Економіка Незалежності. Що було зроблено правильно? - фото
НВ Преміум

Економіка Незалежності. Що було зроблено правильно?

25 серпня 2020, 07:01

Валерія Гонтарева, Юрій Вітренко, Роман Шпек, Ігор Ніконов і ще три думки про те, які рішення були успішними для економіки незалежної України.

29 років для економіки, очевидно, величезний термін у сучасному світі. За такий період тепер відбуваються технологічні революції, економічні прориви в десятках країн, формуються нові глобальні ринки і повністю змінюються моделі споживчої поведінки.

Відео дня

Підбивати економічні підсумки 29-ти років української Незалежності, здавалося б, означає констатувати очевидні упущені можливості. Динаміка ВВП, місця в рейтингах економічної свободи, сприйнятливості до корупції і легкості ведення бізнесу, статус однієї з найбідніших країн Європи — все це говорить про те, що економічну політику часів Незалежності складно назвати успішною.

Чи означає це, що все пішло не так?

Ми запитали експертів з різних сфер і ринків про те, які рішення були правильними і допомогли становленню нормальної ринкової економіки в незалежній країні. На перший погляд, їх було чимало — у фінансах, податках і навіть у стимулюванні зайнятості, експорту та розвитку промисловості. Але якщо подивитися на часовий ресурс, який потрібен був для цих рішень, то стане ясно, що ключова проблема українських реформ — швидкість. Чим повільніше йдуть реформи, тим більше розрив із сусідами-конкурентами і тим все гірше і гірше стартові умови для відновлення економічних перетворень. Всі пострадянські країни, які зволікали з реформами, за влучним зауваженням історика Ярослава Грицака отримали в подарунок олігархію і її неминучих супутників — політичне домінування сировинних клептократій, слабкі інститути, корумповані суди, повільне зростання, бідність. І постійну загрозу відкату — як це відбувається зараз з корпоративною реформою.

Валерія Гонтарева

Колишня голова Національного банку України

Ось головні події банківського сектора, які дозволили нашій країні бути незалежною:

1. 1991 рік — ухвалення Закону «Про банки і банківську діяльність» і створення НБУ

2. 1996 — введення в обіг національної валюти — гривні

3. Прихід на ринок міжнародних банків у 1996−2007 роках

4. 2014−15 — очищення банківської системи від неплатоспроможних банків

5. 2015 рік — перехід на гнучке курсоутворення і на нову монетарну політіку — таргетування інфляції.


Юрій Вітренко

Колишній виконавчий директор НАК Нафтогаз України

1. Реформа газового сектора в 2014—2019 роках. Ми втратили критичну залежність від поставок газу з Росії, і при цьому стали більше отримувати грошей за транзит, ніж витрачати на імпортований. Як частина цих реформ, був здійснений перехід від прихованих субсидій (коли адміністративно встановлена ціна нижче ринкової) до адресних субсидій. Економічний ефект для України від цих реформ складно переоцінити, він вимірюється сотнями мільярдів гривень, відсотками ВВП щорічно. Але це ще і питання енергетичної незалежності від Росії, і зменшення рівня корупції.

2. Розвиток банківського сектора за весь час незалежності, валютна лібералізація при зниженні інфляції. Хоча залишається й багато проблем — надто велика частка державних банків, періодичні та руйнівні падіння курсу національної валюти і «банкопаду»; і нестійка модель розвитку, коли ринок боргового капіталу намагаються розвивати без паралельного розвитку ринку акціонерного капіталу.

3. ПроЗорро. Хоча навколо цієї реформи і багато хайпу, технологічність є її позитивною стороною. Так, корупція при державних закупівлях не зникла, іноді вона просто пристосувалася до нових правил, в окремих випадках є навіть негативний ефект через обмеження, які накладає система, але в цілому вона привела до істотного зниження рівня корупції.

4. Медична реформа. Вона ще не завершена, і навколо неї багато дезінформації і нерозуміння. Але ця реформа є важливим прикладом того, як сучасні ринкові підходи, коли гроші йдуть за пацієнтом, можуть зробити більш ефективною соціальну сферу.

Роман Шпек

Голова наглядової ради Альфа-Банку України, голова ради Незалежної Асоціації Банків України

1. Введення національної валюти — гривні

Купон-карбованець не планувався як самостійна грошова одиниця. Однак гіперінфляція першої половини 1990-х років відклала введення гривні як нової національної валюти до 1996 року.

2. Угода про партнерство та співробітництво з ЄС

Зараз далеко не всі знають, що задовго до Угоди про асоціацію з ЄС був не менше видатний документ. У 1994 році Україна першою серед країн колишнього СРСР підписала Угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом, чим задала великий поштовх до подальшої євроінтеграції.

