Гроші тижня. Провал програми Шмигаля, умови угоди з МВФ, протест рестораторів і збитки Ахметова
НВ Бізнес вибрав головні економічні новини і найцікавіші заяви тижня з 1 по 7 червня.
Кабмін: без програми дій, але з новими міністрами
Уряд під керівництвом прем'єра Дениса Шмигаля вже три місяці працює без затвердженої парламентом програми дій. Спроба отримати схвалення депутатів — і, відповідно, імунітет від відставки Кабміну на рік — провалилася.
Поданий в Раду проєкт програми виявився 10-сторінковим документом без цифр і конкретики. Напередодні розгляду стало відомо, що його розкритикували всі фракції і всі комітети Ради. 4 червня, розуміючи, що підтримки немає і не буде, Шмигаль сам запропонував відкликати проєкт програми на доопрацювання, в чому його підтримали 245 нардепів.
У той же день Рада підтримала два кадрових призначення: Ольга Стефанішина стала віце-прем'єром з євроінтеграції, а Олександр Ткаченко — міністром культури і інформполітики.
А ось анонсованих призначень віце-прем'єра з ОПК і промисловості, міністра аграрної політики і міністра екології так і не відбулося. Хоча вже відомо, що довкіллям і природними ресурсами ймовірно займатиметься Роман Абрамовський, нинішній заступник міністра енергетики.
Меморандум із МВФ: на яких умовах Україна отримає кошти від Фонду
Епопея близька до завершення. Міжнародний валютний фонд включив до порядку денного засідань на 9 червня питання про схвалення програми Stand-By для України обсягом $5 млрд. Її узгодження було завершено до 21 травня.
Очікується, що відразу ж після позитивного рішення Україні буде перераховано перший транш у розмірі близько $1,9 млрд.
Навколо конкретних умов програми з’явилося безліч припущень і домислів, включаючи конспірологічні і екзотичні (не обійшлося без мантр про те, що програма МВФ вимагає повної відмови від суверенітету та ін.). Глава Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що уряд повинен оприлюднити проєкт меморандуму з МВФ.
НВ Бізнес вдалося отримати копію цього документа, який відправлений на підпис до Києва і Вашингтона. Його детальний розбір можна прочитати тут.
Зобов’язань багато, коротко перерахуємо основні, які бере на себе Україна:
— не вводити податкові пільги, преференції і привілеї;
— не знижувати пенсійний вік;
— об'єднання соціальних виплати в одну програму — гарантованого мінімального доходу;
— проведення реформи освіти після завершення кризи, в тому числі шляхом оптимізації шкільної мережі;
— впровадження середньострокової бюджетної програми;
— скасування планових перевірок бізнесу Податковою службою;
— створення єдиного слідчого органу з фінансових злочинів;
— забезпечення незалежності НБУ;
— зміцнення вимог до банківського капіталу;
— збереження незалежності НАБУ;
— криміналізація незаконного збагачення;
— перегляд тарифів на опалення не менше разу на рік;
— розширення повноважень наглядових рад держпідприємств.
Працювати не можна простоювати: що сталося з відкриттям ресторанного бізнесу
2 червня українські ресторатори під гаслом «Ми безпечніші за метро і маршрутки» вийшли на акцію під Кабмін з вимогою дозволити повноцінну роботу громадського харчування (за умови дотримання необхідних санітарних норм). За даними Української ресторанної асоціації, через карантин у галузі — плачевна ситуація. Повністю або частково роботи позбулися близько 800 тис. осіб, а заходи на кшталт дозволу торгівлі на винос або відкриття літніх майданчиків не рятують — рентабельність зберегли тільки 10% закладів, кожен третій ресторатор подумує про скорочення штату або закриття бізнесу взагалі. Та й на швидке відновлення попиту сподіватися не доводиться.
Вимоги бізнесу, як не дивно, були почуті, і Кабмін дозволив з 5 червня почати роботу закладів громадського харчування.
