«Треба ламати хребет». Є вороги, страшніші за руських — інтерв'ю NV з Гетманцевим про корупційні скандали на митниці і в податковій
Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (Фото:НВ)
Є вороги, що значно страшніші, ніж навіть руські, припускає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
В інтерв'ю Radio NV він висловився щодо скандальних обшуків і звільнень на митниці і в податковій через корупцію в цих органах.
— У керівниці податкової служби Києва Оксани Датій відбулися обшуки. І її викрили на багатьох мільйонних оборудках. ДБР провело обшуки за місцем проживання і роботи фігурантки. Було знайдена готівка — сотні тисяч, в доларах, в євро, в гривнях, елітні годинники, автомобілі, зокрема і записки бажань, які широко обговорювалися в соцмережах. Але, здається, підозри їй не було висунуто. Що вам відомо про цю справу і про масштаби розкрадань?
— Насправді не можна не вітати такі дії правоохоронців. Власне антикор — це те, що ми самі від себе вимагаємо і вимагають партнери. Ми розуміємо: якщо ми хребет цій клановій системі не переламаємо, то можемо просто не вижити як країна.
Водночас я хотів би нагадати, що реально (а не у вигляді тренду, не на словах) боротьба з корупцією у податковій почалася ще рік тому, до війни. І продовжувалася протягом всього 2022 року. Був повністю перезавантажений центральний апарат Державної податкової служби. Звільнено вже 28 керівників областей. Керівництво семи регіонів перезавантажено повністю.
Це не супроводжувалося якимось піаром, шоу. Це відбувалося достатньо тихо, але робота в 2022 році йшла безпрецедентна.
Скажімо, якщо якусь людину зловили на хабарі, то в відставку йшло все керівництво цієї людини. І це було абсолютно чітке правило для всієї системи.
Я особисто зустрічався в 2022 році з двома генеральними прокурорами та просив організувати роботу щодо вичищення рядів Державної податкової служби. Тому, безперечно, краще пізно, ніж ніколи. Головне, аби те, що ми бачимо зараз, не перетворилося в чергове шоу обшуків з пшиком в результаті.
— Ви кажете, що протягом року відбувалися тиха така робота, а зараз ми бачимо все ж в пресі інформаційну кампанію…
— Так. Ми бачимо велику інформаційну кампанію, яка мені насправді не зовсім зрозуміла. Мені хотілося, аби дійсно працівники правоохоронних органів відпрацьовували свою роботу, а не працювали фахівцями з СММ чи піару.
Про що я говорю зараз. Є статистика щодо відшкодування ПДВ в місті Києві, вона є відкритою. В 2022 році було відшкодовано 4,9 мільярда гривень ПДВ. Разом з тим, з заяв правоохоронців ми бачимо, що підозрюють цю жінку, яку вже звільнено, наскільки я знаю, з податкової міста Києва, в шахрайствах з відшкодуванням ПДВ на суму 30 мільярдів. Усього в Україні за 2022 рік було 84 мільярди відшкодовано. Я розумію, що сума в 30 мільярдів дуже сприймається добре, але давайте якось з математикою подружимо її.
— Ви вважаєте, що 30 мільярдів — це сума розкрадання занадто велика і нереальна? Ваш колега, нардеп Ярослав Железняк, теж висловився про цю суму. Він вважає, що це можливо, але це системна історія. І він пообіцяв, що комітет буде цим займатися, розбере на молекули, обговорить. Чи було це обговорення?
— Якраз про це хочу сказати. Мене особисто шокувала така сума, бо насправді в війну в 2022 році завдяки злагодженій роботі і бізнесу, і податкової вдалося зібрати податків на два мільярди доларів — більше, ніж в 2021 мирному році. І це саме завдяки тому, що системна корупція була викоренена.
Я знаю точно, що певна «містечкова» корупція залишилася на місцях і її треба викорінювати. Власне про це я і говорив з правоохоронцями неодноразово. І мені здавалося, що ми досягли в цьому єдиного бачення.
Разом з тим, цей київський кейс є дуже цікавим з погляду певних оголошених публічно цифр і реальності, що там є насправді.
Тому я підтримую всіляко Ярослава Железняка в його пропозиції розібрати на молекули цей кейс на тимчасовій слідчій комісії, яка має достатньо для цього повноважень — і для допитів, і для витребування документів. І з’ясувати, в чому там справа, хто там замішаний, які там 30 мільярдів чи не 30 мільярдів, щоб кожен ніс відповідальність за те, що він повідомляє суспільству.
І, дійсно, якщо там є шахраї, довести цю справу до суду. Бо людину звільнили, а далі — що? Це ж скільки було таких звільнень, скільки таких обшуків було, які нічим не завершувалися? Мені здається, що треба вже якось всі ці моменти доводити до логічного завершення.
Тому я запрошу вас, пресу, експертів, бо все це буде відбуватися відкрито. На наступному тижні буде засідання. Думаю, що ми все розберемо.
— Ще обговоримо відставки в митній службі: хтось — звільнений, хтось — відсторонений. Які головні причини цих кадрових рішень? У чому провина цих людей, на вашу думку?
— На відміну від податкової, митниця не виконала план навіть на 60%. Там 57,9%, наскільки я пам’ятаю, за 2022 рік. Ми бачимо з вами системні, що важливо, корупційні схеми, які реалізовувалися на митниці.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів ще влітку виніс рішення про необхідність кадрового перезавантаження керівництва Митної служби. І йдеться не лише про три прізвища керівників. Йдеться про керівників митниць, керівників, навіть постів.
На ТСК ми розслідуємо зараз схему з нелегальним експортом зернових. Коли без сплати податків в бюджет і без повернення валютної виручки, просто зерновим коридором, який дався нам кров’ю, вивозиться зерно з України. І держава, армія взагалі нічого з цього не мають. Але мають певні посадові особи, які сприяють цій схемі.
— Наскільки відомо зі ЗМІ, 10 чиновників причетні до цієї схеми розкрадання грошей на експорті українського зерна.
— Чесно вам скажу, мені здається, що більше. Але те, що ми знаємо навіть з кримінальної справи, яка порушена Службою безпеки та БЕП, йдеться про суму 5,6 мільярдів гривень, які недоотримав бюджет. Мені здається, що це теж дуже скромні підрахунки, але тим не менш.
Системна корупція і це явище і стало причиною цих звільнень.
— П'ять мільярдів — це дірка в бюджеті, яку ми можемо закрити, не просячи в міжнародних партнерів?
— Так. Це величезні гроші. Так це ж лише одна схема. Зверніться, будь ласка, до імпорту автомобілів, де держава втрачає, зверніться до пересорту товарів чи до заниження митної вартості. Схем цих достатньо багато. І є важелі, при бажанні керівництва, яким чином ці схеми прикрити за два-три місяці. Але треба дійсно бажання. Треба не очолювати все це, а треба з цим боротися, треба ламати хребет.
— Якщо всі ці схеми відомі і всі знають, хто керівники, не можна якось вплинути, щоб це бажання з’явилося?
— Так ми ж і впливаємо. Тут вже розмов недостатньо.
Щодо зерна: це така цікава навіть з людського погляду ситуація. Ти викликаєш митника і питаєш. У тебе є лист від БЕБ, доручення опитати директора. Щоб ви розуміли, директора у цій фірмі немає. Тобто це фіктивні фірми, які не мають ні рахунків, ні директорів. Просто юридична особа, яка зареєстрована або навіть на мертву людину, або людину, яка перебуває на окупованій території. І доручення є БЕБу — допитати цю людину, викликати і допитати. Вони відпускають цей товар за кордон, не виконуючи це доручення. Кажуть: «У нас немає повноважень достатніх».
Ми відкриваємо Митний кодекс: як це немає повноважень? Це митна формальність, яку повинні виконати на вимогу Бюро економічної безпеки. От вам лист, от вам назва фірми. Чому ви не виконували?
Чи інший кейс: «Ми опитували телефоном». Я питаю: «Хлопці, а як ви можете ідентифікувати людину телефоном? Це ж маячня, це ж абсурд». От тут повноважень не вистачає.
Якщо взяти митний пункт пропуску Орлівка. Ми бачили звіт ДБР, відео бачили, де вони «обілечували» абсолютно все, що рухалось через цей митний пункт Орлівка — і законне, і незаконне. І такса була навіть на заборонені товари. На заборонені для провезення товари була своя такса. Там повноважень достатньо для цього, а тут повноважень — недостатньо.
Розумієте, в війну (я тут навіть не хочу говорити про моральну сторону цього явища, поведінки цих людей) це вже питання виживання країни. Я тут підтримую абсолютно президента в тому, що він системно взявся за викорінення цього ворога всередині країни. Хотілося, аби дійсно правоохоронці його в цьому щиро підтримали, а не зробили шоу. Я не підозрюю нікого з правоохоронців. Я говорю про те, щоб, можливо, просто це не перетворилося в шоу. Повідомили: гучні обшуки, три тисячі правоохоронців в них задіяні, 300 обшуків по Україні. Все, через тиждень вже ніхто нічого не пам’ятає, що там було.
— Для цього потрібно системні докази збирати.
— Так. По-перше, це професійність. А, по-друге, це важко, цим треба займатися, і витрачати час на це потрібно.
Давайте будемо щирі: правоохоронна система потребує вдосконалення своєї професійності. Тому маємо те, що маємо. Але політична воля в нас точно є. Ми точно доведемо все це до логічного завершення. Ми точно пройдемо точку неповернення: чи силами самої ТСК, чи за допомогою правоохоронців, чи без них. Але ми чітко дуже розуміємо, що цей ворог є набагато страшнішим, напевно, ніж навіть руські.
