План Маршалла для України. Наталія Яресько називає головні кроки для відновлення економіки — інтерв'ю НВ

6 квітня 2022, 16:03
Ексклюзив NV
На фото — Наталія Яресько, виконавча директорка фінансової наглядової ради Пуерто-Ріко, ексміністр фінансів України (Фото:Наталія Кравчук / НВ)

На фото — Наталія Яресько, виконавча директорка фінансової наглядової ради Пуерто-Ріко, ексміністр фінансів України (Фото:Наталія Кравчук / НВ)

Наталія Яресько, виконавча директорка фінансової наглядової ради Пуерто-Ріко, а у минулому — міністр фінансів України, називає головні кроки для відновлення української економіки й заявляє, що західні санкції проти Росії поки що заслабкі

Як відбудовувати життя з руїн добре знає Наталія Яресько, виконавча директорка фінансової наглядової ради Пуерто-Ріко, а у минулому — міністр фінансів України. В останні роки в наслідок частих торнадо, руйнування у містах та селищах Пуерто-Ріко були безпрецедентними. Сьогодні так само, але вже внаслідок російської воєнної агресії, виглядають українські міста.

Відео дня

Американка з українським корінням Яресько дивиться на те, що відбувається на батьківщині її сім'ї, з болем. До того ж здобутки України останніх років вона цілком виправдано може вважати й своїми: у 2014 році Яресько доклала чимало зусиль, аби вивести українську економіку з переддефолтного стану, до якого країну було доведено при президенті-втікачі Януковичі.

Тепер вона каже, що готова ще раз повернутися в Україну, аби працювати на відновлення країни. Про сьогоднішню Україну й її економіку Яресько розмовляє з НВ.

— Вже декілька днів ми отримуємо нові й нові факти масових вбивств, які скоїли в передмісті Києва російські військові. Наскільки широко інформація про ці злочини висвітлюється в американських ЗМІ?

 — Фото з Бучі сьогодні на перших шпальтах всіх американських газет. Всі про це говорять, вживаючи слово «різанина», підкреслюючи нелюдський характер злочину. Президент Байден доволі жорстко виступив з цього приводу. Всі про скоєне знають. Але важливо пояснювати людям, що це не просто Буча, що Буча — лише символ та приклад того, що робиться по всій країні, де з’явився агресор. Ми ще не бачимо того, що сталося в Маріуполі та Чернігові. Всі в шоці, тому що західний світ вже давно намагається працювати й жити за правилами, їм взагалі складно було повірити, що росіяни наводять ракети на дитячі лікарні та пологові будинки. Люди тут думали, що це, можливо, помилка наведення. Буча показала страшну правду, що це і є намір росіян — знищувати українців. А стаття [Что Россия должна сделать с Украиной, що закликає до повного знищення України і її населення] від 3 квітня, що вийшла на російському ресурсі РИА Новости, лише зібрала і проговорила цю російську позицію. Ця стаття досі не набрала тої уваги, на яку заслуговує, тому що на провідному російському ресурсі не міг вийти матеріал, не санкціонований російською владою.

ЄС вже озвучує новий пакет санкцій, думаю, США будуть наступними. Всі будуть діяти, але діяти треба якнайшвидше. Не можна казати, що Америка не підтримує Україну, Америка підтримує, але ми бачимо, що швидкості цим діям, нажаль, не вистачає. Має бути більше і набагато швидше, щоб тиснути на російську економіку, на їх еліту, і надавати українцям ту допомогу, яка дійсно потрібна.

— Ми бачимо, що за п’ять тижнів війни економіка України вистояла, в неї виявився запас міцності, він є і в національної банківської системи. Прем'єр-міністр відзвітував, що бюджет станом на березень виконано на 95%. Як довго вистачить цього запасу міцності, і які фактори критично на нього впливають?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Щодо бюджету одразу скажу: ми бачимо лише надходження, але ми не бачимо частини витрат, ця інформація на сьогодні непублічна, тож говорити експертно про стан бюджету мені складно. Надходження станом на березень дійсно виглядають нормально, бо було багато авансових оплат. Були отримані дивіденди від державних підприємств, але, повторюся, ми не знаємо видатків, вони суттєво інші, ніж у мирний час.

Важливо, що в нас стала банківська система, і це заслуга 2014−2015 років, коли банківська система була очищена від неякісних банків, була встановлена прозорість та подальша правильна політика Нацбанку. Курс гривні тримається сталим, Нацбанк протягом цих восьми років сконцентрував достатньо резервів.

