Забаганки депутатів, 600 млрд на держборг і податковий апетит Мінфіну. Що варто знати про держбюджет на 2021 рік

7 листопада 2020, 09:57
Сюжет
НВ Преміум

Під час підготовки пропозицій до проєкту бюджету на 2021 рік депутати знайшли 20 млрд грн і вирішили, куди їх витратити. Мінфіну тепер потрібно одночасно врахувати ці пропозиції і знизити дефіцит, як того вимагає МВФ

Верховна Рада 5 листопада прийняла постанову про висновки і пропозиції до проєкту держбюджету на 2021 рік. Всього депутати подали майже 2,5 тисячі пропозицій. Щоб врахувати всі, знадобилося б приблизно 1,5 трлн грн, тобто фактично ще один бюджет. Профільний комітет врахував повністю або частково приблизно половину поправок, запропонувавши уряду збільшити доходи і витрати на 20,2 млрд грн. Головна зміна по дохідній частині — збільшення надходжень від Нацбанку на 12 млрд грн, хоча в НБУ і початковий план вважали завищеним на 10,4 млрд грн. Що стосується витрат, то депутати хочуть повернути субвенцію на соціально-економічний розвиток (7,4 млрд грн), яка часто-густо використовується ними для підкупу виборців.

Відео дня

Міністр фінансів Сергій Марченко та прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Ради в день голосування (Фото: Міністерство фінансів / Facebook)
Міністр фінансів Сергій Марченко та прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Ради в день голосування / Фото: Міністерство фінансів / Facebook

Хоча, як дізналося видання Бабель, інформаційний та аналітичний відділи Слуги народу рекомендували нардепам говорити ЗМІ, що голосів цієї фракції вистачить для прийняття проєкту бюджету в першому читанні, на засіданні стало зрозуміло, що це не так. Коли Рада спробувала внести зміни до Бюджетного кодексу, одного голосу забракло (Слуга народу дала тільки 193 голоси) і довелося вмикати «турборежим»: спрямовувати документ на повторне перше читання, терміново проводити засідання бюджетного комітету, реєструвати законопроєкт заново і проводити позачергове засідання парламенту для повторного голосування. Все це тривало лише півгодини. Власне проєкт бюджету в першому читанні вдалося прийняти голосами Слуги народу (209), Батьківщини (19), груп За майбутнє (16) і Довіра (20), а також позафракційних депутатів (11). Особливо цікавою була позиція Батьківщини: лідер політсили Юлія Тимошенко назвала законопроєкт «бюджетом катастрофи», але закликала за нього голосувати, щоб «до другого читання подати таким, який дасть шанс всій країні».

В результаті проєкт бюджету був прийнятий в першому читанні 275 голосами. Тепер Мінфіну необхідно врахувати пропозиції нардепів, зменшити дефіцит бюджету, переглянути плани по запозиченнях і подати законопроєкт до другого читання.

НВ Бізнес вибрав найважливіше з проєкту бюджету на наступний рік. Одна з головних його відмінностей від бюджету-2020 року — відсутність коронавірусного фонду, гроші з якого в цьому році витрачають в основному на піар на будівництві доріг. Одна з головних проблем — все ще дуже великий дефіцит, який буде складно профінансувати.

Забаганки нардепів на 20 млрд

При підготовці висновків і пропозицій профільний комітет запропонував збільшити план по доходах на 20,2 млрд грн переважно за рахунок Національного банку і держпідприємств. Депутати хочуть, щоб Нацбанк перерахував наступного року не 33 млрд грн, як запланував Мінфін в початковому проєкті, а на 12 млрд грн більше — 45 млрд грн. Також вони пропонують, щоб держпідприємства перерахували на 4,2 млрд грн більше початкового плану (тобто 28,8 млрд грн) за рахунок збільшення норми по відрахуванню чистого прибутку держпідприємств, з 30% до 90%. Інші пропозиції за доходами — збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 1 млрд грн, збір ввізних мит — на 2,4 млрд грн, ренти — на 0,45 млрд.

Витратити ці 20,2 млрд грн депутати запропонували на різні цілі. Головна — субвенція на соціально-економічний розвиток (7,4 млрд грн). Також пропонується виділити 3 млрд грн Мінінфраструктури на розвиток аеропортів, 2,5 млрд грн Міністерству культури і інформполітики на Фонд розвитку установ загальнодержавного значення, 1,5 млрд грн Міністерству охорони здоров’я на створення бази для лікування онкозахворювань в Інституті раку, 1,5 млрд грн Мінінфраструктури на будівництво аеропорту Дніпро.

