Інфраструктурний підйом. В Україні рекордними обсягами будують дороги, аеропорти, мости
В Україні - великий інфраструктурний підйом: будуються нові дороги, аеропорти, мости та багато іншого. А все завдяки децентралізації, Дорожньому фонду і митному експерименту, пише журнал Новое Время.
Астрономічна сума 42,5 млрд грн - саме стільки в країні витратили на реконструкцію і будівництво автомобільних доріг лише за минулий рік.
У 2019-му на ці цілі в Україні планують витратити вже 55 млрд грн.
За словами Олександра Кави, радника голови Держагентства автомобільних доріг, обсяги реконструкції і ремонтів вітчизняних шляхів у 2018 році стали найбільшими за останні 10 років.
Асфальт - далеко не єдина стаття капітальних вкладень держави. Держкомпанія Укрзалізниця (УЗ) в цьому році інвестує майже 10 млрд грн в залізні дороги і супутню інфраструктуру. Євген Кравцов, голова УЗ, каже, що щорічно обсяг капітальних інвестицій в його компанії збільшується на 50-60%.
А ще країна стає на крило: в Одесі будують нову злітно-посадкову смугу за 3,6 млрд грн, а в Білій Церкві під Києвом Мінінфраструктури планує за 1,5 млрд грн створити міжнародний аеропорт з вантажним і пасажирським терміналами.
Економіст Сергій Фурса відзначає, що сьогодні в країні відбувається справжній дорожній сплеск. І він підтягує за собою суміжні галузі. Наприклад, виробництво матеріалів для будівництва доріг - щебеню, асфальту та іншого - переживає справжній бум.
Залили в асфальт
Драйвером інвестицій у шосейні дороги стала нова структура - Дорожній фонд (ДФ), створений урядом рік тому. Через нього здійснюється фінансування робіт зі створення та реконструкції автомагістралей.
ДФ не тільки гарантує оплату підрядникам, він ще й акумулює кошти.
Фонд наповнюється за рахунок акцизів і митних зборів на паливо, нафтопродукти і транспортні засоби. У 2018-му 50% зібраних таким чином грошей прямували в ДФ, в нинішньому році ця частка збільшиться до 75%.
У результаті з 42,5 млрд грн, "залитих у асфальт" протягом 2018-го, 34 млрд грн надійшли саме з фонду. Тоді як у 2013 році в усю дорожню галузь держскарбниця влила лише 4,4 млрд грн.
Ще одним джерелом фінансування дорожніх робіт став розпочатий Кабміном митний експеримент: половину суми від перевиконання плану митних зборів Державна фіскальна служба (ДФС) тепер перераховує в місцеві бюджети. Причому з конкретною метою - на дорожнє будівництво. Завдяки цій ідеї за 11 місяців 2018-го ДФС перенаправила регіональній владі 3,2 млрд грн.
Зіграла свою роль і ще одна кабмінівська фішка - децентралізація. Завдяки їй муніципальна влада отримали доступ до зібраних на місцях податків та стала розпоряджатися помітно більшими фінансовими ресурсами. За словами Дмитра Давтяна, заступник мера столиці, якщо два роки тому бюджет Києва становив 25 млрд грн, то тепер міська скарбниця наповнена до 56 млрд грн.
Нові методи
Нинішньому інфраструктурного підйому сприяють і нові методи роботи з фінансами, які освоюють місцеві чиновники і державні топ-менеджери.
Юрій Голік, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який до роботи в органах влади очолював комерційну радіогрупу UMH, розповідає, що раніше обласний бюджет розподіляли на велику кількість об'єктів за принципом "потроху, але кожному". "Зараз все концентрується [на окремих важливих проектах] і є чіткий план, - каже він. - Ми розуміємо, що робимо в цьому році, що - в наступному, а що - через рік".
За діловою логікою нині йдуть і в столиці. Як розповідає Давтян, який теж прийшов на держслужбу з бізнесу, будь-який великий проект в місті починають тільки в тому випадку, якщо його можна реалізувати за рік-два. Тобто в термін, у який можна запланувати джерела фінансування.
Але все нинішні інфраструктурні успіхи країни, впевнені експерти, виглядають дрібницею на тлі тих проблем, які ще належить вирішити. Олександр Кава, радник голови Держагентства автомобільних доріг, наводить приклад зі своєї сфери: для того щоб у найближчі п'ять років відремонтувати всі дороги національного значення, потрібно витрачати по 200 млрд грн щорічно. Тобто в чотири рази більше запланованого на 2019 рік рівня.
Читайте повну версію цього матеріалу в свіжому номері журналу Новое Время - №1 від 17 січня 2019 року.
