Нав'язане рекламою. Україна відмовилася від більшості радянських ГОСТів

23 січня 2019, 13:50

Україна відмовилася від 90% радянських стандартів вироблення продукції, так званих ГОСТів.

Загалом з початку цього року Національний орган стандартизації скасував 12 тисяч стандартів. Їх замінили на більш сучасні, розроблені вже за період незалежності України. Чинними досі залишаються понад тисячі. Вони будуть діяти ще 3 роки.

Відео дня

Щодо їхньої заміни уряд консультується із зацікавленими сторонами, зокрема з товаровиробниками та органами державної влади.

Там також рекомендують до кінця 2021 року долучатися до розробки нових стандартів якості продуктів, для того, аби з 2022 року підприємства могли виготовляти товари, не порушуючи вимог законодавства.

Нічого не зміниться

З 2015 року за рішенням Кабміну ГОСТи перестали бути обов’язковими у виробництві товарів і харчових продуктів. Україна поступово впроваджує європейські стандарти.

Це просто той апендикс, який треба видалити

Про це у коментарі Радіо НВ розповіла професорка кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю Київського національного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко. За її словами, змінюється сировина, харчові добавки, тому система ГОСТів визнана неефективною.

"Нічого не змінить відміна ГОСТів. Це просто той апендикс, який вже давно мав бути зроблений. Уже розроблені інші державні стандарти України. По-друге, технічні умови, які весь час використовує виробник в обхід ГОСТів. В думках споживачів це засіло, тому що їм реклама це нав’язувала, що якщо по ГОСТу, то якісно", – зазначила Сидоренко.

Безпека передусім

У промисловості, наприклад, для скасування ГОСТів необхідний перехідний період, на відміну від споживчих товарів та послуг, повідомив Радіо НВ голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, система радянських стандартів регулювала здебільшого якість харчових продуктів, а наразі для України на першому плані безпечність продуктів, а якість – на розсуд і відповідальність виробника.

У Європі продукти можуть бути без смаку, але безпечні

"Українські продукти завжди цінувалися за смак, вони і зараз залишилися, можливо, найсмачнішими серед країн ЄС і наших сусідів. Але якщо говоримо про безпеку, отут починаються проблеми, тому що значна частина українських продуктів є небезпечними, або вони можуть бути потенційно небезпечними. У Європі вони можуть бути, вибачте, без смаку – яблуки або молоко, або інші продукти, але вони є настільки безпечними, що ви можете навіть не замислюючись їх вживати", – зауважив Дорошенко.

Технічні умови

Класичні види молочних продуктів, ковбасні вироби, вино традиційно виготовляються за світовими стандартами безпечності. Понад 80% продукції, що реалізується на українському ринку, виготовляється згідно з технічними умовами. Зазначив у коментарі Радіо НВ голова Правління громадської організації Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів Споживча довіра Максим Гончар.

Тобто в рамках гармонізації українського законодавства із європейським Україна зменшує тиск на бізнес. І тепер, щоб зареєструвати продукт, не треба погодження Мінохорони здоров’я, комітетів, лабораторій, як це було раніше.

Поки в Україні не буде кримінальної відповідальності за фалисифікат, результатів зміна стандартів не дасть

Наприклад, якщо робиться згущене молоко за технічними умовами, то зазначаються тільки температура зберігання і термін придатності при певній температурі. У лабораторії ніхто термінів не витримує, аби видати дозвіл на реалізацію, і продукт потрапляє безперешкодно в експлуатацію.

Підписати документ про придатність продукту може лише голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, наголошує Максим Гончар. За його словами, поки в Україні не буде кримінальної відповідальності за умисне виготовлення фальсифікованої продукції, жодного результату скасування старих і запровадження нових стандартів не дасть.

"Ми бачимо, що десерт виготовлений за технічними умовами, хоча з гори написано ДСТУ ISO великий штамп, і це вводить в оману споживача. А там ДСТУ, який є, в принципі, HACCPом. Це система контролю критичних точок на виробництві. Ми таким чином взяли на штучні барвники, на трансізомери дослідження, і жирність там 9%. А за рахунок чого вони, чи повна там заміна молочних жирів на рослінні, чи ні", – пояснив Гончар.

Раніше Верховна Рада України ухвалила законопроект, яким вносяться зміни у чинні правила маркування інформації про харчові продукти, а також приводить українське законодавство у відповідність до норм ЄС.

Показати ще новини
Радіо НВ
X