Точкова боротьба з бідністю. Кому і за що дали Нобелівську премію з економіки

15 жовтня 2019, 20:30

Лауреати Нобелівської премії з економіки впевнені: неможливо знайти одне просте рішення, яке переможе бідність, але можна провести сотні польових експериментів і поліпшити життя мільйонів людей

Лауреатів премії Шведського національного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля оголосили в понеділок, 14 жовтня. Вона закриває «нобелівський тиждень», протягом якого оголошують імена лауреатів.

Відео дня

Формально ця нагорода не є Нобелівською премією, але вона вручається на тій же церемонії і тим же комітетом. Приз цьогоріч розділили між собою троє американських учених: Майкл Кремер з Гарварду, а також подружжя Естер Дюфло і Абхіджит Банерджі з Массачусетського технологічного інституту. Банерджі родом з Індії, а Дюфло — з Франції. 46-річна Дюфло стала наймолодшим лауреатом премії з економіки з моменту її заснування в 1969 році, а також другою жінкою, яка удостоїлася цієї нагороди.

Як зазначили в Шведській королівській академії наук, яка присуджує премію з економіки, ці вчені отримали її за «експериментальний підхід до боротьби з бідністю в світі». В середині 1990-х Кремер з колегами застосували його для поліпшення шкільної освіти в західній Кенії. Пізніше Банерджі і Дюфло провели в інших країнах аналогічні дослідження, що стосуються різних аспектів боротьби з бідністю.

Майкл Кремер (Фото: news.harvard.edu)
Майкл Кремер / Фото: news.harvard.edu

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбудеться 10 грудня — у день смерті Альфреда Нобеля. Розмір Нобелівської премії в кожній номінації — 9 мільйонів шведських крон (приблизно $913 тис.).

У чому суть підходу і чому це важливо

Хоча за останні два десятиліття рівень життя людей у всьому світі помітно покращився, величезні проблеми залишаються. Понад 700 млн осіб, як і раніше, живуть у злиднях. Щорічно п’ять мільйонів дітей помирають, не доживши до п’ятирічного віку, хоча часто причинами таких смертей є хвороби, яким можна запобігти або вилікувати їх за допомогою відносно дешевих і простих методів лікування. Крім того, половина дітей у світі не отримує в школах базових навичок.

За словами Дюфло, робота вчених присвячена тому, щоб «боротьба з бідністю ґрунтувалася на наукових даних», які допомагають зрозуміти причини конкретних проблем і вирішити їх.

«Щоб побороти бідність, необхідно визначити найефективніші дії. Лауреати премії цього року показали, як можна спробувати вирішити проблему, розбивши її на маленькі, але точніші питання на індивідуальному чи груповому рівнях. Потім вони шукають відповіді на ці питання за допомогою спеціально розроблених польових експериментів. Загалом за двадцять років цей підхід повністю змінив дослідження в галузі, відомій як економіка розвитку (вивчає причини глобальної бідності та способи боротьби з нею. ред.). Дослідження, засновані на цьому підході, забезпечують стійкий потік конкретних результатів, допомагаючи полегшити проблеми глобальної бідності», — розповіли в Шведській королівській академії наук.

За словами Кремера, підхід, за якого вчені беруть активну участь у розробленні програм щодо боротьби з бідністю, а не тільки оцінюють їх результати, привів «до глибшого розуміння суспільства і людської поведінки».

Дюфло порівнювала цей підхід з тим, як у минулому столітті рандомізовані контрольовані випробування лікарських засобів (коли учасників експерименту випадковим чином ділять на експериментальну і контрольну групи) зробили революцію в медицині, оскільки дали можливість зрозуміти, які ліки допомагають, а які ні.

«Можна проводити такі ж рандомізовані контрольовані випробування в питаннях соціальної політики… Знаючи, що працює, а що ні і чому, можна прибрати здогади з процесу розробки соцполітики», — підкреслювала вона.

На думку Дюфло, боротьба з бідністю — повільний процес, під час якого потрібно продовжувати проводити експерименти, щоб зрозуміти, що працює.

«Чарівної таблетки від усіх хвороб не існує, але сучасна медицина щорічно рятує мільйони життів. Ми можемо робити те ж саме», — сказала вона.