Третій фактор, і ми дуже рідко про це говоримо, це фінансова децентралізація, яка почалася ще тоді у 2014 році, коли велику частину фінансового ресурсу було віддано на рівень ОТГ [об'єднаних територіальних громад]. Це створило нову силу, не тільки в Києві, але й по всій країні. Ми бачимо зараз, як ці голови громад, мери, вони витримують набагато більше, ніж коли б вони були підкорені Києву фінансово. Всі ці зміни, які більшість вважала важкими та поганими, виявилися фундаментальними, вони змінили країну та надали їй міцності в найважчі часи. Завдяки цьому й українському духу ми витримали набагато більше.

— Від чого далі буде залежати економічна сталість країни, якщо війна затягнеться?

— По-перше, це бюджет, за нього я переживаю найбільше. Наші міжнародні партнери мають надати нам не тільки військову, але й фінансову підтримку. Бо таких одноразових надходжень до бюджету, як були наприкінці лютого, в березні, вже не буде, платити податків будуть обмаль. Плюс прийняті нові умови оподаткування, які звузять надходження податків у майбутньому та ймовірно створять дефіцити. Звісно Україна зараз як держава не фінансує все, проте видатки значно зросли. Держава платить людям, які воюють, за їх роботу хорошу зарплатню, і правильно робить, що платить. Держава платить родинам загиблих, що також важливо, і це потрібно робити, правильно. Україна виплачує усі пенсії, підтримує усіх лікарів та медсестер, також є виплати по безробіттю, але потрібно зараз пріоритезувати, і, звісно, посилити роботу з нашими західними партнерами, щодо підтримки країни та її бюджету.

— Держава зараз ввела податкові пільги для українських підприємців. Наскільки це своєчасна дія?

 — Я вважаю, що це не було дуже доречним, кращою була б модель, коли ті, хто є прибутковими та працюють, платили повноцінні податки, а хто не може — мав пільги. Я б такої амністії в широких масштабах не робила. Але гірше те, що вони зробили далі: ПДВ на імпорт та акцизи треба було певно лишити крім медикаментів та дуже невеликої категорії товарів. Але з [пільгами] чи без цих пільг, грошей все одно б бракувало, тому так важливо закрити цей дефіцит. І тут нам дуже потрібна підтримка партнерів. Інакше можливе фінансування через випуск держоблігацій, але якщо робити це постійно та на великі суми — це шлях до інфляції.

— Пуерто-Ріко — це територія, що пережила страшні руйнування внаслідок торнадо. В Україні торнадо в містах та селах зі схожими руйнаціями чинять російські солдати. З вашого досвіду, які кроки у відновленні країни в таких випадках першочергові?

— Починати треба з інвентаризації збитків, що Україна вже робить зараз, у тому числі через додаток Дія. Треба вже розуміти, що потрібно буде знести, а що — відбудувати. Далі потрібно планувати широко — яке бачення ми маємо для країни? Ми не будемо відбудовувати те, що було, ми маємо вибудувати країну у кращій формі. Більш зеленою, більш енергоефективною. Ми вже не будемо відбудовувати ті хрущовки, нам вже зараз можна починати робити візію або бачення того, яку кращу країну ми хочемо відбудувати, і це за галузями потрібно робити, за областями, і над цим планом працювати зі світом, щоб залучати кошти від міжнародних організацій, країн. Приватний сектор у відбудові України дуже важливий, західні країни мусять надати гарантії на політичні ризики своїм компаніям, нам потрібно, щоби комерційний сектор працював разом із державами, це має бути величезний новій план Маршалла.

— Яким реалістичним він може бути для України, наскільки, наприклад, в США про це говорять і готові до його втілення?

— В Пуерто-Ріко збитки від тотального руйнування були оцінені в $100 млрд, але Пуерто-Ріко за територією це 1/66 частина України. Треба буде вирішувати що перше, друге, а що третє. Якась частина інфраструктури мусить бути відбудована пріоритетно, як і частина житла, бо ми хочемо, щоб люди, які поїхали, поверталися додому. Щось [можна робити] в другу чергу. Але великий план ми маємо наробляти, як і бачення, він має враховувати різні ідеї різного масштабу.

