Гроші тижня. Конституційна криза б'є по гривні, ціни на газ зростають, Україна збудує завод в Африці
НВ Бізнес вибрав головні економічні новини, знакові заяви і ключові цифри тижня з 26 по 31 жовтня.
Тиждень підрахунку голосів після місцевих виборів — сам собою нервовий час, на який наклалася друга хвиля коронавірусу. Не додавали стоїцизму нові теракти у Франції і очікування президентських виборів у США, але наче й усього цього було замало — додатковим фактором нестабільності стало рішення Конституційного суду.
Втрутилася політика. 27 жовтня Конституційний суд України скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобового доступу до реєстру декларацій і моніторингу способу життя.
Міна, закладена зверненням 47 нардепів фракції ОПЗЖ і групи За майбутнє під практично всю антикорупційну систему України, вибудувану і вистраждану за останні 6 років, спрацювала.
Реакція президента України, який за підсумками засідання РНБОУ запропонував законодавчо «помножити на нуль» Конституційний суд і його останнє рішення, показала, що простого виходу з ситуації не передбачається.
На правовий хаос і супутню йому невизначеність відреагували західні партнери України. Отримання кредитів знову під загрозою. Понад те — під загрозою і безвіз для українських громадян.
У МВФ прямо заявили, що пов’язують підтримку антикорупційних інституцій в Україні з продовженням співпраці з Фондом.
Простіше кажучи, розрив або заморожування відносин з кредиторами (критично важливий для української економіки) знову став майже реальним.
І все це відбувається синхронно з девальвацією гривні — з початку року національна валюта просіла на 20%, обновивши трирічний мінімум. І політика виявилася пов’язана з економікою. За словами фінансового аналітика ІК Concorde Capital Євгенії Ахтирко, рішення КСУ про скасування е-декларування підштовхнуло курс гривні вниз. «Минулого тижня курс знаходився в хиткій рівновазі. Швидше за все, ця новина стала психологічним фактором, яка переламала ситуацію на ринку на користь продавців», — сказала вона.
Показова реакція світових ЗМІ. Наприклад Financial Times пише, що рішення Конституційного суду були викликані апеляціями проросійських і підтримуваних олігархами депутатів, які виступають проти реформ і взаємодії Києва з МВФ.
На тлі цього продаж ОВДП обвалилися у 18 разів. Мінфін зміг залучити від продажу облігацій внутрішньої позики менш 0,4 млрд грн, тоді як тижнем раніше залучив 7,2 млрд грн.
Новий глава митниці. Кабмін погодив, але офіційно ще не призначив нового главу Держмитної служби. Ним став Павло Рябікін, який очолює Міжнародний аеропорт Бориспіль. Раніше в митних органах Рябікін не працював. Детальніше про Рябікіна, його бізнес і зв’язки можна прочитати ту. Паралельно відзначимо, що призначення Рябікіна у ДТС щільно пов’язане з питанням і про новий менеджмент Борисполя.
Ціни на газ зросли на 35%? І так і ні. Мало хто з політиків, блогерів та інших завсідників телеефірів і соцмереж не відмовив собі у задоволенні розтиражувати новину, що Нафтогаз України підвищив ціни для населення на третину. Та ще й на наступний день після місцевих виборів — чим не зрада?
А тим, що в Україні ще влітку запрацював ринок газу для населення, і з 1 серпня НАК Нафтогаз не несе жодних спеціальних зобов’язань (PSO) з продажу газу населенню за спеціальними цінами. Нафтогаз тепер -усього лише один із багатьох учасників ринку — і його власна клієнтура, яка отримує газ від НАК через ГК Нафтогаз України, становить близько 2% всіх українських домогосподарств.
А ось для кого НАК дійсно підвищив ціни — на 25% — так це для виробників теплової енергії, для яких він до 1 травня 2021 року продовжить постачати газ за тими самими PSO. І ціна такого газу прив’язана до цін на європейських хабах.
Приватизація під питанням. Продаж готелю Дніпро в Києві «підвісили» рішенням суду. Як повідомлялося, готель у центрі столиці був проданий з аукціону за 1,1 млрд грн ще 15 липня. Переможцем стала маловідома фірма ТОВ Смартленд. Згодом бізнесмен Олександр Кохановський заявив, що саме він є реальним покупцем готелю і його мета — перетворити Дніпро на центр українського кіберспорту.
