Гроші тижня. $1 трлн нереалізованого потенціалу України, привид нового локдауну і держбюджет-2021
НВ Бізнес вибрав головні економічні новини, знакові заяви і ключові цифри тижня з 2 до 8 листопада.
Рада зробила перший крок до бюджету-2021
На засіданні 5 листопада Верховна Рада ухвалила постанову про висновки і пропозиції до законопроєкту про держбюджет на 2021 рік. За проєкт постанови проголосували 275 нардепів. Депутати запропонували збільшити доходи на 20,2 млрд гривень і перерозподілити деякі витрати. Тепер Кабмін повинен врахувати пропозиції нардепів, після чого законопроєкт буде підготовлений до другого читання.
Проєкт держбюджету-2021 раніше активно критикували як деякі депутати, так і представники бізнесу. Після ухвалення ж законопроєкту в першому читанні, Нацбанк попередив про ризик недофінансування доходів бюджету на 65 млрд грн через завищені макроекономічні прогнози. Основні ризики невиконання бюджету в НБУ пов’язують із закладеним у бюджет слабким курсом гривні і високим показником номінального ВВП (4,505 трлн грн).
ВВП України і другий локдаун
На тлі рекордних показників захворюваності на COVID-19 в Україні все частіше миготять чутки про повторний жорсткий локдаун і можливе введення так званих «чорних зон» карантину (втім, інформацію про «чорні зони» в МОЗ спростували, назвавши фейком).
У Мінекономіки припускають падіння ВВП на рівні 5,6% у разі тривалого повторного локдауну. Якщо ж жорсткий карантин в Україні не введуть, падіння становитиме все ті ж 4,8%, які Мінекономіки прогнозувало і раніше.
КСУ про земельну реформу
Конституційний Суд 2 листопада в закритому режимі розглядав справу щодо тлумачення 13 і 14 статей Конституції про землю як основне національне багатство.
Через те, що засідання проходило в закритому режимі голова фракції Слуги народу Давид Арахамія 2 листопада приїхав у КСУ за роз’ясненнями. Того самого дня судді рішення не ухвалили, проте 4 листопада суддя КСУ Сергій Сас через видання Дзеркало тижня «злив» взятий за основу проєкт рішення.
Також Сас заявив, що в корені конфлікту навколо КСУ лежить не стільки рішення щодо антикорупційної реформи, скільки бажання «дискредитувати Суд і заблокувати його роботу».
У той же час в КСУ продовжили підкреслювати, що рішення про саму земельну реформу суд ще не прийняв і продовжує розгляд справи.
На тлі конституційної кризи, викликаної рішенням КСУ щодо е-декларування та розгляду ним же питання про конституційність земельної реформи, до суду надійшло подання про відповідність Конституції указів президента про призначення семи членів Нацкомісії з енергетики і комунальних послуг.
Постанову підписали 50 депутатів, які просять визнати неконституційними укази президента 2018−19 років про призначення семи членів НКРЕКП — фактично всього чинного складу комісії.
Фіскалізацію ФОП поставили на паузу
Керівники всіх парламентських фракцій домовилися відтермінувати на рік дату обов’язкового введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для всіх ФОПів II-IV груп. Введення обов’язкового застосування РРО запропонували відтермінувати через тяжкі наслідки пандемії коронавірусу COVID-19 для малого і середнього бізнесу. Відповідний законопроєкт подали до Ради 3 листопада, однак під час засідання наступного дня депутати не взяли його за основу і відправили на доопрацювання.
На Банковій задумалися про другу ВЕЗ, тепер уже на заході України
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна планує створити вільну економічну зону не тільки на Донбасі, але і в одній із західних областей країни. За словами Єрмака, в якій саме області планують створити другу ВЕЗ, «ще вирішується».
Аудит держави і план Шмигаля
У п’ятницю, 6 листопада, прем'єр-міністр Денис Шмигаль презентував Аудит української економіки, і заявив про нереалізований потенціал України в $1 трлн ВВП за 10 років.
Під час презентації прем'єр пообіцяв у перші три місяці наступного року представити Стратегію економічного розвитку України до 2030 року.
Ще в уряді презентували Вектори економічного розвитку до 2030 року. Згідно з презентацією, уряд планує через десять років збільшити доларовий ВВП України в два-три рази — до $300−460 млрд до 2030 року.
Також Кабмін заклав у Вектори економічного розвитку створення єдиного інтегрованого гарантійного інструменту — Фонду гарантування кредитів. За планом уряду, Фонд буде орієнтований на високоризикові або з недостатнім рівнем фінансування малі і середні підприємства.
