роботи, коли закладається лише фундамент для майбутніх змін.

Служба безпеки — один з найсильніших інструментів, які є у президента. Тому, звичайно, його хочеться якнайшвидше використати для боротьби з корупцією, контрабандою та іншими небезпечними злочинами, які знищують країну зсередини.

Проте потрібно пам’ятати, що як тільки ти починаєш це робити — потрапляєш в пастку, адже значна частина тієї ж контрабанди тісно пов’язана зі «службістами». Система не може почистити себе сама. Тому важливо знайти баланс між тактичними цілями та правильною моделлю роботи органу.

На мою думку, в перспективі у СБУ безумовно потрібно точно забрати непритаманні їй функції, які використовуються для тиску на бізнес, а підрозділи, які цим займались — ліквідувати раз і назавжди. Я думаю, що ми до цього прийдемо.

Фото: DEV Challenge via Facebook

— Які саме непритаманні функції?

— Спецслужби не повинні втручатися в питання регулювання економіки, видавати та забирати ліцензії та дозволи, здійснювати контрольні та інспекційні функції. Вони повинні займатися національною безпекою. В першу чергу — організованими недружніми проявами інших країн, що мають на меті завдання шкоди Україні. Це про оперативну та аналітичну роботу, а не про видавання чи перевірку папірців та процедур.

При цьому зрозуміло, що безпека — це дуже широка сфера: в широкому сенсі це і про мову та культуру, і про енергетику та фінанси, але дуже важливо чітко побачити межу та правильно розставити пріоритети.

От давайте відверто: ринок палива — ми всі знаємо, що сьогодні рівень залежності від нашого північного сусіда дуже високий. Він має можливість умисно впливати на нашу економіку з метою її дестабілізації. Чи є це питанням нашої національної безпеки? Звичайно.

А от якщо на якусь газову заправку під Житомиром приходить СБУ і починає розказувати, що «ви тут не правильно відвели земельну ділянку, а це порушення закону, і тому створюєте небезпеку для країни» — це смішно. Це, звичайно, гіпотетичний приклад, але я з життя знаю десятки подібних історій. Тому цю межу важливо провести максимально чітко.

На мою думку, для того щоб розставити «крапки над і», потрібно вносити зміни до закону. Думаю, що не пізніше, ніж восени, у нас буде відповідний законопроект. До того моменту треба зробити все на операційному рівні - підзаконному чи організаційному. Зараз ми вивчаємо це питання для того, щоб найближчим часом вийти з дуже конкретними пропозиціями до наших колег у безпекових відомствах.

Чи є для вас червоною лінією вплив олігархів? Що ви будете робити, коли побачите, що якісь рішення приймаються в інтересах олігархів?

— Будь-яке істотне рішення центральної влади впливає на великих гравців. Від будь-якої зміни хтось виграє, а хтось програє. У нас є сектори економіки, які тим чи іншим чином є залежними від олігархів або з ними пов’язані настільки, що майже кожне друге рішення точно можна прив’язати до чиїхось інтересів.

Для мене червоною лінією буде намагання лобіювати приватні інтереси будь-якої окремої бізнес-групи, якщо це протирічить інтересам України.

Журнал НВ (№ 21)

Парламентські списки

Завдяки двом новим політичним силам на парламент чекає безпрецедентне в історії України оновлення

Читати журнал

Вибір редакції

Рітейл/Нерухомість

Сьогодні, 10:30

thumb img
Коворкінги і віртуальна реальність. Що буде з торговими центрами через 10 років
Фінанси

Сьогодні, 09:00

thumb img
Що означає надійний банк та як його обрати?
Економіка

Вчора, 09:30

thumb img
Як повинна зростати Україна, на чому тримається російська стабільність і чому виграє Китай. Інтерв'ю з Сергієм Гурієвим

Стань автором

Якщо Ви хочете публікувати свої колонки на НВ Бізнес, напишіть листа на адресу:

kolonka@nv.ua