Неочевидні відповіді на важливі питання: що показали дослідження

Освіта. Кремер і його колеги в 1990-х роках провели кілька експериментів зі школами в західній Кенії. Під час одного з них навчальні заклади, що входили в експериментальну групу, забезпечили додатковими підручниками. В іншому випадку учнів безкоштовно годували. Ні те, ні інше істотно не поліпшило успішність. Якщо додаткові підручники і справляли позитивний вплив, то тільки на найкращих учнів.

Інші експерименти показали, що основною проблемою в багатьох країнах з низьким рівнем доходу є не брак ресурсів, а те, що навчальні програми погано адаптовані до потреб школярів. Наприклад, Банерджі і Дюфло провели експеримент у школах двох індійських міст, під час якого асистенти допомагали найслабшим учням. У короткостроковій і середньостроковій перспективі така допомога виявилася ефективною.

Під час одного з досліджень Дюфло і Кремер порівняли, що більше впливає на якість навчання: зменшення кількості дітей у класах або використання під час працевлаштування вчителів короткострокових контрактів з умовою їх продовження в разі досягнення хороших результатів. Вчені дійшли висновку: другий варіант підвищує мотивацію вчителів, що позитивно впливає на результати тестів, тоді як зменшення кількості дітей у класах не справляє істотного впливу.

Крім того, великою проблемою в бідних країнах часто є високий рівень пропусків занять вчителями. Дослідження, проведене в 2006 році на основі даних семи країн з низьким і середнім рівнем доходу, показало, що середній коефіцієнт відсутності становив 19%.

Охорона здоров’я. У цій сфері важливе питання полягає в тому, що ефективніше: частково компенсувати вартість ліків чи надавати їх безкоштовно. Одне з досліджень Кремера показало, що люди з низькими доходами дуже чутливі до цін, якщо йдеться про профілактику захворювань. Коли таблетки для профілактики паразитарних інфекцій роздавали безкоштовно, 75% батьків давали їх своїм дітям. Коли ті ж таблетки продавали менш ніж за долар (набагато нижче ринкової вартості), це робили тільки 18% батьків.

Ще одна проблема — низька якість обслуговування. Наприклад, часто працівники медустанов, які відповідають за вакцинацію, відсутні на робочих місцях. Банерджі і Дюфло провели експеримент: залучили мобільні клініки, персонал яких завжди був на місці. У селах, які входили в експериментальну групу, рівень вакцинації потроївся: виріс з 6% до 18%. Коли ж батьків почали ще й винагороджувати за вакцинацію дітей кілограмом сочевиці, рівень вакцинації сягнув 39%. Крім того, незважаючи на додаткові витрати на придбання сочевиці, витрати на кожну окрему вакцинацію знизилися за рахунок збільшення кількості вакцинованих.

Дослідження з вакцинації показало, що за допомогою стимулів і підвищення її доступності повністю вирішити проблему не вдалося — 61% дітей не отримали всіх необхідних вакцин. На думку вчених, це пояснюється тим, що люди не завжди поводяться раціонально (концепція обмеженої раціональності).

Мікрокредитування. Економісти за допомогою польових експериментів оцінили вплив програм мікрокредитування, які були впроваджені в багатьох країнах. Банерджі і Дюфло проаналізували, як одна з таких програм вплинула на бідні домогосподарства індійського міста Хайдарабад. Дослідження показали досить невеликий позитивний вплив на інвестиції в наявні малі підприємства. Жодного впливу на споживання або інші показники в перспективі 18 і 36 місяців виявлено не було. Польові експерименти в Боснії і Герцеговині, Ефіопії, Марокко, Мексиці та Монголії дали аналогічні результати.

Як застосовують результати досліджень

У Шведській королівській академії наук зазначили, що результати проведених в Індії досліджень, які стосуються навчання в школах, лягли в основу програм підтримки, що охопили понад $5 млн індійських школярів. Крім того, на підставі результатів дослідження, яке показало чутливість людей з низькими доходами до цін на профілактичні ліки та позитивний вплив боротьби з паразитарними інфекціями на успішність учнів шкіл, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала поширювати безкоштовно препарати для боротьби з такими інфекціями в дітей у районах, де більше 20% з них мають специфічний тип паразитарної інфекції.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X