Оптимістичні прогнози: на чому ґрунтується бюджет

Бюджет ґрунтується на макропоказниках, які Кабмін затвердив наприкінці липня. Прогнозується, що номінальний ВВП становитиме 4,5 трлн грн, а його реальне зростання — 4,6%, інфляція буде на рівні 7,3%, середньомісячна зарплата становитиме 13,6 тис. грн, рівень безробіття — 9,2%, експорт зросте на 2,9%, а імпорт — на 10,6%.

З коментарів Бюджетного комітету випливає, що і в Рахунковій палаті, і в Національному банку вважають деякі макропоказники, зокрема прогноз щодо ВВП та інфляції, завищеними, що створює ризики недовиконання бюджету за доходами. В НБУ, наприклад, прогнозують, що наступного року зростання ВВП сягне 4,2% при інфляції 6,5% після падіння ВВП на 6% цьогоріч при інфляції 4,1%. Згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду в 2021-му валовий внутрішній продукт України збільшиться на 3% при інфляції 6% 2020-му падіння становитиме 7,2% при інфляції 3,2%).

І знову оптимістичні прогнози: надходження від ПДВ мають збільшитися на 82 млрд грн за рахунок боротьби зі схемами

Мінфін передбачив у проєкті бюджету зростання надходжень від податку на додану вартість майже на 82 млрд грн в порівнянні з планом на 2020 рік (на 53 млрд грн за рахунок внутрішнього ПДВ і на 28,7 млрд грн за рахунок імпортного). Істотно збільшити надходження ПДВ Мінфін планує головним чином за рахунок боротьби зі схемами.

«Як показує цей рік, там є досить суттєві можливості для детінізації, для роботи зі схемними кредитами, скрутками тощо. Тому основний приріст надходжень буде саме по цих податках», — заявляв Марченко.

Також Мінфін прогнозує збільшення податку на доходи фізосіб (на 26 млрд грн в порівнянні з планом на 2020-й), зокрема через подвійне підвищення мінімальної зарплати.

На Нафтогаз в найближчі роки розраховувати не доводиться

У початковому проєкті бюджету Мінфін планував скорочення неподаткових надходжень в 2021 році на 55 млрд грн — до 129 млрд грн. У Мінфіні прогнозують, що надходження від НБУ в 2021 році зменшаться на 9,7 млрд грн, а дивіденди держкомпаній — на 43,8 млрд грн. Навіть якщо Мінфін повністю врахує пропозиції нардепів щодо надходжень від НБУ і держпідприємств, скорочення неподаткових надходжень в порівнянні з планом на 2020 рік все одно залишиться великим і становитиме десь 39 млрд грн.

Річ у тім, що основним платником дивідендів до держбюджету в 2019—2020 роках був Нафтогаз. Цьогоріч компанія перерахувала 35,8 млрд грн, оскільки в грудні 2019-го отримала від російського Газпрому разову виплату в розмірі $2,9 млрд (67,9 млрд грн) за рішенням Стокгольмського арбітражу. У документі про фіскальні ризики, який Мінфін подав разом з бюджетом, відомство спрогнозувало, що в 2020—2023 роках група Нафтогаз буде збитковою. Згідно з базовим сценарієм Мінфіну, в 2020 році збиток цієї держкомпанії може скласти 4,3 млрд грн, у 2021-му — 7,6 млрд грн, у 2022-му — 5,5 млрд грн, у 2023-му — 4,4 млрд грн. У першому півріччі 2020 року чистий збиток Нафтогазу був на рівні 11,5 млрд грн, але за підсумками року компанія, ймовірно, все ж буде прибутковою, оскільки отримає 32,2 млрд грн компенсації за поставки газу населенню в рамках ПСО (це передбачать у бюджеті-2020). Відповідний законопроєкт Рада на цьому тижні прийняла в першому читанні. Він передбачає, що ці 32,2 млрд грн Нафтогаз визнає як дохід і потім заплатить їх Укрнафті, яка погасить свій податковий борг на суму 30,35 млрд грн, після чого буде розділена між НАКом і структурами Ігоря Коломойського. У проєкті держбюджету на 2021 рік компенсація Нафтогазу за ПСО не передбачена, принаймні поки що. Але в компанії все ж вважають, що вона залишиться прибутковою.

Що стосується інших великих держкомпаній, то в Мінфіні прогнозують, що прибутковою буде Укрзалізниця (1,4 млрд грн чистого прибутку в 2021 році). При цьому відомство в базовому сценарії прогнозувало її прибутковість і в 2020-му, але в самій компанії нещодавно заявили, що збиток за підсумками року становитиме 12−14 млрд грн.

