Гроші тижня. Рада зі скандалом прийняла закон проти олігархів і взялася за бюджет, Суркіси програли Гонтаревій у Лондоні
НВ Бізнес вибрав головні новини, найцікавіші заяви і показові цифри тижня, що минає.
«Війна з олігархами» з неясним результатом. 23 вересня Рада більшістю у 279 голосів прийняла в другому читанні і за скороченою процедурою законопроект про деолігархізацію — мабуть, найрезонансніший закон року.
Законопроект прийняли за спецпроцедурою — без права депутатів поставити на голосування всі свої поправки (яких було понад 1200), розглядалися лише «основоположні», які схвалив профільний комітет з питань нацбезпеки і оборони.
Водночас нардепи так поспішали, що примудрилися прийняти законопроект із повністю взаємовиключними нормами. Наприклад, одна говорить, що рішення про визнання особи олігархом приймає РНБО, інша — що Нацагентство з питань запобігання корупції (поправка спікера Ради Дмитра Разумкова).
Тепер незрозуміло, чи доведеться заново переголосовувати законопроект. З цього приводу у депутатів є різні думки.
Але і це ще не всі проблеми з законопроектом. 10 вересня Разумков подав його на аналіз до Венеційської комісії — її висновок очікується у грудні. Законопроект розкритикувала омбудсмен Людмила Денісова, крім того, під сумнів можна поставити і саме прийняття законопроекту за спецпроцедурою.
А всі подробиці про норми ухваленого законопроекту читайте тут.
Вирішили не поспішати. Рада відклала розгляд суперечливого законопроекту № 5600 (також відомий як «ресурсний» або «антиахметовський») у другому читанні та за скороченою процедурою. Законопроект вносить зміни до Податкового кодексу і шести інших законів, до другого читання до нього було зареєстровано понад 11 тис. поправок.
Напередодні відкладеного розгляду, бізнес-спільнота закликала Раду не допустити ухвалення «ресурсного» законопроекту похапцем — адже навіть його текст до другого читання не був оприлюднений, а представників бізнесу не допустили до його обговорення.
Крім того, Рада відклала і запуск роботи Бюро економічної безпеки на два місяці — з 25 вересня на 25 листопада.
Рада зайнялася Держбюджетом-2022. Кабмін 21 вересня представив у Верховній Раді проект держбюджету на 2022 рік. Парламент обговорив законопроект і прийняв його для подальшої роботи.
Проект держбюджету побудований на макропрогнозі з бюджетної декларації: зростання ВВП на 3,8%, уповільнення інфляції до 6,2%, зростання середньої зарплати до 15,3 тис. грн і середньорічний курс гривні на рівні 28,6 грн/$.
Один із найважливіших показників держбюджету: Україна помітно знизить дефіцит, який у 2020−2021 роках збільшився через пандемію коронавірусу. Мінфін очікує, що доходи бюджету наступного року зростуть на 14,4%, а витрати — на 7,4%.
При цьому парламент у першому читанні ухвалив законопроект, який «перекроює» бюджет нинішнього року, розподіливши додаткові 38,75 млрд грн доходів. З них на ремонт доріг планується спрямувати 15 млрд грн, на житлові субсидії — 12 млрд грн.
ПриватБанк і Суркіси, Київ і Лондон. Високий суд Лондона відмовив у позові братів Суркісів проти Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої у справі ПриватБанку. Позов до Порошенка і Гонтаревої подав Ігор Суркіс і шість зареєстрованих в Англії компаній, які суд назвав «компаніями сім'ї Суркісів». Він стосується втрати Суркісами $350 млн під час націоналізації Привату: грошові кошти, розміщені сім'єю Суркісів і їхніми компаніями на депозитних рахунках банку і його філій, потрапили під процедуру bail-in, оскільки Суркісів визнали пов’язаними з ПриватБанком особами.
Коментуючи рішення суду, Гонтарева заявила: «Тепер, коли весь світ знає про ці так звані депозити, я думаю, що правоохоронні органи інших країн тепер розглянуть цю історію реального відмивання грошей».
