Рада ухвалила резонансний законопроєкт 5600 без вигідної Ахметову поправки щодо залізної руди
Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні ухвалила у другому читанні і в цілому так званий ресурсний законопроєкт № 5600.
За проголосували 255 депутатів.
Верховна Рада розглянула законопроєкт за скороченою процедурою. Голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив це тим, що до законопроєкту подали 11,5 тисячі поправок, більшість з яких «не мали будь-якого смислового навантаження».
«Унаслідок цієї процедури від кожної депутатської групи та фракції було подано по п’ять правок. Від якихось не подано взагалі, але більшість депутатських фракцій подали поправки. Комітет виконав технічну роботу. Ми підсумували подані поправки на врахування і додали до них поправки, які були враховані комітетом. Загалом таблиця до другого читання містить 159 поправок і пропозицій нардепів, з яких 29 на врахування. Всі інші є врахованими», — пояснив Гетманцев.
Під час засідання парламент на фоні конфлікту Офісу президента з Рінатом Ахметовим повернувся до першої редакції законопроєкту, яка передбачала невигідну олігарху зміну механізму нарахування ренти на залізну руду. Мінфін запропонував, щоб базою нарахування ренти замість собівартості була вартість руди на світовому ринку, а ставки ренти прогресивно диференціювалися (чим вища ціна, тим вища ставка ренти). Через це ЗМІ охрестили законопроєкт «антиахметівським». До другого читання в законопроєкт внесли зміни, в результаті яких він передбачав зниження податкового навантаження на залізорудні активи найбільших фінансово-промислових груп, однак сьогодні голова фракції Слуга народу Давид Арахамія поставив відповідну поправку (№ 97) на підтвердження.
«Прошу не підтримувати поправку 97, оскільки вона пов’язана з формулою нарахування ренти на руду, а нинішні світові ціни не відповідають очікуванням, які були закладені на початковому етапі», — сказав Арахамія.
Депутати поправку не підтримали. Це означає, що нардепи повернулися до першої редакції проєкту закону.
«Законопроект пропонує запровадження диференціації ставок оподаткування видобутку руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China», — пояснили в Мінфіні.
Крім цього, депутати під час засідання підтримали поправку щодо збільшення розміру єдиного податку для підприємств птахівництва. «Щоправда, ця правка стосуватиметься хіба що розведення папуг, оскільки свійська птиця тепер не на єдиному податку», — прокоментував член податкового комітету Ради Ярослав Железняк. (Оновлено о 16.14).
Законопроєкт також змінює оподаткування під час продажу нерухомості. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що зараз на ринку є спотворення. «У нас девелопери одержують 22 млрд гривень доходів, а сплата податків наближається до нуля. Держава готова на якомусь етапі прийняти, як і за рахунок чого розвивається ринок забудовників. Але це все одно потрібно буде виправляти», — пояснював він.
Законопроєкт передбачає оподаткування податком на доходи фізосіб угод з продажу третього та більше об'єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу (доходи від продажу мінус витрати на придбання). Ця зміна не поширюється на продаж майна, одержаного у спадок. Пропозицію оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 20% операції з продажу житла на вторинному ринку, яка була у початковій редакції законопроєкту, до другого читання прибрали.
Також до другого читання із законопроєкту прибрали пропозицію скасувати пільги щодо акцизу для зеленої електроенергії. З виробленої «зеленої» е/е не сплачується акцизний податок. Кабмін пропонував встановити його на рівні 3,2%.
Критику викликала норма щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику компанії, яка має податковий борг. «Є чотири запобіжники. По-перше, це податковий борг, а не податкове зобов’язання. Це або просуджений борг, або борг, за яким не зверталися до суди і визнали його. По-друге, це борг, який несплачений 240 днів. По-третє, йдеться про борг від 1 млн грн. По-четверте, це рішення приймає не Податкова, а суд. Боржник повинен сплачувати свої борги», — сказав під час засідання парламенту Гетманцев.
Законопроект також вносить зміни до екологічного податку. Наразі ставка такого податку становить 10 гривень за тонну, а платити його мають лише ті підприємства, які викидають понад 500 тонн СО2 на рік. Законопроєкт 5600 передбачає, що ставка податку за викиди СО2 становитиме 30 гривень за 1 тонну.
Крім того, законопроєкт зобов’язує сплачувати податок на доходи фізосіб за ставкою 18%, якщо дохід, отриманий від продажу власновирощених продуктів, перевищує 12 мінімальних зарплат на рік (в 2022 році - 78 тис. грн).
Також Рада передбачила можливість отримати податкову знижку за 2021−2022 роки за витрати на лікування при зараженні коронавірусом.
У Мінфіні заявляли, що доходи держбюджету-2022 збільшаться приблизно на 25−35 млрд грн у разі прийняття ресурсного законопроєкту 5600. Відповідно, зростуть і витрати. Парламент може розглянути держбюджет у другому читанні у четвер, 2 грудня. У зв’язку з прийняттям законопроєкту 5600 до другого читання у держбюджеті можуть з’явитися, зокрема, субвенції на соціально-економічний розвиток та розвиток інфраструктурних проектів.