Позивач, якого представляє адвокат Ольга Колесник, наполягає, що компанія Смартленд використовувала для покупки готелю не власні, а кредитні кошти (відповідно до звітів Смартленда, у компанії і близько не було 1,1 млрд грн вільних коштів). Позивач вказав, що закон не забороняє купувати об'єкти приватизації за рахунок кредитних коштів, але в такому випадку Смартленд як учасник конкурсу повинен був заздалегідь попередити Фонд держмайна про те, що буде витрачати позикові кошти — що, нібито, не було зроблено.
За даними видання Наші Гроші потрібну суму Смартленд заздалегідь отримав у Банку Січ. А сам Банк Січ незадовго до аукціону отримав рефінансування від НБУ.
Вистачить на всіх. Можливо. Кабмін на звітному тижні ділив гроші Фонду по боротьбі з COVID. Так, на прохання міністра внутрішніх справ Арсенія Авакова близько 2 млрд грн було перераховано на доплати працівникам Нацполіціі — глава МВС просив виділити ці кошти з початку вересня.
1,3 млрд отримало Міністерство розвитку економіки на виплати допомог і компенсацій по безробіттю.
100 млн грн отримають кінематографісти — творці серіалів патріотичної спрямованості.
Не виключено, що частина коштів на погашення боргів по з/п отримають і шахтарі державних вугільних шахт — т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславець також перейнялася відповідним зверненням до Кабміну .
А на питання, чому гроші з «ковідного» фонду йдуть на цілі, з вірусом безпосередньо не пов’язаними, відповів глава Укравтодору Олександр Кубраков (його відомство отримало більше всіх — 35 млрд грн). За його словами, фонд просто невдало назвали.
«Коли проводили секвестр бюджету [в квітні 2020 року], створили спецфонд, який „вдало“ назвали COVID-фондом. Насправді Нафтогаз перерахував 27−28 мільярдів до бюджету України, їх помістили в фонд, звідки нам сумарно видали 35 млрд. Я думаю, це наш комунікаційний промах, що спецфонд сформувався як COVID-фонд», — заявив Кубраков.
Роттердам+ - крапка не поставлена. Вищий антикорупційний суд відновив кримінальне провадження у справі Роттердам+. Суддя Оксана Олійник 27 жовтня скасувала постанову прокурора Спеціальної антикорупційної прокуратури про закриття справи. Це ще нічого не гарантує, але цікаво, що ВАКС пішов на такий крок, хоч і не з першої спроби.
Єгипет або Нігерія, а також Латинська Америка. Українська фармакологічна компанія Biopharma вивчає можливість будівництва заводів-фракцінаторов крові у Латинській Америці та Африці.
Зараз компанія, частина бізнесу якої в грудні 2019 роки купив німецький фармацевтичний гігант Stada, обирає між Єгиптом і Нігерією. Розширення бізнесу з фракціонування плазми крові і будівництва плазмацентров стане пріоритетом для Biopharma, яка вже розгорнула мережу плазмацентров в Україні.
Золота сотня. Журнал НВ і інвесткомпанія Dragon Capital представили рейтинг ТОП-100 найбагатших українців. У ньому — досить багато несподіванок. Наприклад, майже 20% учасників рейтингу — новачки. А деякі його представники наростили свої статки майже в шість разів.
Цифри тижня
193 європейських аеропорти можуть бути закриті найближчим часом через пандемію коронавірусу, — дані ACI Europe.
840 млн грн — можуть заощадити українці на хабарах, якщо отримуватимуть держпослуги онлайн, — Олексій Вискуб, перший заступник міністра цифрової трансформації.
Цитати тижня
«Я хочу сказати вам неприємну новину — все дуже сумно з 5G… Його у нас довго не буде», — Петро Чернишов, член наглядової ради АТ Фармак, екс-президент Київстар про перспективи зв’язку п’ятого покоління.
«Чи є ризик, що щодо банків будуть прийняті рішення НБУ (про виведення з ринку, — ред.)? Ризик є, але ми не говоримо про масові випадки. Більш повна картина буде видна за підсумками оцінки якості активів і стрес-тестів на 1 січня 2021 року», — Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ .
