Що варто знати? Особливості оподаткування українських ФОПів за кордоном

8 червня, 14:32
Оподаткування українських ФОПів, які виїхали за кордон — що потрібно знати (Фото:Omid Armin/unsplash)

Оподаткування українських ФОПів, які виїхали за кордон — що потрібно знати (Фото:Omid Armin/unsplash)

Розповідаємо, що потрібно знати ФОПам, зареєстрованим в Україні, які внаслідок повномасштабної війни були змушені тимчасово переїхати до інших країн.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, багато українців були вимушені залишитися за кордоном або виїхати туди вже після 24 лютого. Оскільки спрогнозувати розвиток війни складно, перебування українців за кордоном може виявитися тривалим. Багато країн ЄС і не тільки надали українцям можливість отримати тимчасовий захист — статус, який надає право на тривале проживання, медичне страхування, працевлаштування, отримання освіти тощо.

Відео дня

Будь-яка держава може захотіти оподаткувати дохід чи майно осіб, які тривалий час проживають на її території. Тривале перебування в іноземній країні може зробити особу її податковим резидентом. У більшості випадків це означає, що ця країна захоче оподаткувати весь ваш дохід, де б ви його не отримали: в цій країні або в будь-якій іншій (зокрема в Україні).

НВ пояснює, що потрібно знати про оподаткування українцям-приватним підприємцям, які тимчасово проживають за кордоном.

Оподаткування українських ФОПів за кордоном: що потрібно знати

Хто такий податковий резидент

ПКУ надає наступне визначення: фізична особа-резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Також ПКУ передбачено, що фізична особа вважається податковим резидентом України, якщо вона:

  • має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;
  • має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;
  • якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року, у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав;
  • якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Після якого терміну перебування у країні можна стати її резидентом

Адвокат та партнер юридичної фірми Астерс Костянтин Соляр розповів НВ, що багато країн орієнтуються на термін 183 дні. Тобто, якщо особа перебуває в країні більше 183 днів, вона стаєте її податковим резидентом. Однак деякі країни застосовують більш складні тести. Наприклад, у Великобританії враховується кількість зв’язків з країною (житло, сім'я, робота тощо). Чим більше їх, тим менше днів потрібно перебувати в країні, щоб стати її резидентом.

Наразі немає офіційної інформації чи буде братися до уваги вимушеність перебування українців у інших країнах унаслідок війни в Україні. Два роки тому світ стикався з подібною проблемою, коли багато людей були змушені залишатись за кордоном у зв’язку з пандемією COVID-19. Тоді деякі країни визнали, що час вимушеного перебування не повинен враховуватися при обчисленні строків, достатніх для набуття статусу податкового резидента. Тому, ймовірно, цей чинник може бути взято до уваги.

Як залишитися податковим резидентом України, проживаючи у іншій країні

Щоб продовжувати платити податки в Україну, перебуваючи за кордоном, потрібно залишатися податковим резидентом України. Про це розповіла НВ голова ради директорів аудиторської компанії Аксьонова та партнери Олена Макеєва.

Визначення статусу податкового резидента регулюється податковим кодексом України (далі - ПКУ) та чинними в Україні міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з п. 3.2 ПКУ, міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають перевагу над чинним законодавством України. Отже, спочатку треба ознайомитися з правилами, які визначені у відповідній конвенції про уникнення подвійного оподаткування з тією країною, де ви зупинилися та отримали право на тимчасовий захист.

Більшість конвенцій про уникнення подвійного оподаткування розроблені за модельною конвенцією ОЕСР та мають подібні правила. Наприклад, статтею 4 «Резиденція» конвенцій передбачено:

  • якщо фізична особа звичайно проживає в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, громадянином якої вона є;
  • якщо неможливо чітко визначити, податковим резидентом якої країни є фізична особа, компетентні органи обох держав вирішують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою (це вирішується між ДПС України та податковим органом країни перебування особи);
  • чинними конвенціями передбачена процедура взаємного узгодження, яка передбачає прагнення компетентних органів позбавитися за взаємною згодою будь-яких труднощів або сумнівів, що виникають при тлумаченні або застосуванні угоди. Компетентні органи мають консультуватися один з одним з метою уникнення подвійного оподаткування.

В Україні недостатньо перебувати за межами країни понад 183 дні, щоб втратити податкове резидентство, зазначив Соляр. Більшість людей, які вимушено виїхали за кордон внаслідок війни, не оформлювали виїзд на постійне місце проживання, а отже формально надалі проживають та вважаються резидентами в Україні.