— Україна прагне до електронної митниці, щоб підприємці з митниками спілкувалися тільки через реєстри, бази та додатки. На вашу думку, наскільки ми близькі до цього, і чи скільки нам років треба для того, щоб працювала митниця прозоро?
— До речі, ми прагнемо і до цифрової податкової. Ми вже представили презентацію щодо переведення податкової в смартфон. У нас є конкретні строки [і план] — протягом 2023-го, початку 2024 року, яким чином ми запровадимо всі ці заходи. Тобто це точно ми зробимо.
Дійсно, люди будуть спілкуватися між собою виключно через електронні засоби. Все буде фіксуватися і жодної корупції там не буде.
Щодо митниці: ми всі законодавчі зміни необхідні для цього прийняли. Йдеться зараз лише про їх реалізацію. Ви абсолютно праві, що реалізація пробуксовувала, як і в інших реформах на митниці. Це була не реформа, це була антиреформа.
Але маю надію на те, що це перезавантаження митниці, про яке йдеться зараз, буде все ж таки якісним. Не просто зміною прізвищ, а буде реально якісним перезавантаженням, коли митниця почне працювати на державу, а не на кишеню.
— Ви повернули мене назад до зміни прізвищ, до відставок. Ми побачили цей рух. А що далі? Очевидно, що проблема не лише в персоналіях, а і в системі також. Як має відбуватися відбір керівників цих служб?
— Я переконаний у тому, що повинен бути конкурс. І не треба там зважати на війну. Щоб «обілечувати» людей на митному пропуску Орлівка, ніхто ж на війну не зважує. А як провести конкурс, то щось ми комплексуємо з цього приводу.
Мені здається, що конкурс повинен бути відкритим. Повинна прийти команда професійна, єдина команда, ієрархія повинна бути вибудувана. І команда, яка відповідає за все, що відбувається на митниці. Там же невеликий перелік заходів, які треба вжити, — ротація митників на митниці, спільні пункти пропуску, робота сканерів. Про все це вже говорено-переговорено. Це треба просто реалізувати.
— Скільки в нас є часу на те, щоб якісно проводити відбір на керівника митниці? І скільки може це відомство бути очолене кимось, хто з приставкою в.о.
— Так воно ж було очолене кимось з приставкою в.о.
Хочу поділитися: абсолютно нічого не бачу поганого на цьому етапі в приставці в.о. Бо якщо людина проявила себе позитивно, вона отримує посаду на постійній [основі]. Якщо вона не проявила, то її знімають за одну хвилину, як це, до речі, відбулося в Києві в податковій. Як відбувалося, коли 27 керівників областей зняті були протягом 2022 року.
В.о., якщо людина хоче щось змінити, не впливає на якість роботи. І те, що зараз Звягінцев призначений, Митна служба точно не розвалиться від цього. І вона почекає, поки конкурс буде проведений.
Але, безперечно, повинна бути ієрархія, повинна бути команда, ця команда повинна підтримуватися на вищому політичному рівні президента.
— Хотіла ще запитати вас про пільги. З першого липня скасовується пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі двох відсотків. Як бізнес відреагував на можливе скасування податкових пільг і що буде далі? Як допомогти бізнесу в цей складний час?
— Розглянемо, що таке два відсотки податків. Два відсотки єдиного податку — це той захід, який ми ввели в березні минулого року, коли виводили економіку з заціпеніння, і фактично спрощували абсолютно все, що можна було.
За цей період часу перейшло на єдиний податок за двома відсотками близько 320 тисяч підприємців, причому юридичних осіб — 53 тисячі. Якщо порівнювати всіх платників податків з тими, хто перейшов на два відсотки, то це невеликий відсоток. Це точно не переважний відсоток. З цього погляду ми можемо говорити, що все ж загальна кількість платників обрала загальну систему оподаткування.
Друге. Не може існувати податок з обороту одночасно з загальною системою оподаткування ПДВ. Якщо ми з вами хочемо стати членами Європейського Союзу, безперечно, повинні уніфікувати своє податкове законодавство, і обрати ту систему, яка діє в Європейському Союзі, а це — ПДВ. Тому тут у нас безальтернативний шлях.
Це питання навіть не дискусійне: ми це повинні зробити і ми це зробимо. І ця система абсолютно неспівставна з одночасним існуванням двохвідсоткового податку з обороту для всіх. Це дійсно вимога наших партнерів. Я вважаю, що вона є обгрунтованою.
Я, до речі, сам автор цього законопроекту про два відсотки. Але я погоджуюсь з тим, що вона своє відпрацювала і треба від цього відмовлятися.
— І що кажуть на це бізнесові кола?
— По-різному сприймають. Ті, хто не перейшов, ті, хто залишився на загальній системі, абсолютно схвально сприймають це. Це переважна більшість підприємців.
Якщо говорити про тих, хто перейшов, напевно, для них ця система була вигідна. Вони хотіли б її зберегти якомога довше. Але маємо те, що маємо.