3. Подолання бартеру

У 1990-ті роки гіперінфляція і розрив старих коопераційних зв’язків породили засилля бартерних розрахунків — від масштабних схем в енергетиці до видачі зарплати працівникам продукцією. Це демонетизувало економіку, знищувало її ефективність, створювало масштабні можливості для зловживань і позбавляло державні фінанси постійної податкової бази.

4. Олійний прорив

Не частий випадок вдалої економічної політики. У 1999 році Україна ще не будучи членом СОТ ввела мито на експорт насіння соняшнику в розмірі 23%. Це разом з іншими заходами і зростанням світового попиту стимулювало швидке збільшення переробки соняшнику на олію всередині України і залучення іноземних інвестицій в цій галузі. Сьогодні Україна забезпечує більше половини світової торгівлі соняшниковою олією, а річний експорт цього товару перевищує $4 млрд.

Перемога над Газпромом

Перемога України в Стокгольмському арбітражі і новий контракт з Газпромом безумовно є однією з найвидатніших перемог України останнього часу. Щомісяця ми бачимо надходження коштів за резервування українського магістрального газопроводу, що перевищує фактичні обсяги поставок.

На жаль, багато економічних перемог України — ще попереду. Наша країна так і не стала ні лідером реформ, ні магнітом для інвестицій, ні «економічним тигром» регіону, хоча на початку 1990-х років для цього були всі шанси.

Ігор Ніконов

Засновник девелоперської компанії KAN Development

За роки незалежності України було прийнято чимало важливих рішень, я назву лише кілька.

Децентралізація

Я працював у Київській адміністрації і прекрасно розумію, як сильно були обмежені права міст. Київ залежав від субвенцій Міністерства фінансів, і планувати міський бюджет було практично неможливо. Але після початку реформи децентралізації містам передали частину статей доходу, і наповнення місцевих бюджет вже залежать від роботи кожного регіону. Бюджети великих міст істотно збільшилися. І це дало містам хороше зрушення.

Передача нотаріусам функцій державних реєстраторів

У 2013 році Міністерство юстиції здійснило справжню революцію. Відомство дозволило нотаріусам виконувати функції державних реєстраторів, тобто дозволило їм реєструвати угоди купівлі-продажу майна, вносити до Реєстру майнових прав на власність на вже введені в експлуатацію будинки. Це стало справжнім проривом, оскільки всі ці дії здійснювали державні реєстратори. Щоб потрапити до них, доводилося в буквальному сенсі слова займати чергу. Державний реєстр майнових прав став публічним і доступним для всіх, а документ про право власності з усіма захисними елементами скасували.

Відкриття ринку землі

Продавати землі сільськогосподарського призначення населенню дозволили з липня 2021 року. І це дуже правильне рішення, яке важко далося Україні. Люди повинні отримати право повноцінно розпоряджатися своїм майном. Купувати ділянки зможуть поки що лише фізичні особи і площею не більше 100 га. На жаль, в профільному законі було багато нюансів. Наприклад, юридичні особи зможуть вийти на цей ринок не раніше 2023 року, а іноземні компанії — після відповідного рішення референдуму.

Володимир Піковський

Керівник департаменту з питань металургійного комплексу ДП Держзовнішінформ (1997-2012 рр.)

За весь час незалежності України я б виділив одну подію, яка позитивно вплинула в цілому на промисловість країни. Це економічний експеримент в гірничо-металургійному комплексі, який діяв з липня 1999 до січня 2002 р. Для цього був прийнятий спеціальний Закон, який дозволяв металургійним підприємствам України платити менше податків в обмін на зростання інвестицій в модернізацію і поповнення оборотних коштів. Важливим результатом експерименту став повний відхід від бартеру в промисловості.

При цьому Кабмін жорстко контролював, щоб підприємства відповідали критеріям Закону. Це вдавалося не всім, і деякі металургійні заводи не змогли пережити кризу кінця 1990-х. Але ті, хто дочекався зростання на світових ринках металопрокату на початку 2000-х, потягнули за собою вгору і інші галузі української економіки.

Сьогодні дуже не вистачає подібної грамотної фіскальної оптимізації з боку держави, яка дозволила б стимулювати зростання того чи іншого сектора економіки.

На жаль, інших подібних подій, які можна назвати позитивними для всієї промисловості, не було. Зазвичай від рішень ключових політиків і чиновників вигравали конкретні бізнес-групи.

Олександра Томашевська

співвласник компанії Е.С.Консалтінг

Я б виділила три глобальні зміни в податковій системі за роки незалежності України.

