Гроші тижня. Чому Зеленський не переконав МВФ, хто заблокував оборонну реформу і з чим всі вітають Ілона Маска
НВ Бізнес вибрав головні економічні новини, знакові заяви і ключові цифри тижня з 16 по 22 листопада.
Міністерство блокування реформ. Держконцерн Укроборонпром звинуватив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості у втручанні в свою діяльність і блокуванні реформ в ОПК в цілому. Список претензій — значний, починаються вони зі слів «не розпочато», «не затверджена», а також містять обороти «надходять вимоги і рекомендації з призначення», «усні доручення та рекомендації».
Крім того, 16 листопада було звільнено голову Державного космічного агентства Володимира Усова. ДКАУ безпосередньо підпорядковане Мінстратегпрому і звинувачення Усова на адресу міністерства звучать не менш жорстко.
Міністерство стратегічних галузей промисловості в ранзі віце-прем'єра з липня очолює Олег Уруський, ветеран українського ОПК. Відповідь з його з боку послідувала негайно: це — «демарш» представників держконцерну, які намагаються «зірвати завдання» і стати «політичними гравцями».
Невелика деталь. У Мінстратегпрому, яке створюється з липня, поки що навіть немає власного сайту (за даними Кабміну — так точно) і дізнатися про його діяльність можна тільки з заяв самого Уруського.
Карантин не скасували, касові апарати для ФОП не відтермінували. Україна підсумовувала перший досвіду карантину вихідного дня і переживає наступний. Підсумки для бізнесу невтішні. У минулі вихідні, 14−15 листопада, заклади харчування втратили 27% обороту, а мережа кінотеатрів Планета Кіно тимчасово зупинила всі нові проекти в Україні.
У Верховній Раді 17 листопада спробували скасувати карантин вихідного дня — але невдало, «за» проголосували лише 179 нардепів. При цьому в уряді не виключають введення нової форми локдауну (дата невідома, параметри обговорюються), за словами прем'єр-міністра, «дуже інтелектуального».
Провалом закінчилася і спроба відтермінувати введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій, «касових апаратів») для малого бізнесу — не зважаючи на масові протести підприємців. Постфактум у справу втрутився президент Зеленський, обговорив ситуацію з прем'єром Шмигалем і вони поки що просто пообіцяли спробувати зменшити штрафи і скасувати «кешбек» (винагороду покупцеві, якому не видали чек).
А ось що Раді вдалося — так це прийняти закон про врегулювання податкового боргу Укрнафти (компанії, більш ніж тісно пов’язаної з Ігорем Коломойським).
Спроба домовитися з МВФ. Шанси отримати транш від Фонду в 2020 році розтанули, але не факт, що програма співпраці оживе в 2021-му (а це критично важливо). Телефонна розмова Зеленського з директором-розпорядником Фонду Крісталіною Георгієвою результатів, судячи із заяв сторін, не принесла. Президент про жодні прориви не згадав, а Георгієва тонко натякнула, що спочатку «повне взаєморозуміння» — потім гроші.
Що означає «взаєморозуміння», дипломатично на щорічних зборах Європейської Бізнес Асоціації розтлумачив представник Фонду в Україні Йоста Люнгман: «Четвертий рік поспіль ми бачимо, що інвестори переживають через корупцію, судову корупцію і вплив олігархів на економіку».
Спробою використати останній шанс на цьому тлі виглядає ініціатива призначити послом у США екс-міністра фінансів Оксану Маркарову. Причину такого дипломатичного кроку ніхто навіть не приховує - Маркарову знають у МВФ і довіряють їй. Може, хоч у неї вийде.
Подивіться, хто пішов: Буславець. 20 листопада Кабмін звільнив керівника Міністерства енергетики Ольгу Буславець. Призначена 16 квітня Буславець за сім місяців так і не позбулася статусу «тимчасово виконуючої обов’язки міністра». Її наступником у такому ж невизначеному ранзі став Юрій Бойко (тезка одного з лідерів Оппоблоку), який раніше обіймав посаду заступника міністра.
Джерела називають причиною відставки Буславець позицію Офісу президента, незадоволеного накопиченими проблемами і скандалами на енергоринку, де тісно переплелися інтереси держави, іноземних інвесторів і олігархів Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.
Останні гучні скандали, до речі, були пов’язані з найбільшим виробником е/е — НАЕК Енергоатом. По-перше, стало відомо, що тільки за один тиждень, (з 9 по 15 листопада) на двох аукціонах Енергоатом недоотримав близько 65 млн грн, продавши е/е групам Ахметова і Коломойського нижче ціни для інших споживачів.
А вже на звітному тижні Міненерго, ще під керівництвом Буславець, звинуватило Енергоатом у зриві ремонтної кампанії на 2020 рік через що, нібито стався стрибок цін на е/е.
Подивіться, хто прийшов: Рябікін. 18 листопада Кабмін затвердив призначення головою Державної митної служби гендиректора Міжнародного аеропорту Бориспіль Павла Рябікіна.
Його кандидатура була узгоджена урядом ще 28 жовтня, після чого був потрібен час на спецперевірку.
Відзначимо, що з 24 квітня 2020 року, коли Кабмін звільнив главу Держмитниці Максима Нефьодова, відомство працювало без постійного керівника — в статусі в.о. і т.в.о. ДМС побували Ігор Муратов, Андрій Павловський та Євген Ентіс.