Найбільші статті витрат

Міністерством з найбільшим бюджетом залишається Мінсоцполітики. Згідно з проєктом бюджету, воно отримає понад 320 млрд грн. З них дотація Пенсійному фонду — 203,8 млрд грн, витрати на житлові субсидії на оплату комунальних послуг — 36,6 млрд грн. Бюджет Мінфіну з урахуванням пропозиції нардепів виділити 7,4 млрд грн на субвенцію на соціально-економічний розвиток може становити 223,2 млрд грн. З них 160,5 млрд грн планується витратити на обслуговування держборгу, 11,1 млрд грн — на Державну податкову службу, 5,2 млрд грн — на Митницю, 1,5 млрд грн — на податкову міліцію (Держфіскальна служба). У трійку міністерств з найбільшими бюджетами входить також МОЗ (160,2 млрд грн з урахуванням пропозиції нардепів виділити додатково 1,5 млрд на онкозахворювання). У тому числі 123,6 млрд грн пропонується виділити Нацслужбі здоров’я.

Що стосується боротьби з коронавірусом, то в проєкті держбюджету-2021 немає окремого фонду, який є в бюджеті нинішнього року (обсягом 66 млрд грн, половину коштів якого витрачають на дороги). Всього в законопроєкті про держбюджет-2021 передбачено 19,4 млрд грн на боротьбу з пандемією (15,8 млрд грн за програмою медичних гарантій, 2,6 млрд грн за програмою закупівлі вакцин і 1 млрд грн за програмою для запобігання поширенню коронавірусу в школах).

Що буде з дефіцитом

Граничний дефіцит бюджету Мінфін пропонував встановити на рівні 270,4 млрд грн (6% ВВП у порівнянні з 7,5%, або 298,4 млрд грн в цьому році). Такий великий дефіцит міністр фінансів Сергій Марченко виправдовував тим, що через коронакризу більшість країн світу збільшують дефіцит своїх держбюджетів, і Україна не повинна бути на їхньому тлі «білою вороною». Але навіть в Мінфіні визнають, що такий дефіцит буде складно профінансувати, внаслідок чого бюджету може загрожувати секвестр.

«З огляду на ситуацію, яка склалася на ринках капіталу в 2020 році і ймовірність другої хвилі поширення коронавірусу, існує потенційний ризик недовиконання плану державних запозичень в 2020—2021 роках для фінансування збільшеного дефіциту державного бюджету, який може спричинити необхідність скорочення витрат державного бюджету», — йдеться в документі про фіскальні ризики.

У Нацбанку зазначили, що фіскальна політика має бути контрциклічною (підтримувати економіку країни у важкі часи і стримувати її від перегріву при зростанні).

До другого читання Мінфін має намір знизити граничний дефіцит — цього вимагає Міжнародний валютний фонд.

«В „маяк“, який закладений в травні на 2021 рік, орієнтир по дефіциту бюджету для нас складав 5,3% ВВП. Ми заклали в бюджет 6%. Але зараз ми рухаємося на зближення за показниками. Ми фактично узгодили всі інші параметри бюджету з Фондом і домовляємося про показник дефіциту», — сказав Марченко в інтерв'ю порталу Мінфін.

Він також визнав, що цьогоріч доведеться скорочувати витрати бюджету, оскільки фіскальний розрив може скласти приблизно $3,5 млрд (майже 100 млрд грн). Це пояснюється, зокрема, тим, що Україна планувала до кінця року отримати ще два транші від МВФ по $700 млн, але вони навряд чи надійдуть. Позичати кошти на зовнішньому ринку шляхом випуску єврооблігацій без програми МВФ буде дорого.

Що стосується бюджету на 2021 рік, то Мінфін планує фінансувати його за рахунок нових боргів (згідно з початковим проєктом бюджету, Україна планує взяти в борг 702,4 млрд грн — на 9,3%, або 59,8 млрд грн більше від плану на 2020 рік) і надходжень від приватизації (6 млрд грн). У проєкті держбюджету зазначено, що відомство планує залучити 549,1 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Решта 153,3 млрд грн — зовнішні запозичення. При цьому, якщо торік спостерігався значний попит на українські ОВДП з боку нерезидентів, то цього року через кризу вони помітно скоротили свій портфель початку року — на 40,5 млрд грн, або на 34,4%). Головними покупцями облігацій стали банки, і Мінфіну стає дедалі складніше залучати гроші в бюджет за рахунок ОВДП: відомство змушене постійно піднімати ставки.

«НБУ зазначає, що фінансування дефіциту державного бюджету шляхом запланованих випусків ОВДП (549,1 млрд грн) можливе за рахунок зростання їх дохідності, а оскільки ОВДП є безризиковим активом для банків і дохідність ОВДП формує нижню межу для кредитних ставок банків, існує ризик істотного зростання останніх. В результаті це може спровокувати ризики неможливості активізації кредитування внаслідок зростання процентних ставок в економіці і фокусування банків на операціях з купівлі ОВДП», — йдеться в коментарі профільного комітету.

