Передвиборчі очікування vs реальність. Які економічні обіцянки не зможе виконати Зеленський

24 квітня 2019, 20:30
Сюжет

Володимир Зеленський активно роздавав передвиборчі обіцянки щодо економіки. Насправді, президент без своєї фракції в Раді і підконтрольних їй міністрів в Кабміні може мало. Що саме?

Згідно з українським законодавством, основні сфери відповідальності президента – зовнішня політика й оборона. Проведення державної економічної політики – компетенція Кабінету міністрів. Незважаючи на це, Володимир Зеленський, як і всі інші кандидати в президенти, під час виборчої кампанії активно роздавав обіцянки в цій сфері. Згідно з передвиборчою програмою, а також заявами самого Зеленського і членів його команди, новий президент має намір:

Відео дня

  • провести податкову амністію;
  • замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
  • скасувати мораторій на продаж сільгоспземель;
  • зробити так, щоб Україна повністю забезпечувала себе енергоресурсами і почала їх експортувати;
  • впровадити економічний паспорт українця (пропонується перераховувати на рахунок кожної дитини кошти від реалізації державою природних благ (надра, землі);
  • переглянути умови співпраці з Міжнародним валютним фондом;
  • гарантувати стабільність ПриватБанку;
  • знизити тарифи на газ.

Виконати всі ці пункти Зеленському навряд чи вдасться, оскільки більшість з них залежать від позиції Верховної Ради і Кабміну. Отже, можливість президента впливати на економіку залежить від того, скільки його партія отримає місць у парламенті за результатами виборів до Ради в жовтні, чи увійде до правлячої коаліції і наскільки сильний матиме вплив на призначення прем'єра та інших членів Кабміну.

Повноваження президента

Закони. Президент поряд з Кабміном і нардепами має право законодавчої ініціативи. Він, зокрема, може вносити проекти законів як невідкладні. Парламент повинен розглядати їх позачергово. Щоб законопроект був прийнятий, за нього повинні проголосувати не менше 226 народних депутатів. Провести до Ради таку кількість депутатів партії Зеленського Слуга народу не вдасться. Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 9-14 квітня, за цю політсилу готові проголосувати 12% всіх респондентів і 26% серед тих, хто збирається голосувати і визначився. Новий президент зможе проводити свої законопроекти, якщо буде сформована провладна коаліція.

Президент може не тільки подавати законопроекти – у нього є право вето (не поширюється на закони про внесення змін до Конституції). Якщо глава держави відмовляється підписувати документ, він повертається в Раду на повторний розгляд. Щоб подолати вето президента, парламенту потрібно зібрати 300 голосів. Зробити це досить складно. Під час президентства Петра Порошенка такого не траплялося жодного разу. Найбільш поширена ситуація – прийняття закону повторно з пропозиціями президента. Для цього потрібно 226 голосів. Якщо ж Рада не може подолати вето, але і не хоче вносити пропозиції президента, закон відхиляється.

Зараз у Зеленського немає своєї політсили в парламенті (Фото: rada.gov.ua)
Зараз у Зеленського немає своєї політсили в парламенті / Фото: rada.gov.ua

Що стосується конкретних обіцянок, деякі з них вже розробляється профільними міністерствами і парламентськими комітетами. Наприклад, подати законопроект про введення ринку сільськогосподарських земель повинен Кабінет Міністрів. Законом про продовження мораторію, який Рада прийняла в грудні минулого року, депутати зобов'язали уряд зробити це до 1 березня цього року. Кабмін цей дедлайн провалив, хоча в останньому меморандумі про співпрацю з МВФ говорилося, що уряд разом з експертами Світового банку розробили законопроект про обіг земель. Проект закону про ринок сільгоспземель розробляє і аграрний комітет Ради, але робить він це повільно. Глава комітету Олександр Бакуменко заявляв, що концепцію буде розроблено до кінця березня, після чого два місяці вона буде обговорюватися. Зареєструвати законопроект комітет має намір тільки тоді, коли Рада схвалить концепцію. Порошенко введення ринку сільгоспземель підтримував, але відповідний законопроект не вносив. Зеленський заявляв у ході виборчої кампанії, що виступає за зняття мораторію, але не уточнював, чи має намір внести законопроект про обіг земель.

Ухвалення рішення про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал також відноситься до компетенції Ради. Спочатку відповідний законопроект розробив Мінфін, але президент взяв ініціативу в свої руки і в липні минулого року вніс до парламенту свій законопроект про НВК. Якщо Зеленський захоче подати альтернативний, він зможе це зробити або в разі направлення вже існуючого проекту закону на повторне перше читання або якщо його буде відкликано Радою.

Для проведення податкової амністії також необхідна згоду парламенту.

