Зміни у законодавстві про працю. Чи можуть звільнити мобілізованого працівника під час воєнного стану

6 липня, 14:35
В Україні під час війни планують внести зміни до трудового законодавства (Фото:Київський електровагоноремонтний завод via Facebook)

В Україні під час війни планують внести зміни до трудового законодавства (Фото:Київський електровагоноремонтний завод via Facebook)

У Верховній Раді 1 липня 2022 року прйняли проєкт Закону № 7251, який вносить зміни до регулювання трудових відносин працівників та роботодавців під час воєнного стану. Пояснюємо, що має змінитися.

За допомогою законопроєкту планують оптимізувати сучасну систему законодавства про працю та вирішити проблеми, які виникають у трудових відносинах в умовах війни. Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Відео дня

Цей Закон має діяти протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, та втратити чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 (Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) та статті 15 (Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії) цього Закону, які втрачають чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії.

Що має змінитися?

1 Звільнення

Законопроєктом пропонують ввести нову підставу для звільнення працівників під час війни, а саме неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій. Також підставою для розірвання трудового договору може стати відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.

У порівняльній таблиці законопроєкту додані оновлені підстави припинення трудового договору:

  • призов або вступ працівника або фізичної особи, яка використовує найману працю, на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;
  • смерть фізичної особи, яка використовує найману працю, або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • підстави, передбачені іншими законами.

Законом пропонується у разі смерті працівника виплатити грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда здитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - внести до складу спадщини.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку призову або мобілізації фізичної особи, яка використовує найману працю, під час особливого періоду, йдеться у поправці до статті 40 Кодексу законів про працю України.

Також під час дії воєнного стану може відбуватися призупинення дії трудового договору. Згідно із запропоновами змінами, воно може здійснюватися роботодавцем на строк не довший, ніж період дії воєнного стану та не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому зазначається інформація про причини призупинення, строк призупинення трудового договору, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, умови відновлення дії трудового договору та інше.

2

Документація онлайн

Законопроектом пропонується встановити, що під час воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу.

Законопроектом також вводяться норми, які мають прискорити перехід до обліку трудової діяльності працівника в електронній формі. Окрім того, у документі визначається поняття сумісництва, що забезпечить можливість працівникам, які були вимушені покинути свої робочі місця, працевлаштуватися на іншій роботі. Працівники, які працюють за сумісництвом, мають одержувати заробітну плату за фактично виконану роботу.

Сумісництво — виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує найману працю.

3

Заробітна платня та відшкодування

«Враховуючи ймовірні труднощі з виплатою заробітної плати, компенсаційних та гарантійних виплат у період дії воєнного стану, коли окремі категорії службовців перебувають у простої, відпустках без збереження заробітної плати, або з ними можуть бути призупинені трудові договори, законопроектом скасовуються на цей період окремі обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції щодо зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю», — йдеться у пояснювальній записці проєкту.

Законопроектом передбачається відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії. Для реалізації цього планують розробити окремий механізм.

4

Відпустка під час війни

Проектом пропонується зберегти додаткову відпустку окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності (за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники). Разом з тим, у зв’язку зі збільшенням категорій осіб, які мають право на використання зазначеної відпустки (учасники бойових дій, особи, які отримали інвалідність унаслідок війни), пропонується зменшити її тривалість з 14 до 7 календарних днів.

Відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів пропонують надавати протягом періоду дії воєнного стану в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Також пропонується встановити строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, про право українців на відпустку під час війни. У проєкті також зазначені наступні зміни:

  • У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки обмежується тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік.
  • Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних дні, то надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після закінчення його дії.
  • Невикористані дні щорічної основної відпустки, право на які працівник набув у попередні робочі роки, не надаються у період дії воєнного стану.
  • У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки.

5 Норма праці під час воєнного стану

Проєкт конкретизує порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, відновлено механізм оплати праці за роботу у вихідний день, уточнено порядок надання щорічної основної відпустки.

Проєктом пропонується збільшити оплату праці у розмірі, збільшеному пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану.

Нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих наоб'єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Також у проєкті акцентують увагу на тому, що запровадження подовженої тривалості роботи є правом, а не обов’язком роботодавця.

У Законі також йдеться про те, щоб дозволити здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану.

Редактор: Лілія Вітюк
Показати ще новини
Радіо НВ
X