Але пощастило далеко не всім — вранці 5 червня мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця поки що не відповідає всім критеріям для ослаблення карантину, і відкриття кафе, ресторанів і басейнів відкладається як мінімум до 9 червня.
Пішли в онлайн: український ринок інтернет-реклами б'є рекорди
Український ринок онлайн-реклами виявився найбільш динамічним в Європі за останні чотири роки. Про це свідчать результати дослідження AdEx Benchmark 2019.
У десятці лідерів за динамікою зростання ринку за останні чотири роки — 9 країн з Центральної та Східної Європи. Перше місце за цим показником посіла Україна. За обсягом зростання витрат на інтернет-рекламу за 2019 рік Україна виросла на 28%, трохи поступившись Сербії, яка за аналогічний період зросла на 28,4%.
При цьому, за обсягом ринку інтернет-реклами України — лише на 19-му місці в Європі. У 2018 році він склав 475 млн євро, в 2019-му — перевищив 600 млн євро.
Нові гроші: монета в 10 грн
З 3 червня в Україні ввели в обіг нові монети номіналом 10 грн. Обмінювати купюри не потрібно, їх будуть у міру зносу вилучати з обігу, замінюючи монетами. За підрахунками НБУ, заміна банкнот низьких номіналів на відповідні номінали монет дозволить державі заощадити приблизно 1 млрд грн.
Нові санкції: США не відстають від Північного потоку-2
У Сенат США внесено законопроєкт про розширення санкцій проти газопроводу Північний потік-2.
Згідно з заявою сенатора-республіканця Теда Круза, одного з авторів законопроєкту, санкції націлені «на те, щоб перешкодити завершенню будівництва Північного потоку-2», і будуть поширюватися на всіх, «хто так чи інакше задіяний у прокладанні газопроводу».
Законопроєкт передбачає, що всі введені раніше США санкції, що стосуються Північного потоку-2, будуть поширюватися як на роботи з прокладання газопроводу, так і на компанії, які страхують судна-трубоукладчики.
Також законопроєкт пропонує поширити санкції на компанії, які забезпечують «послуги або приміщення» для робіт з модернізації суден, задіяних у будівництві газопроводу. Як приклади наводяться роботи з дообладнання суден, встановлення зварювального обладнання, обладнання для водолазних робіт.
Оскільки законопроєкт внесли п’ять сенаторів, що представляють і республіканців, і демократів, шанси на його прийняття дуже високі.
У ФРН вже відреагували на американську ініціативу: в уряді Німеччини "відкидають" введення екстериторіальних санкцій.
Цифри тижня
7,5 млрд грн — чистий збиток ДТЕК Енерго, яка належить Рінату Ахметову, за підсумками першого кварталу 2020 року.
5% склало падіння ВВП України за підсумками січня-квітня 2020 року, згідно з даними Міністерства розвитку економіки.
Цитати тижня
«Ми впевнено дивимося в майбутнє… Зараз є всі підстави вважати, що ми пройшли кризовий етап в економіці. Я сподіваюся, що червень буде більше в плані наповнення бюджету. У нас є всі підстави говорити, що бюджет цього року буде виконаний. Ми маємо можливість підняти економічну динаміку до кінця року», — міністр фінансів Сергій Марченко.
«Для чого ти відправляєш їх до Лундишевої, якщо бізнесмени не можуть вирішити питання в Києві? Женю, послухай мене, тут не питання однієї компанії, це різні компанії. Значить це відбувається у вас по всій країні. Це глобально вирішуєте ви», — президент Володимир Зеленський під час поїздки до Хмельницького зателефонував голові державного Укрексімбанку Євгену Мецгеру через скарги місцевих підприємців на неможливість реструктуризувати кредити (Тетяна Лундишева — голова філії Укрексімбанку в Хмельницькому).
«Взяли під 6%, поклали в інший банк — під 10%. Різниця — це наша комісія», — гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський пояснює, що банк, який він хоче створити на базі компанії, буде заробляти на комісійній різниці.