Наступником Рябікіна в аеропорту Бориспіль, поки тимчасовим, призначений Олег Струк, раніше — заступник директора аеропорту з інженерно-технічного забезпечення та розвитку персоналу.
Судова лотерея Боголюбова. Як стало відомо НВ Бізнес, Геннадій Боголюбов, колишній співвласник ПриватБанку і бізнес-партнер Ігоря Коломойського, подав п’ятий позов до Госпсуду Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу ПриватБанку Міністерству фінансів за 1 грн у процесі націоналізації.
Навіщо мільярдерові п’ять позовів? У Приватбанку вважають, що таким чином Боголюбов намагається маніпулювати автоматичною системою розподілу справ у суді - чим більше позовних заяв (які трохи відрізняються одна від одної), тим більше шансів, що одну з них «автомат» розподілить на потрібного служителя Феміди.
У випадку з Боголюбовим три раніше поданих позови були залишені без розгляду, а ось за четвертим відкрито провадження у справі, яку розглядатиме 24 листопада суддя Тетяна Ващенко. П’ятий позов же включає в себе всі попередні - і «потрібний» суддя, який прийняв один з позовів до розгляду, зможе об'єднати два позови в одне провадження.
Юристи ПриватБанку вже подали заяву про відвід судді Ващенко. Детальніше про спроби Боголюбова скасувати націоналізацію ПриватБанку — читайте тут.
І до світових ринків
Тріумф Tesla. Минулий тиждень у повній мірі став тижнем перемог Ілона Маска. Компанія Tesla буде включена до індексу S&P 500. Капіталізація Tesla вже перевищує $400 млрд. Вона дорожче 95% компаній, які включені до індексу і її частка в S&P 500 складе приблизно 1,01%.
На цьому тлі акції Tesla злетіли до історичного рекорду, перевищивши позначку в $500 — складно повірити, але 1 січня 2020 року вони торгувалися лише по $86 і в березні падали до $72.
А сам Ілон Маск за даними рейтингу Bloomberg увійшов до трійки найбагатших людей планети зі статками (на 22 листопада) у $121 млрд, обійшовши Марка Цукерберга і Бернара Арно.
(Втім, за даними рейтингу мільярдерів Forbes, Маск — четвертий, і у нього $104,5 млрд).
Вдаримо Байденом по Північному потоку-2. Обрання Джо Байдена президентом США може назавжди зупинити будівництво російського газопроводу, написала газета Bild.
У Німеччині про це, швидше за все, здогадуються, оскільки, по-перше, запуск гілки газопроводу Eugal (стикувальної частини СП-2 і континентальних газопроводів у Німеччині) відклали на три місяці - до квітня 2021 року.
А, по-друге, більшість депутатів Бундестагу відмовилася підтримати законодавчу ініціативу на підтримку російського газопроводу.
Втім, проблеми у російського газу — не тільки у холодних водах Балтійського моря, але і у теплих Адріатичного. Трубопровід TAP, що поставляє газ з Азербайджану до Західної Європи, вже повністю готовий до роботи. Але ж він — прямий конкурент російських Турецьких потоків.
MAX повертається. Федеральне управління цивільної авіації США зняло заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX, яке тривало 20 місяців (найдовший простій у історії комерційної авіації і $20 млрд збитків для Boeing).
Про те, як зняття заборони позначиться на українських авіакомпаніях, які раніше замовили літаки моделі Boeing 737 MAX, читайте у сюжеті НВ Бізнес.
Цифри тижня
На 8,5% зріс ВВП України у третьому кварталі 2020 року відносного другого кварталу (з урахуванням сезонного фактора). У порівнянні з третім кварталом 2019 року ВВП знизився на 3,5% - при тому що в другому спад склав 11,4%.
$3,5 млрд хочуть стягнути з України китайські інвестори ПАТ Мотор Січ, для чого найняли три міжнародні юридичні компанії (WilmerHale, DLA Piper та Bird&Bird). Примітно, що новину про це розповсюдила компанія DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського, яка виступає партнером китайської Skyrizon Aircraft Holdings Limited, «дочки» Beijing Xinwei Technology Group.
$18 тис. перевищила ціна біткоїну 18 листопада — вперше з грудня 2017 року. Максимум тижня — $18 835, до моменту написання огляду криптовалюта знизилася до $18,2 тис.
Цитати тижня
«На жаль, з березня політика адміністрації (Зеленського, — ред.) пішла у зворотному напрямку. Зроблено відкат у боротьбі з корупцією, в питаннях верховенства права, корпоративного управління, співпраці з західними партнерами і інституціями, зріс бюджетний дефіцит і державний борг», — Томаш Фіала, президент Європейської Бізнес Асоціації.
«Судова реформа — в топі пріоритетів. Це те єдине, що може переконати британських інвесторів знову подумати про Україну», — посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс.
«Ми, медики, пропонуємо малому бізнесу перетворювати проблеми на нові можливості, як це роками робимо ми в лікарнях і поліклініках, не маючи ресурсу з жебрацькою заробітною платою, але максимально надаючи якісну медичну допомогу кожному громадянину… Наші лікарні з радістю нададуть тимчасові робочі місця всім малим підприємцям, які зараз у вимушеному простої», — заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Пізніше вона скоригувала своє висловлювання, пояснивши, що мала на увазі.