Рішення уряду. Згідно з Конституцією, президент може припиняти дію актів Кабінету Міністрів, якщо вважає, що вони не відповідають Основному Закону. В такому випадку глава держави повинен відразу ж звернутися до Конституційного Суду, щоб він вирішив, чи є відповідний документ конституційним.

Урядовий портал / Facebook
Фото: Урядовий портал / Facebook

Нинішній президент дію актів Кабміну не припиняв ні разу. Такою можливістю в 2007-2009 роках активно користувався тодішній глава держави Віктор Ющенко, який конфліктував з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.

Кадри. Конституція передбачає, що президент вносить за пропозицією коаліції фракцій у Раді подання про призначення парламентом прем'єр-міністра, а також вносить подання про призначення і звільнення генпрокурора, глав НБУ і СБУ. У структурі останньої є, зокрема, підрозділ боротьби з корупцією та організованою злочинністю (управління К), який неодноразово звинувачували в тиску на бізнес.

Голови Фонду держмайна й Антімногопольного комітету також призначаються та звільняються з посади президентом за згодою Верховної Ради. У всіх вищевказаних випадках потрібно зібрати 226 голосів.

Крім того, президент своїм указом призначає і звільняє половину складу (чотири члени) ради Нацбанку.

Президент також визначає двох членів конкурсної комісії з відбору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), а також призначає членів регулятора з відібраних конкурсною комісією кандидатів.

Президент визначає трьох з дев'яти членів конкурсної комісії, яка вибирає кандидатів на посаду глави НАБУ. Глава держави також призначає главу бюро за поданням конкурсної комісії. Крім цього, президент визначає одного з трьох членів до складу комісії зовнішнього контролю, яка проводить аудит ефективності НАБУ. Висновок цієї комісії може бути підставою для звільнення директора Бюро.

Глава держави також очолює Раду нацбезпеки й оборони України, призначає секретаря РНБО і формує персональний склад цього органу. Туди точно входять прем'єр-міністр, міністр оборони, глава СБУ, міністр внутрішніх справ і міністр закордонних справ. Членами РНБО можуть також бути керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також інші особи, визначені президентом. Зараз РНБО складається з 15 членів. Рішення приймаються не менш як двома третинами голосів і вводяться в дію указами президента. Органи виконавчої влади зобов'язані їх виконувати. Що стосується економічних питань, РНБО приймає рішення про введення санкцій, а також обговорює важливі економічні теми. Наприклад, націоналізацію ПриватБанку або відмову Газпрому постачати Нафтогазу газ.

Співпраця з МВФ. Президент представляє Україну на міжнародній арені, зокрема може проводити переговори з керівництвом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Євросоюзу. Глава держави разом з главою НБУ, міністром фінансів і прем'єр-міністром є одним з підписантів листа про наміри до МВФ (підписується перед укладенням нової програми співпраці). Отже, хоча головними учасниками переговорів є Мінфін і НБУ, президент може впливати на те, які зобов'язання візьме на себе Україна.

Зеленський під час виборчої кампанії коментував тільки одне зобов'язання України перед МВФ – підвищення цін на газ. Про те, як він збирається впливати на тарифи, які відносяться до компетенції Кабміну і НКРЕКУ, він не говорив.

"З представниками МВФ я теж зустрічався, ми говорили досить недипломатично, по-панібратськи. Я хотів зрозуміти: "Вам дійсно важливо, щоб наші люди помирали, щоб у них не було можливості заплатити ці тарифи? Давайте чесно зізнаємося". Вони сказали: "Ні. Важливо лише одне: є домовленості, держава зобов'язана сплачувати рахунки. Ви взяли кредити – ви повинні сплачувати". Їм важливо не те, де ви берете гроші. Їм важливо показати, що у вас є альтернативні джерела", – заявив Зеленський 24 березня в інтерв'ю ТСН .

Уже після другого туру виборів політтехнолог Дмитро Разумков, який входить в команду Зеленського, заявив, що зниження тарифів – "не зовсім прерогатива президента".

24 квітня команда Зеленського закликала Нафтогаз Кабінет Міністрів провести консультації з МВФ і знизити ціну на газ для населення з 1 травня. НАК і уряд раніше вже досягли угоди про зниження цін на газ в травні, але воно передбачає, що ціна збільшиться, якщо ринкові ціни будуть вище встановленого Кабміном рівня.

Не може президент впливати і на рівень видобутку газу в країні і, отже, зробити так, щоб Україна повністю забезпечувала себе енергоресурсами і почала їх експортувати. Головне видобувне підприємство країни – Укргазвидобування – є донькою Нафтогазу, голову правління якого призначає Кабмін.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X