На засіданні Ради міністр фінансів Марченко заявив, що під час підготовки бюджету до другого читання Мінфін планує зменшити план по фінансуванню за рахунок ОВДП і збільшити план по фінансуванню за рахунок зовнішніх запозичень. Відомство, зокрема, сподівається, що від МВФ наступного року надійде $1,5 млрд.

Що стосується приватизації, то прогноз надходжень на рівні 6 млрд грн передбачає, що Україна почне продавати об'єкти великої приватизації (план на 2020 рік був знижений з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн при перегляді бюджету в квітні, оскільки велику приватизацію відклали).

Перша виплата за ВВП-варантами

mof.gov.ua
Фото: mof.gov.ua

Мінфін вперше передбачив в проєкті держбюджету виплати за ВВП-варантами: у 2021 році Україні доведеться заплатити власникам цих паперів 1,154 млрд грн (приблизно $40 млн за курсом 29,1 грн/$). Вони отримають по 1,24 цента на один варант завдяки зростанню економіки України в 2019 році на 3,2%. За підрахунками Мінфіну, який в середині серпня оголосив про викуп приблизно 10% цих паперів, виплати за ними до 2040 року можуть перевищити $22 млрд.

Також Україна в 2021 році витратить 439,3 млрд грн на погашення держборгу і ще 160,5 млрд грн на його обслуговування. Сумарно це майже 600 млрд грн бюджеті на 2020 рік на ці цілі закладено 484,4 млрд грн). З них 440,6 млрд грн буде виплачено власникам ОВДП.

Плюс один правоохоронний орган і новий регулятор

У проєкті держбюджету-2020 передбачено виділення 1 млрд грн на Бюро економічної безпеки (БЕБ), хоча законопроєкт про створення нового відомства поки прийнятий тільки в першому читанні. БЕБ має замінити податкову міліцію і забрати у СБУ функції розслідування економічних злочинів.

Також Мінфін передбачив 56,1 млн грн для Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, яка в жовтні отримала голову і першого члена. Крім того, Мінфін пропонує виділити 40,3 млн грн на Агентство з управління держборгом. Воно мало почати працювати цього року, але запуск нового органу призупинили у зв’язку з карантином.

Мінімальну зарплату підвищать, а держслужбовцям затягнуть паски

У проєкті бюджету передбачено, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн. Прожитковий мінімум пропонується з 1 липня збільшити з 2189 грн до 2294 грн, а з 1 грудня — до 2393 грн. Нацбанк в останньому Інфляційному звіті зазначив, що значне підвищення мінімальної заробітної плати (на 30% в середньому за рік) буде вагомим фактором прискорення темпів інфляції в 2021 році, оскільки, з одного боку, призведе до збільшення попиту на тлі зростання реальних доходів населення, а з іншого — збільшить собівартість виробництва.

Також Мінфін в проєкті бюджету запропонував тимчасово призупинити підвищення зарплат співробітників державних органів, «з огляду на фінансові можливості державного бюджету». Законопроєктом пропонується, щоб у 2021 році для всіх категорій співробітників держорганів застосовувалися розміри і умови оплати праці, які діяли на 1 вересня 2020 року. У Головному науково-експертному управлінні апарату Ради зазначили, що така пропозиція порушує принципи рівності всіх перед законом і соціальної справедливості, оскільки пропонується проігнорувати знецінення зарплат держслужбовців в результаті інфляції.

У Мінфіні заговорили про докапіталізацію банків

Проєктом держбюджету пропонується надати Мінфіну право в разі необхідності за рішенням Кабміну здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої держпозики для докапіталізації банків (йдеться про купівлю в обмін на ОВДП акцій додаткової емісії банків). У Мінфіні зазначили, що це потрібно на випадок виникнення негативних тенденцій в банківському секторі через коронакризу. У документі Мінфіну про фіскальні ризики йдеться, що, за даними НБУ, може виникнути необхідність докапіталізації Укрексімбанку цьому році його докапіталізували на 6,8 млрд грн, а в наступному держбанк планує стати прибутковим) і Ощадбанку. Якщо докапіталізація банків в 2021 році і справді знадобиться, це ще більше збільшить дефіцит держбюджету, оскільки мовиться про надпланові випуски ОВДП.

Також проєктом держбюджету пропонується дозволити Мінфіну в разі потреби за рішенням Кабміну надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредит або внесок на безповоротній основі за рахунок держбюджету шляхом понадпланового випуску ОВДП і обміну їх на векселі Фонду. У Мінфіні зазначили, що до кінця цього року ФГВФО зможе здійснювати виплати вкладникам неплатоспроможних банків, але вже в 2021 році у нього може виникнути дефіцит коштів в розмірі приблизно 8 млрд грн в разі «тяжкого затяжного погіршення економічного становища в країні».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X