Вакцини зростання. Якими будуть курс гривні, ВВП, інфляція та безробіття в Україні в 2021 році — прогноз

11 січня 2021, 08:55
НВ Преміум
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Українська економіка в 2020 році зазнала нетипової кризи в своїй історії. Пандемія COVID-19 в нашій країні виявилася обтяженою політичними шоками у вигляді спірних локдаунів і переривання кредитної лінії МВФ. Чи принесе 2021-й оздоровлення?

Що було під ялинкою

Чорний лебідь коронакризи клюнув економіку України в березні 2020 року. Гривня відразу опинилася серед найбільш девальвуючих валют світу, тоді як в 2019 році, навпаки, була в топі щодо ревальвації. Парламент ухвалив зміни до держбюджету 2020 року, наростивши дефіцит з 2% до 7,5%. Це загнало країну в економічний глухий кут на тлі падіння ВВП у другому кварталі на 11,4%. Протягом року в Україні змінилися два міністри фінансів. Усі експерти переглядали макропрогноз на 2020 рік у бік погіршення.

Відео дня

Підвищений докризовий попит на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) зіграв злий жарт з партією влади президента Зеленського. На Банковій порахували, що обійдуться без допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) і зможуть довго і дешево позичати гроші через продаж ОВДП. Тому влада не напружувалися з виконанням умов програми кредитування. Але все різко змінилося після початку пандемії COVID-19, яка спровокувала втечу інвесторів з паперів країн, що розвиваються, як-от Україна. Джерела фінансування витрат держбюджету в піковий рік з виплати держборгу закрилися.

В Україні до вирішення проблеми долучили Національний банк, який влада почала схиляти до можливості незабезпеченої емісії, щоб профінансувати дефіцит бюджету. Серед експертів розпочалася дискусія на цю тему. Колишній глава НБУ Яків Смолій заявив, що вони категорично проти будь-якої емісії, адже це катастрофічно відобразиться на макрофінансовій стабільності країни. При цьому регулятор почав видавати довгострокові кредити рефінансування для банків під заставу ОВДП, що відкрило ринкову можливість покривати витрати держбюджету за допомогою ліквідності банківської системи. Водночас НБУ продовжував чітко виступати проти додаткової емісії гривні за рахунок прямого викупу ОВДП у свій портфель. Але комерційні банки не квапилися активно користуватися довгостроковим рефінансуванням, а в цей час на горизонті вже маячила бюджетна криза.

Під тиском бізнес-спільноти та медіа влада включила турборежим для виконання двох ключових структурних маяків МВФ на противагу олігархічному лобі у Верховній Раді — прийняття закону про ринок землі, а також про банки, так званий анти-Коломойський закон, щоб зафіксувати гарантії перед МВФ про те, що ПриватБанк не буде повернено колишнім власникам — Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

Обидва закони, попри потужний опір, були прийняті, відтак протягом двох тижнів рада директорів МВФ затвердила нову програму Stand-by для України — на 18 місяців в розмірі $5 млрд. Наступного дня, 10 червня, Україна отримала перший транш $2,1 млрд. Це звело нанівець ймовірність дефолту України.

Але вже 11 червня Комітет ВР з фінансів почав розгляд постанови, розробленої наближеним до олігарха Коломойського депутатом Олександром Дубинським, проти тодішнього голови НБУ Якова Смолія. 1 липня Смолій заявив про те, що подав заяву про відставку через політичний тиск.

16 липня замість Смолія було призначено голову правління Укргазбанку Кирила Шевченко. Після призначення Шевченка в НБУ почалася низка кадрових перестановок як в правлінні, так і на рівні глав департаментів. Незважаючи на заяви Шевченка про те, що він продовжить політику попереднього правління НБУ, МВФ поставив на паузу поточну програму для України. Ударом по інституційній незалежності НБУ стало рішення його ради винести догану і висловити недовіру двом технократам в правлінні центробанку Катерині Рожковій і Дмитру Сологубу. Після цього в НБУ перерозподілили оргструктуру, внаслідок чого основні повноваження, зокрема, з банківського нагляду перейшли від Рожкової до Шевченка.

Була вчинена спроба згорнути корпоративну реформу в Україні і витіснення з наглядових рад (НС) держкомпаній і банків іноземців. Оклади в наглядових радах з 1 квітня були обмежені до десятикратного мінімального окладу в 47 тис. грн на місяць. А в інформаційному полі з подання президента Зеленського почав насаджуватися наратив «спостерігати вигідніше, ніж працювати».

Але найбільші проблеми України приніс провал з антикорупційної політики та судової реформи. Спроби звільнити главу Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника і призначення керівництва САП — це ще півбіди. Конституційний Суд України пішов далі Слуг народу і прийняв рішення, яким взагалі згорнув всю антикорупційну реформу в Україні.

Рішення Конституційного Суду немов протверезило виконавчу владу і підштовхнуло до більш рішучих кроків назустріч МВФ.

Глава НБУ Кирило Шевченко вирушив до Вашингтона, де провів зустріч з главою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Потім правління НБУ знову змінило оргструктуру таким чином, щоб повноваження були розподілені рівномірно між членами правління.

Мінфін зміг узгодити з Фондом проект госбюжета 2021, зменшивши розмір дефіциту.

Парламент прийняв держбюджет-2021 на засіданні 15 грудня. Бюджет ґрунтується на макропрогнозі Кабміну, в якому зазначено, що в 2021 році: номінальний ВВП становитиме 4,5 трлн грн, а його реальне зростання — 4,6%, інфляція буде на рівні 7,3%, середньомісячна офіційна зарплата сягне 13,6 тисяч грн, рівень безробіття — 9,2%, експорт зросте на 2,9%, а імпорт — на 10,6%. Зазначимо, що Україна закінчила 2020 рік з рекордно низькою ставкою НБУ в 6%. А курс гривні вперше з березня пробив рівень в 28 грн/$, оновивши дворічний мінімум — 28,62 грн/$ на початку листопада.

Фактично відразу ж після прийняття держбюджету-2021 ЄС виділив Україні макрофінансову допомогу в 600 млн євро, а Мінфін провів розміщення євробондів. Також Світовий банк затвердив Україні позику на $300 млн. Ці позитивні сигнали повернули попит на ОВДП Мінфіну. Всі ці події допомогли вирішити питання з кризою держбюджету 2020 року. Також ВР прийняла, а президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким повернуто обов’язкове електронне декларування, скасоване Конституційним Судом. Крім того, в Україні почався новий офіційний етап перемовин з МВФ, місія якого розпочала роботу в Україні в онлайн-режимі 21 грудня і триватиме ще в січні 2021 року.

НВ Бізнес запитав експертів інвестиційних компаній і банків про прогноз ключових макропоказників економіки країни в 2021 році, серед яких — ВВП, курс гривні, інфляція і дефіцит держбюджету. Більшість експертів зосередилися на базовому сценарії, дехто оцінив позитивний і песимістичний варіанти розвитку економіки України.

Що і чому прогнозують банкіри та аналітики: базовий сценарій-2021

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X