Податок на землю 2022. Хто, скільки та коли має сплачувати

18 лютого, 08:38
Деякі громадяни звільняються від сплати податку на землю (Фото:ilixe48 / Depositphotos)

Деякі громадяни звільняються від сплати податку на землю (Фото:ilixe48 / Depositphotos)

Введеними з 1 січня 2022 року змінами до ПКУ уряд має намір поступової детінізації аграріїв. Серед іншого й це було метою прийняття закону 5600.

Хто має сплачувати податок на землю

Відео дня

Податок на землю мають сплачувати власники земельних паїв, які за рік сплатили до бюджету податків та зборів на суму, меншу за МПЗ. Такими громадянами можуть бути орендодавці та орендарі, що не оформили свої відносини відповідно до законодавства.

Тобто, власник землі повинен доплатити до бюджету різницю між сумою сплачених за рік податків та зборів у випадку, коли вона менша за МПЗ. Перший період нарахування мінімального податкового зобов’язання — 2022 рік. Тобто МПЗ нараховуватиметься у 2023 році за 2022 рік. У 2022 та 2023 роках МПЗ становитиме 4% від нормативної грошової оцінки землі, а далі — 5%.

Об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Що саме оподатковується

Базою оподаткування податку на землю може бути:

  • нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
  • площа земельних ділянок, нормативну оцінку яких не проведено.

Підстави нарахування податку на землю

Земельний податок нараховується на підставі даних:

  • державного земельного кадастру;
  • Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
  • сертифікатів на право на земельні частки (паї);
  • рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
  • інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Хто встановлює ставки оподаткування

Встановлювати ставки земельного податку мають право сільські, селищі, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад. Ставки встановлюються виключно в межах визначених ПКУ ставок та затверджуються відповідними місцевими рішенням щороку до 15 липня, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та змінами до таких рішень.

Які ставки земельного податку

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки (НГО):

  • для земель загального користування — не більше 1% НГО;
  • для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 1% НГО;
  • для лісових земель — не більше 0,1% НГО.

За земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), — у розмірі не більш як 12% НГО.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані поза межами населених пунктів або в межах населених пунктів, НГО яких не проводилася, встановлюється у розмірі:

  • не більше 5% НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
  • для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 5% НГО площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
  • для лісових земель — не більше 0,1% НГО площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Розрахунок МПЗ

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд * К * М / 12,

де:

МПЗ — мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К — коефіцієнт, який становить 0,05;

М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО * S * К * М / 12,

де показники МПЗ, К та М — ідентичні вказаним вище, а решту становлять:

НГО — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по АРК або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S — площа земельної ділянки, га.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи — ФОПами, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до закону Про фермерське господарство, коефіцієнт К застосовується у половинному розмірі.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Хто звільняється від сплати податку на землю

Від сплати земельного податку звільняються:

  • особи з інвалідністю І та ІІ групи;
  • особи, які виховують трьох та більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • особи, визнані законом такими, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
  • на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 га;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 га, в селищах — не більш як 0,15 га, у містах — не більш як 0,10 га;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га;
  • для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га;
  • для ведення садівництва — не більш як 0,12 га.

Коли платити податок на землю

Юридичні особи

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцеперебуванням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за законодавчо встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцеперебуванням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Фізичні особи

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки/паю), які надсилають платнику податку у встановленому порядку, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити:

  • кадастровий номер та площу земельної ділянки;
  • розмір ставки податку;
  • розмір пільги зі сплати податку.

Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися фізичними особами через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Редактор: Гала Конопля

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X