Відомий український економіст назвав високу облікову ставку «платою» за повернення макроекономічної стабільності

Відповідаючи на запитання ведучого програми Економічний прорив Павла Шеремети про те, чи є висока облікова ставка «платою» за макроекономічну стабільність, Вишлінський зазначив, що «[це плата] за динаміку, за те, що ми намагаємося цю макроекономічну стабільність нарешті повернути в Україну».

«Всі хочуть мати стабільний обмінний курс і стабільні ціни, тому що всі звикли: от тільки ми почали щось більш-менш нормально заробляти, як якісь погані хлопці (олігархи, як люди вважають — і часто, насправді, правильно вважають, але не в цьому разі) забирають у нас це через обвал гривні і через зростання цін. Відповідно, Нацбанк весь час намагається це збалансувати, і, як мені здається, його позиція має право на існування — „а може дійсно спробувати все ж таки вивести цю інфляцію на рівень цих 4−6% зростання цін і подивитися, а як тоді себе поводитиме економіка?“. <...> [Це плата] за динаміку, за те, що ми намагаємося цю макроекономічну стабільність нарешті повернути в Україну» — наголосив економіст.

Україна випала з топ-20 країн світу з найвищою інфляцією після оприлюднення Держстатом індексу споживчих цін за червень 2019 року. З показником 9% рік до року Україна ділить 22−24 місця в цьому рейтингу.

Шістьма ціновими компонентами, що найбільше зросли за останні 12 місяців, стали: овочі (+32,5%), хліб (+21%), а також послуги залізничного (+24,9%) та автодорожнього (+24,4%) пасажирського транспорту, каналізації (+23,9%), водопостачання (+21,1%). Водночас зниження цін за період липень 2018 — червень 2019 спостерігалося в товарних групах: яйця (-43,2%), фрукти (-2,1%), одяг (-0,4%), взуття (-0,2%).

Раніше правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 17,5% для страхування від інфляційних ризиків. У 2020 році НБУ поставив за мету досягти інфляції в 5%.