«Історії про моїх зв’язки з олігархатом — фейк». Що відомо про нового міністра енергетики Германа Галущенка
В Україні вперше більш ніж за рік з’явився повноцінний міністр енергетики. Ним став віце-президент Енергоатому Герман Галущенко. Його пов’язують з Андрієм Деркачем і Сергієм Шефіром. Сам Галущенко заявляє, що історії про його «зв’язки з олігархатом — абсолютний фейк».
На засіданні Верховної Ради за призначення Германа Галущенка міністром енергетики проголосувало 305 депутатів при 226 необхідних.
Його попередникам Юрію Вітренку і Ользі Буславець такої підтримки парламенту домогтися не вдавалося. За Буславець Рада навіть не голосувала: у березні минулого року прем'єр Денис Шмигаль вніс подання, але на прохання президента Володимира Зеленського це питання зняли з порядку денного, і вона до грудня 2020-го очолювала Міненерго в статусі виконуючої обов’язки. Кандидатуру Вітренка виносили на голосування двічі, але обидва рази голосів не вистачало, тому він теж був в статусі в.о., а з 29 квітня став головою правління Нафтогазу замість Андрія Коболєва.
Для призначення ж Галущенко вистачило б і голосів Слуги народу (227). Його також підтримали Батьківщина (17), За майбутнє (14), Опозиційна платформа — за життя (20), група Довіра (19) і вісім позафракційних депутатів. Проти Галущенка проголосували 24 нардепи від Європейської солідарності, шість депутатів від Голосу і позафракційний депутат Гео Лерос (виключений зі Слуги народу).

НВ Бізнес розповідає про кар'єру нового міністра, його зв’язки і плани на цій посаді.
Кар'єра
Він народився 1 травня 1973 року у Львові. У 1995 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету за спеціальністю провознавство. Також навчався в Українській академії зовнішньої торгівлі. У 2002 році отримав ступінь кандидата юридичних наук.
У 1994−1996 роках Галущенко працював у львівській прокуратурі, де обіймав посаду помічника прокурора. Після цього він з 1996-го по 2002 рік був представником України в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Одночасно Галущенко в 1997—2005 роках працював на різних посадах в адміністрації президента Леоніда Кучми. Після приходу до влади Віктора Ющенка він був завідувачем відділом Секретаріату президента (в 2005−2010 роках). Потім Галущенко перейшов працювати в Міністерство юстиції. У 2011−2013 роках був директором департаменту судової роботи Мін'юсту.
Також він викладає міжнародне приватне право в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Згідно з офіційною біографією, в сферу енергетики Галущенко вперше потрапив у 2013 році. Приблизно два роки він працював у державному Енергоатомі виконавчим директором з правового забезпечення. З травня 2020 року і до призначення міністром енергетики він обіймав посаду віце-президента цієї держкомпанії, де відповідав «за питання перспективного розвитку».
У 2019-му Галущенко брав участь у конкурсі на посаду держсекретаря Мінекономіки, яке тоді очолював Тимофій Милованов. Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, який був залученим експертом в комісії, розповів, що Галущенко «просто не пройшов за балами на анонімній оцінці в цілому нескладного завдання». В результаті в 2019—2020 роках Галущенко був радником Милованова.
До серпня 2020 року він також був членом політради партії Патріот. Вона була створена в 2005 році і раніше носила назву Справедлива Україна. Політсилу очолює Микола Голомша, який був першим заступником генпрокурора Віталія Яреми (з 27 лютого 2014 року по 23 жовтня того ж року). На виборах 2019 року партія висунула кандидатом в президенти економіста Андрія Новака. Він набрав 0,02% голосів.

З ким пов’язують нового міністра
Ще до початку розгляду в Раді питання про призначення голови Міненерго нардеп від Євросолідарності Олексій Гончаренко назвав Галущенка «людиною олігарха [Андрія] Деркача», а також зазначив, що Енергоатом в минулому році отримав 4,8 млрд грн збитків. Йдеться про позафракційного депутата, проти якого у вересні минулого року США ввели персональні санкції за втручання в американський виборчий процес. За даними Вашингтона, Деркач підтримує тісні зв’язки з російською розвідкою і вже більше десяти років служить активним російським агентом.