Гроші тижня: новий держбюджет-2020, крок назустріч програмі МВФ, перемога Суркісів, складнощі у компанії Ахметова, нова угода ОПЕК+

18 квітня 2020, 09:55

НВ Бізнес вибрав головні новини і найцікавіші заяви тижня, що минає.

Рада переписала держбюджет-2020

13 квітня на позачерговому засіданні Верховна Рада проголосувала за нову редакцію державного бюджету на 2020 рік, виконавши одну з вимог Міжнародного валютного фонду. Доходи знижені на 119,7 млрд грн, або на 11%, а витрати — збільшені на 82,4 млрд грн, або на 7%. Граничний дефіцит держбюджету зріс утричі — з 96,3 млрд грн (2,1% ВВП) до 298,4 млрд грн (7,5% ВВП). Одна з головних змін — створення фонду з боротьби з коронавірусом обсягом 64,7 млрд грн, який діятиме в період карантину і протягом 30 днів після його завершення. З цього фонду будуть фінансувати витрати, які складно прогнозувати. Крім того, в новій редакції держбюджету на 29,7 млрд грн збільшено фінансування Пенсійного фонду. Міністерство охорони здоров’я отримає додатково 15,4 млрд грн. Серед міністерств найбільше урізали витрати Міністерства розвитку громад і територій (-6,8 млрд грн), Міністерства культури й інформполітики (-5 млрд грн) і Міністерства освіти (-4,95 млрд грн). На 8,2 млрд грн зменшено видатки на виплату субсидій на оплату ЖКП.

Відео дня

Нова редакція держбюджету побудована на оновленому макропрогнозі Кабміну. Він передбачає падіння ВВП на 3,9% (раніше передбачалося зростання на 3,7%) і прискорення інфляції до 11,6% (грудень до грудня). Прогноз середньорічного курсу гривні погіршений з 27 грн/$ до 29,5 грн/$. Прогноз Кабміну щодо скорочення економіки на 3,9% може виявитися занадто оптимістичним. У Міжнародному валютному фонді очікують спаду ВВП України в 2020 році на 7,7% і прискорення інфляції до 4,5%. Згідно з прогнозом Фонду, наступного року економіка України зросте на 3,6%, а інфляція прискориться до 7,2%. В оновленому консенсус-прогнозі, який опублікувало Міністерство економіки, зазначено, що цьогоріч ВВП країни скоротиться на 4,2% за інфляції 7%, а в наступному виросте на 2,4% за інфляції 5,9%.

Рада змінила регламент, щоб швидше виконати головну вимогу МВФ

Парламент цього тижня ухвалив закон про зміну свого регламенту, щоб прискорити ухвалення «антиколомойського» законопроекту в другому читанні. Лідери фракцій і груп домовилися, що зміна буде тимчасовою — на період карантину та ще 30 днів. Законопроектом передбачено особливу процедуру розгляду законопроектів у другому читанні, якщо до них подано як мінімум у п’ять разів більше поправок, ніж статей або пунктів у початковій редакції проекту законодавчого акту, але не менше 500 поправок. За новою процедурою фракції і групи зможуть вибрати по п’ять поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вони наполягають, а позафракційні депутати — по одній.

Що стосується «антиколомойського» законопроекту, то він буде готовий до розгляду у другому читанні наступного тижня. Профільний комітет врахував майже 12 тис. поправок з 16,6 тис. За словами голови комітету, нардепа від Слуги народу Данила Гетманцева, в разі ухвалення «антиколомойського» законопроекту Україна може розраховувати на перші $2 млрд траншу від Міжнародного валютного фонду вже в кінці травня.

Ще одна судова перемога Суркісів у суперечці на 7 млрд грн

15 квітня Апеляційний суд Києва залишив чинним роз’яснення судді Печерського районного суду В’ячеслава Підпалого, що ПриватБанк зобов’язаний компенсувати офшорним компаніям братів Суркісів кошти, які вони в 2012—2014 роках розмістили на рахунках кіпрської філії фінустанови, і відсотки, які повинні були нараховуватися за умовами депозитних договорів. За оцінками банку, сума перевищує $250 млн. Скаргу на роз’яснення Підпалого на початку березня подав держвиконавець, не скоординувавши дії з юридичними радниками банку. Міністр юстиції Малюська пояснив це тим, що радники банку стали ініціаторами клопотання, яке, за його словами, призвело до зазначеної вище постанови суду. У Мін'юсті заявили, що поки не збираються стягувати $250 млн з ПриватБанку на користь компаній Суркісів, оскільки немає судового рішення про стягнення цих грошей з банку. Для цього офшорні компанії повинні подати позови до суду про стягнення грошей разі відмови банку повертати їх за депозитами) й отримати судове рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Складнощі енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова

14 квітня Максим Тимченко, генеральний директор енергохолдингу ДТЕК найбагатшого українця Ріаната Ахметова, заявив про зупинку ДТЕК Павлоградвугілля. Це найбільше вугільне об'єднання України. Близько 20 тис. шахтарів будуть протягом місяця перебувати в вимушеному простої з мінімальними зарплатами.

Тимченко заявив, що таке рішення пов’язане з величезними заборгованостями в енергетичному секторі України і необхідністю реформування галузі.

НВ Бізнес розбирався в причинах зупинки шахт і вивчав вплив цих факторів на всю енергетику України, яка разом з ДТЕК знаходиться в дуже складній ситуації.

Спроба захоплення ОГХК колишнім менеджментом

У п’ятницю, 17 квітня, у Фонді держмайна повідомили про спробу рейдерського захоплення державного підприємства Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). У ФДМ розповіли, що головний офіс компанії в Києві фактично захопили колишні менеджери цієї компанії на чолі з колишнім в.о. голови ОГХК Олександром Гладушком, яких Фонд звільнив у зв’язку з інформацією про корупцію. Вони намагалися продовжити свою роботу, показуючи рішення Госпсуду Києва від 16 квітня, який визнав їх звільнення незаконним. Фонд держмайна викликав поліцію. Через деякий час ексменеджмент покинув офіс держпідприємства. Відомство має намір оскаржити рішення суду.

Історична угода ОПЕК+ і «кривавий» квітень на нафтовому ринку

12 квітня країни ОПЕК+ (загалом їх 23) погодили найбільше в історії скорочення видобутку нафти: на 9,7 мільйона барелів на добу /д) у травні-червні. Після закінчення перших двох місяців обсяги скорочення будуть знижуватися. Угода діятиме до 30 квітня 2022 року. Найбільші зобов’язання взяли на себе РФ і Саудівська Аравія. Росії, яка на початку березня в рамках попередньої угоди ОПЕК+ не захотіла збільшити свою квоту на скорочення видобутку з 0,3 млн барелів на добу до 1,5 млн б/д, тепер довелося погодитися знизити видобуток на 2,5 млн б/д. Якщо РФ виконає взяті на себе зобов’язання, її виробництво знизиться на 23%. Таке безпрецедентне скорочення відкине Росію на рівень видобутку 17-річної давності. Саудівська Аравія також знизить середньодобовий видобуток до 8,5 млн барелів — до найнижчого рівня з 2011 року. Вона скорочуватиме видобуток з того ж обсягу, що й Росія — з 11 млн б/д. Водночас у березні видобуток нафти в Саудівській Аравії становив 9,8 млн барелів на добу. У порівнянні з березневим рівнем країна знизить її менше ніж на 1,5 млн б/д. Агентство Bloomberg відзначило, що угода є великою поразкою для Росії. Втім, поки незрозуміло, чи виконає вона взяті на себе зобов’язання. За інформацією Financial Times, скорочення видобутку нафти Росією може бути під загрозою через суперечки російських компаній про те, хто і наскільки повинен зменшувати виробництво.

Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що через пандемію коронавірусу за підсумками 2020 року світове споживання нафти відкотиться на 10 років назад. Попит у квітні відповідатиме рівню 25-річної давності, знизившись майже на третину до 2019 року. Глава МЕА Фатіх Біроль заявив, що другий квартал 2020 року може виявитися найгіршим за всю історію світового ринку нафти, а квітень назвав «кривавим» через падіння попиту.

Міненерго очолила Ольга Буславець

Кабмін 16 квітня призначив виконувачкою обов’язків голови Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища Ольгу Буславець, яка з грудня 2017-го до початку 2020 року обіймала посаду генерального директора Директорату енергетичних ринків Міненерго.

Нову в.о. міністра вважають лояльною до компаній олігарха Ріната Ахметова. Одна з причин полягає в тому, що Буславець керувала департаментом Міненерго, який погоджував порядок розрахунку ціни електроенергії, відомий як Роттердам+. А головним бенефіціаром цієї формули називали енергохолдинг ДТЕК. ЗМІ пишуть, що призначення Буславець дає Зеленському важіль впливу на Ігоря Коломойського: нібито він буде готовий звільнити її після того, як лояльні до олігарха депутати розблокують ухвалення «антиколомойського» законопроекту.

Цитати тижня

«Ми могли б зараз зробити настільки ліберальне податкове законодавство, що фактично стати східноєвропейським або взагалі європейським офшором».

Радник президента України Олег Устенко заявив в інтерв'ю Радіо НВ, що Україні потрібна «абсолютна податкова лібералізація».

«Я впевнений на 200%, що після того, як ми проголосуємо банківський закон, протягом трьох тижнів ми отримаємо транш».

Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія переконаний, що кредитні кошти від Міжнародного валютного фонду Україна може отримати вже скоро.

«Більшість системних схем зловживань з ПДВ, які мали місце за колишньої влади, припинені».

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від Слуги народу Данило Гетманцев заявив, що в березні і квітні кількість зареєстрованих податкових накладних з ПДВ зросла, незважаючи на скорочення обсягу оподатковуваних операцій. Раніше ексміністр фінансів Ігор Уманський заявляв, що бюджет щомісяця втрачає 5 млрд грн через податкові схеми.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X