Введення спрощеної системи оподаткування

У 1998 році вийшов указ президента про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Фактично це дало серйозний імпульс для розвитку малого бізнесу. Приватний підприємець міг розвивати свою справу зі сплатою єдиного податку в сумі 200 грн ($100 на той момент) в місяць. До речі, тоді спрощена система оподаткування дійсно була спрощеною. Відтоді система звітності та сплати єдиного податку неодноразово змінювалася. Але факт залишається фактом — указ про спрощенку дав багато малому бізнесу в Україні.

Ухвалення Податкового Кодексу

До 2010 року вивчати податкове законодавство було непросто, необхідно було читати декілька різних законів, був окремий закон про ПДВ, про оподаткування прибутку підприємств, декрет про прибутковий податок тощо. Кодифікація податкового законодавства стала великим кроком. З 2011 року все податкове законодавство — в єдиному нормативному акті, Податковому кодексі.

Діджиталізація податкових сервісів

У 90-і і 2000-і роки кожне підприємство або підприємець безпосередньо контактували з працівниками податкових органів. З цим було пов’язано багато зловживань, а також різних делікатних моментів. Останні кілька років податкова адміністрація спрощує роботу з бізнесом. Наприклад, з’явився електронний кабінет платника податків, взаємодія з відомством стала простіше.

Віталій Кармазінський

Керуючий директор Luxoft в Україні

Введення і збереження спрощеної системи оподаткування для юросіб і ФОПів.

Важко заперечувати те, що саме наявність цієї простої і зрозумілої системи сприяла створенню в Україні величезної кількості робочих місць і розвитку безлічі галузей, зокрема, IT-галузі (близько 200 тис. фахівців і $4,17 млрд IT-експорту), малого бізнесу та стартапів, якими ми зараз пишаємося. Можливість залучати дорогих фахівців на контрактній основі зробила українську IT-індустрію конкурентоспроможною на світовому ринку.

Стабілізація української економіки у 2014—2015 роках

Звичайно, складно виділити з цього періоду одну подію, але саме цей час був, напевно, одним з найскладніших і для української IT-сфери. Багато компаній змушені виводити в інші країни десятки проєктів. Але економічну ситуацію в країні вдалося утримати, багато в чому завдяки галузям, орієнтованим на глобальні ринки. Економіка почала зростати, а проєкти повертатися. Це добре видно за темпами розвитку IT-галузі (20−30% на рік), яка доросла зараз до третьої за величиною індустрії в експорті послуг, обігнавши транзит газу, який був одним з головних статей доходу протягом десятиліть.

Запуск 3G і 4G і дешевий інтернет

Складно повірити, але ще 5 років тому телефони українців знали, що таке швидкісний інтернет тільки завдяки острівцям Wi-FI. Мобільний банкінг, доставка їжі, онлайн покупки та послуги, можливість бути на зв’язку майже звідки завгодно — це лише короткий перелік того, що принесли нам нові мобільні технології. Поява стартапів, зростання IT сфери і нові сервіси — це все ми маємо зокрема завдяки впровадженню 3G і 4G і дешевого інтернету взагалі. А в сумарних відсотках зростання ВВП це явно не два і не три, і навіть не п’ять, а набагато більше.

Реформа банківської системи і гнучкий курс національної валюти

Різкі стрибки національної валюти і раптові банкрутства на вигляд надійних банків завжди були шоком як для простих українців, так і для економіки. Зараз же українська банківська система прозора і прибуткова. Триває лібералізація валютного законодавства, з ринку виведені недобросовісні банки, інфляція досить низька і облікова ставка знижена до мінімальних значень. Сказати, що це позитивно вплинуло на українську економіку — нічого не сказати.

Введення закону «Маски-шоу стоп»

Однією з проблем, яка стосувалася всього українського бізнесу, була загроза приходу правоохоронних органів, які вилучали техніку і фактично зупиняли роботу підприємств.

Це створювало несприятливий економічний клімат і стримувало прихід великих інвесторів, паралельно призводячи до відпливу капіталів і трудових ресурсів за кордон.

Не можна сказати, що після введення закону ситуація стала ідеальною, але багато підприємців зітхнули з полегшенням, а інвестклімат України — покращився.

Збереження системи безкоштовної освіти та впровадження ЗНО

Дуже спірна тема, але збереження в Україні сильної технічної освіти та її доступність допомогли багатьом талановитим дітям з регіонів отримати знання і реалізувати себе в цифровій економіці.

Саме наявність інженерних талантів і доступність вищої освіти спричинили відкриття величезної кількості IT-компаній, як аутсорсингу, так і продуктових, і, відповідно, приплив іноземних інвестицій. І мовиться, звісно ж, не тільки про технічні спеціальності.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X