Тут на Заході про план Маршалла для Україні всі розмовляють, але ще без конкретики, це скоріше про наміри. Перший пріоритет — це фінансова допомога для війська та цивільних в Україні. Треба виграти війну. Але такий план абсолютно можливий.

Я думаю, більше частина грошей має бути від заморожених російських активів. Потрібна законодавча робота, щоб ці активи, як держави Росія, так і її еліт, були передані на відновлення України. А друге — це вже свої внески мають зробити Світовий банк, МВФ, комерційний сектор, приватні особи. Це не буде один фонд, де всі кидають гроші, це будуть різні внески для відбудови країни. Наприклад, греки хочуть відбудовувати культурний центр в Маріуполі, хтось захоче звертати свою увагу на освітні потреби. Це має бути строкатий пиріг, де кожен може знайти свій шматочок.

— На днях парламент України підтримав у другому читанні законопроєкт, який дозволяє звільняти членів наглядових рад компаній та банків за неприбуття на місце роботи. Як ви оцінюєте цей законопроект?

 — Так, це дуже схоже на згорання корпоративної реформи, і я взагалі не розумію, навіщо це робиться. Я читала ці публікації в підтримку закону, що кожен може приїхати в Київ. Чого ж не їдуть? Я з цим не згодна, та й яка різниця, чи члени наглядових рад працюють по телефону чи іншим дистанційним шляхом, чи присутні в залі. Я не розумію, в чому може бути плюс для держави в такому рішенні і не сприймаю його. Я бачу це як згорання реформи, поки увага людей відволіклася на війну. Саме зараз ці іноземні члени рад могли б бути максимально корисні Україні, не тільки своїм досвідом, але й присутністю глибоко в середині тих проблем, які переживає Україна, а ми їх відкидаємо ще й як амбасадорів та голос нашої країни за кордоном. Абсолютно позбавлене корисного сенсу рішення.

— Як би ви оцінили впливовість санкцій, під які потрапила РФ? Мова в тому числі про банківський сектор, де відключення від SWIFT торкнулося лише декількох банків.

— Цих санкцій не вистачає, тому що якби їх вистачало, Росія б вже не воювала. Потрібно якомога швидше ізолювати російську економіку, і тут важливо працювати у трьох напрямках. По-перше, банківська система. В Росії близько 300 банків і більша частина з них залишається не санкціонованими і не відключеними від SWIFT. Те, що додали ВТБ, це дуже добре, але потрібно відключати усіх і накладати те, що в США називається full blocking sanctions [санкції повного блокування]. Поки що банки ще не відчувають цей тиск.

Друге — це енергетика, треба зупинити торгівлю нафтою та газом з ЄС. Ми вже бачимо, що Європа готова відмовлятися від російського вугілля і частина країн Європи на шляху до відмови від газу, як Польща. Але, наприклад, Німеччина ще не готова, Угорщина ніколи не буде готова, тому якщо колективна відмова наразі не досяжна, хай якнайскоріше кожна країна робить це сама. Ембарго на енергоносії - найбільш болючий удар по економіці Росії.

Третє, я би просила більше санкцій на логістику та транспортування. Деякі морські логістичні ланцюги Росії вже санкціонували, але поки в країни є можливість рухати свої вантажі до третіх країн, Індії та Китаю. Тож логістичні, паромні, суднохідні компанії також треба санкціонувати. Санкціонувати треба не тільки Росію, але й Білорусь, бо зараз вона фактично є територією, з якої Росія намагається обійти накладені на неї санкції. Ми не можемо закрити Росії доступ до Індії та Китаю, але мусимо закрити доступ до більшої частини світу.

— Росія сподівається компенсувати втрачені торгівельні зв’язки з західними ринками якраз коштом Індії та Китаю. Наскільки їй це вдасться за наявних умов?

 — Щодо нафти — можуть компенсувати, щодо газу — це сьогодні наразі неможливо. Цього не дозволяє існуюча система трубопроводів. Як не можуть бути закриті Китаєм і потреби у високих та інтелектуально ємних технологіях. Деякі з ракет самонаведення, які зараз використовує Росія, вона не зможе виробляти без західних комплектуючих.

— За умов перемоги ви б готові були повернутися в Україну, щоб працювати й надалі тут?

 — Я завжди готова працювати для України, як я буду потрібна. Я працюю для України і зараз, кожен день виступаю, доносячи правду, допомагаю збирати допомогу. Моє серце завжди там.

Показати ще новини
Радіо NV
X