Водночас в Україні ПриватБанк, відбиваючись від претензій сім'ї Суркісів, зіткнувся з затягуванням розгляду справи в судах. Так Окружний адмінсуд Києва фактично ухилився від розгляду у визначені законом терміни заяви про повернення ПриватБанку коштів, виплачених сім'ї Суркісів за скасованими судовими рішеннями. Йдеться про 540 млн грн, які Суркіси раніше відсудили у Привата за рішеннями Окружного адмінсуду Києва і Київського апеляційного адмінсуду — згодом ці рішення скасувала Велика палата Верховного суду.
«Без залізяк». monobank виходить на ринок еквайрингу і вже відкрив передзамовлення на нову послугу. Оплата буде проводитися без терміналів, наведенням на QR-код, практично відразу mono обіцяє запустити і опцію розстрочки.
База для Buzz. Лоукостер Ryaniar може завести в Україну для базування до 20 літаків. Оператором усіх українських баз може стати польська «дочка» Ryanair — Buzz, флот якої наприкінці жовтня збільшиться до 54 літаків. Раніше в Ryanair заявляли про плани щодо агресивної експансії на українському ринку, якщо країна приєднається до Відкритого неба з ЄС.
Справи китайські. Боргові проблеми китайського забудовника-гіганта China Evergrande Group привели до падіння фінансових ринків у США, Європі та Азії, а також до падіння курсу біткоїну. Борги компанії перевищують $300 млрд, з початку року вона подешевшала вшестеро. «Подібної ситуації у Піднебесній ще не траплялося і легких рішень у Компартії немає», — пише у колонці для НВ Бізнес фінансист Іван Компан, підкреслюючи, що ані банкрутство, ані порятунок Evergrande за держрахунок не є виходами із ситуації.
У «справі Huawei» стався «обмін полоненими». Фіндиректор компанії Мен Ваньчжоу вийшла на свободу після трьох років арешту у Канаді, уклавши угоду з прокуратурою. Її звинувачували в порушенні американських торгових санкцій проти Ірану. Натомість, Китай випустив на свободу двох канадців, Майкла Спейвора і Майкла Коврига, яких три роки тому затримали і звинуватили у шпигунстві.
Цифри тижня
30 млрд грн перерахує Кабмін підприємствам теплокомуненерго для компенсації різниці між ринковою ціною виробництва тепла і встановленими тарифами у попередні періоди і реструктуризації заборгованості ТКЕ.
10% за підсумками 2021 року складе рівень інфляції в Україні, згідно з прогнозами Мінекономіки. У міністерстві, до речі, назвали малоефективним стримування інфляції за допомогою підвищення облікової ставки.
90% представників бізнес-спільноти дають оптимістичний прогноз щодо фінансового стану своїх підприємств на кінець 2021 року — результати опитування Бізнес-клімат в Україні: пост-пандемічний горизонт, який Американська торгова палата в Україні провела разом з Citi Україна.
Цитати тижня
«Якою була відповідь багатих північних країн на драму українського народу, що бореться за свою незалежність? Відповіддю стало спорудження великого газопроводу Північний потік-2. Він буде транспортувати російський газ до Західної Європи і приносити мільярдні доходи агресору, демонструючи повну безпорадність і навіть байдужість до того факту, що з цього моменту Україна опиниться в ще більшій небезпеці», — президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН.
«Я написав лист наглядовій раді компанії, в якому зазначив, що більше не відчуваю, що можу працювати ефективно… Сьогодні, коли минуло майже п’ять місяців, стає зрозуміло, що, незважаючи на всі юридичні моменти, судові рішення, позицію наших зарубіжних партнерів про незаконність призначення Вітренка, уряд вже нічого не буде робити. Я не хочу бути частиною цієї нелегальної гри», — головний виконавчий директор Нафтогазу Отто Ватерландер пояснив причини своєї відставки. Він також розповів, що собівартість видобування газу Нафтогазом становить 1 грн/кубометр.
«На жаль, як і очікувалося, зараз розкручуються неправдиві слова непрофесійного і ображеного працівника Нафтогазу, що собівартість видобутку становить 1 грн за кубометр. І зараз це будуть використовувати популісти з усіх таборів, що, мовляв, наживаються на „народному“ газі. Правда полягає в тому, що Нафтогаз систематично витрачає більше реальних грошей на видобуток газу, ніж отримує від реалізації видобутого газу. Різниця традиційно покривалася за рахунок перш за все надходжень від транзиту або фінансувалася за рахунок кредитів», — голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко заочно відповів Отто Ватерландеру, спростовуючи його слова про собівартість видобутку газу.