ПриватБанк домовився з китайцями
Державний ПриватБанк заявив про початок випуску карток китайської платіжної системи UnionPay International. Зазначається, що такі картки насамперед потрібні людям, які часто подорожують до Китаю або ведуть бізнес з китайськими партнерами. Приват став першим великим українським банком, який почав випуск карток UnionPay.
Зміна керівництва на ДП Антонов
Президент ДП Антонов Олександр Лось звільнився зі своєї посади за власним бажанням через приблизно чотири місяці після призначення його на цю посаду. Наступного дня після звільнення Лося, 5 листопада, в Укроборонпромі оголосили про призначення гендиректором держпідприємства Сергія Бичкова. Раніше він обіймав посаду віце-президента — виконавчого директора ДП. У дежконцерні сподіваються, що Олександр Лось залишиться на ДП Антонов на посаді одного із заступників гендиректора.
Фактично в ДП ліквідована посада президента. Профспілка ДП Антонов повідомила, що на підприємстві також затверджено новий статут, яким передбачено створення Наглядової ради.
Новий позов Боголюбова і погрози топ-менеджерам Привату
Мільярдер і колишній співвласник Привату Геннадій Боголюбов подав ще один позов проти уряду і ПриватБанку. Про це стало відомо 5 листопада. Бізнесмен хоче витребувати акції, що належали йому на момент націоналізації банку.
У ПриватБанку заявили, що топ-менеджмент банку отримував погрози фізичної розправи і подали відповідну заяву в Нацполіцію. Погрози в банку пов’язують зі стратегією Привату щодо врегулювання проблемної заборгованості за кредитами фізичних і юридичних осіб, яку банк впроваджує відповідно до українського законодавства.
Поганий тиждень для Джека Ма
У вівторок, 3 листопада, китайський регулятор зупинив IPO дочірньої компанії Alibaba — фінтех-стартапу Ant Group, яке мало стати найбільшим в історії. Публічне розміщення було заплановано на 5 листопада і за різними оцінками могло принести компанії від $34 млрд до $37 млрд.
Це сталося після того, як Народний банк Китаю і регуляторні органи випустили новий проєкт правил для онлайн-мікрокредитування, яке становить значну частину бізнесу Ant. Тепер компанія повинна буде виконати нові вимоги регуляторів і заново підготувати проспект емісії. На все це у Ant піде приблизно рік. Крім того, експерти очікують, що в разі нового IPO капіталізація компанії може знизитися приблизно вдвічі.
Цитати тижня
«Є питання щодо Нацбанку, щодо конфігурації правління. Але, думаю, це питання суто технічне і НБУ його швидко вирішить», — міністр фінансів Сергій Марченко про ситуацію з МВФ.
«Наші інвестори кажуть мені, що корупція — це вже не така велика проблема. Коли я раніше працювала в Україні, завжди було питання повернення ПДВ, зараз його немає. Зараз проблемою є можливість, що конкуренти йдуть до суду через зовсім незрозумілі причини. І для великих німецьких компаній це ще можливо, тому що у них є юристи, гроші та час. Дуже часто вони виграють суд, але це триває довго», — посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен про ризики корупції і судів для німецьких інвесторів.
«Щоб остаточно відірватися від минулого, Ощадбанку необхідна приватизація. Потрібно, щоб у капітал банку увійшов іноземний інвестор, який не тільки принесе сучасні технології, але і зміцнить довіру до фінансового інституту» — новий голова Ощадбанку Сергій Наумов про можливості приватизації держбанку.
«Публікацію про співпрацю Держспецзв’язку з ТОВ Хуавей Україна вилучили з офіційного сайту, оскільки викладена інформація не відповідала суті меморандуму, підписаного між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та ТОВ Хуавей Україна. Зазначений вище меморандум залишається чинним», — у Держспецзв’язку пояснили, навіщо видалили з сайту новину про меморандум з Huawei.
Цифри тижня
$1 трлн ВВП за 10 років становить нереалізований потенціал України за оцінками прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
Майже до $16 тис. зросла вартість біткоїну станом на 6 листопада. Це рекордно високий показник для криптовалюти за останні кілька років.
Верховна Рада до 7% знизила ПДВ для сфери культури і готелів.
1 млрд грн до кінця року планує залучити до держбюджету голова гральної комісії Іван Рудий. За його словами, сам ринок запрацює 15 грудня.
