Війна — це біль. Але й шанс збудувати нову країну. Ігор Мазепа про виклики воєнного часу та всі гроші світу після перемоги

Україна зараз переживає найскладніший період у своїй новітній історії. Але Ігор Мазепа не втрачає оптимізму. Він переконаний: Росія заплатить за всю шкоду, яку завдала українській інфраструктурі. В інтерв'ю НВ Мазепа розповідає, як допомогти економіці під час війни, чим бізнесу варто займатися насамперед і чи можна зберігати спокій, коли над головою літає російська авіація.

Зараз усі розмови про війну, вона йде вже понад три тижні. Але економіка також важлива. Який, на вашу думку, запас міцності у бізнесу?

Якщо подивитися трохи вище, з точки зору макро, є припущення, що зараз країна працює на 50% своїх можливостей. Тобто, власне кажучи, падіння ВВП буде 50%. Якщо все триває так, як зараз, 50% в абсолютній цифрі — десь $100 млрд на рік. Якщо поділити на 365, то виходить трохи менше за $300 млн, які країна недоотримує щодня. Це і бізнес, і бюджет — усе. Без урахування знищеної інфраструктури, автомобільних доріг, інших руйнувань тощо. Зрозуміло, що бізнес теж втрачає дуже сильно.

Як скоротити втрати?

Я проїхався у справах по всій Україні та помітив одну річ: дуже багато дорослого населення, особливо на західній Україні, перекрили дороги та просто тусять на блок-постах, які вони самі зробили біля свого села. Навіть деякі мої добрі знайомі у Львові, закрили офіси, розпустили людей та збудували барикади. Але де Львів, а де війна? Тому найважливіше — включити у роботу всіх і все, що не задіяне у воєнних діях. Весь бізнес на територіях, які не схильні до воєнних дій, повинен працювати на 100%.

У тому ж Львові два тижні не працювали ні перукарні, ні ресторани, взагалі нічого. При тому, що ринок величезний — до 800 тис. місцевих жителів додалося десь 400 тис. приїжджих.

Потрібно запускати все — сервіси, ресторани, будь-який інший бізнес. Це найперша річ.

У Львові бізнес нарешті запрацював, дороги стали вільнішими, але питання, як планувати процеси, якщо працівників можуть будь-якої миті мобілізувати?

Є дуже багато переселенців зі сходу та центру. Не всіх мобілізують. Робоча сила є. Люди повинні йти з барикад, там, де вони не потрібні, і робити кожен свою справу. Напевно, першого тижня це було важливо, але ми бачимо, що війна заходить у довгу. Плюс ці барикади суттєво ускладнюють пересування транспорту, людей та вантажів. Цим мають займатися професіонали. Військові розуміють, де, кого і як вони мають контролювати.

Ви для себе аналізували, на які бізнеси потрібно робити ставку, на тій самій західній Україні? Тому що на одних ресторанах далеко не поїдеш.