З точки зору українського законодавства, українці мають право самостійно визначити основне місце проживання на території України та залишитися податковим резидентом України. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Беззаперечно податковим резидентом України є фізична особа підприємець, яка:

  • зареєстрована приватним підприємцем в Україні;
  • отримує доходи від здійснення своєї підприємницької діяльності на відкриті рахунки в банківських установах України для ведення підприємницької діяльності;
  • декларує та сплачує податки в Україні.

При цьому, якщо особа зареєстрована як ФОП в Україні, це не заважає їй бути резидентом також і в іншій країні.

Щоб отримати підтвердження статусу податкового резидента України, українці мають право:

  • звернутися до ДПС України із запитом та протягом 10-ти робочих днів отримати довідку — підтвердження статусу податкового резидента України;
  • звернутися до податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи — приватного підприємця. Станом на березень 2022 така довідка була доступна лише у паперовому форматі (для ФОП).

Соляр також розповів, що багато країн куди виїжджають наші українці, мають свої податкові звільнення і преференційні режими, або можуть підтримувати такі інтерпретації свого законодавства, які не будуть вести до оподаткування ваших доходів там. Кожен такий випадок потрібно розглядати індивідуально.

Подвійне оподаткування українських ФОПів — що потрібно знати

У багатьох випадках зараз українці мають високу ймовірність отримати статус «подвійного податкового резидента», що створює ризик подвійного оподаткування, коли обидві країни вважають, що мають право оподатковувати весь дохід особи.

У такому випадку на допомогу можуть прийти угоди про уникнення подвійного оподаткування (Україна має їх з багатьма країнами, у тому числі з усіма країнами ЄС). Угоди з різними країнами можуть відрізнятися, а також вони застосовують досить суб'єктивні критерії, які можуть по-різному тлумачитись в різних державах. Застосування угоди — це завжди індивідуальний випадок, який залежить від конкретних обставин і того, наскільки розвиненою є юрисдикція.

Важливо те, що податкові обов’язки в новій країні можуть виникнути навіть якщо особа не стає резидентом. Наприклад, це можливо у наступних випадках:

  • Особа надає послуги як незалежний підрядник чи консультант або підприємець (зокрема, як ФОП) і продовжує отримувати дохід від замовників. Тобто, якщо людина надає послуги, фізично знаходячись в іншій країні, ця країна може оподатковувати її підприємницькі доходи. Правило «183 днів» у такому разі не діє. Окрім того, на особу може бути покладено обов’язок реєстрації для цілей ПДВ в тій країні та нарахування такого ПДВ та інших реєстрацій. У тому числі це стосується ФОПів, які за кордоном продовжили займатися консультаційною або IT-діяльністю. В Україні їм потрібно сплачувати єдиний податок, а за кордоном існують інші податки.
  • Особа є директором компанії. Якщо особа є директором компанії, яка є іноземною по відношенню до нової країни перебування, і продовжує виконувати свої функції, вона може утворити для цієї компанії постійне представництво чи то взагалі створити умови для визнання податковим резидентом країни перебування не лише себе, а й компанії. Це дасть змогу країні перебування оподаткувати прибуток компанії.
  • Особа працює у шоу-бізнесі, спорті або сфері розваг. Це специфічна сфера, яка має власні особливості з точки зору податкового структурування. Якщо особа виступає за межами України, то дохід від виступів може оподатковуватися в країні, де проводяться заходи. Особи, що працюють у цій сфері, можуть бути особисто зобов’язані задекларувати дохід і сплатити податок.
  • Якщо особа є власником бізнесу, до неї можуть застосовувати місцеві правила КІК (коли країна оподатковує нерозподілений прибуток іноземних компаній, власником яких є резидент цієї країни). Це стосується, у тому числі, осіб, які тимчасово не мають доходів, але володіють значними частками в юридичних особах, які є іноземними по відношенню до країни тимчасового перебування. Тож якщо ви є власником бізнесу, варто завчасно дізнатися, чи існують правила КІК у країні, в якій ви стаєте резидентом, та чи впливають вони на вас.

Важливе уточнення. За словами Макеєвої, закордонні рахунки громадян України — це власні банківські рахунки фізичних осіб, а не приватних підприємців, тому отримання доходів на закордонні рахунки слід розглядати як іноземні доходи фізичної особи (не приватного підприємця) та оподатковуватимуться вони залежно від того, податковим резидентом якої країни ви є.

Також у деяких країнах (наприклад, Іспанія), якщо у особи є великі активи, вони можуть оподатковуватися податком на статки. Податки на статки можуть застосовуватися як до резидентів (на вартість активів по всьому світу), так і до нерезидентів (на вартість активів, розташованих в цій країні). Переважно це стосується заможних громадян, вартість активів яких перевищує певну межу.

Читайте більше новин для вимушених мігрантів у спецтемі НВ Біженці з України.

Редактор: Лілія Вітюк
Показати ще новини
Радіо НВ
X