Екологія чи економіка? Що треба знати про Європейський «зелений» курс

15 червня 2021, 11:13
Спецпроект
depositphotos

depositphotos

Півтора року тому в Європарламенті представили нову ініціативу — European Green Deal, або Європейський «зелений» курс (ЄЗК). За цей час Україна на найвищому рівні встигла однією з перших країн, що не входять в ЄС, заявити про свою підтримку ЄЗК і почала переговори про подальшу участь. Водночас у суспільстві досі немає однозначного розуміння, що ж несе в собі ЄЗК — загрози або можливості. Пояснюємо, що це таке і як нова європейська економічна програма вплине на економіку України.

Кліматична криза — одна з головних проблем XXI століття. Попри це, заведено вважати, що будь-які кліматичні ініціативи шкодять економічному розвитку та створюють проблеми для бізнесу на різних рівнях.

Відео дня

Насправді ж в умовах сталого розвитку саме кліматично-нейтральні ініціативи є рушієм створення стійкої та конкурентоспроможної економіки.

Найскладнішим у цьому питанні є перехід від «вуглецевої» до «зеленої» промисловості, особливо для країн, що розвиваються та мають економіки, орієнтовані на експорт сировини.

Для розв’язання цієї проблеми члени Європарламенту нещодавно представили Європейський «зелений» курс (European Green Deal), — ініціативу, яка має перетворити Європу на перший у світі кліматично-нейтральний континент до 2050 року.

Серед головних пунктів зеленого курсу — відповідь на виклик глобальних проблем зміни клімату та забруднення; позиціювання ЄС як глобального лідера з розвитку циркулярної економіки; перехід до стійкої харчової системи; створення конкурентних умов для розвитку малих та середніх підприємств тощо.

З огляду на це, розповідаємо, як саме ЄЗК має змінити економічний розвиток держав, та які перспективи і загрози він несе для України.

Що таке European Green Deal?

11 грудня 2019 року Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила ЄЗК у Європарламенті. Ключові напрямки цього курсу — перехід до використання чистої енергії, боротьба з кліматичними змінами, будівництво та реновація, стійка промисловість та мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стала аграрна політика.

Попри те, що основний акцент ЄЗК — кліматична політика, новий європейський курс більшою мірою стосується модернізації економіки та, як наслідок, стимулювання економічного зростання у гармонії людини з природними ресурсами планети. До прикладу, в межах цієї ініціативи передбачається «зелене фінансування» та інвестиції у розмірі 260 млрд євро щорічно до 2030 року. Усе фінансування ЄЗК буде спрямоване за пріоритетом на «зелені» ініціативи.

«Зелений курс — це, по суті, спроба трансформувати європейські економіку та моделі споживання. Водночас, зважаючи на очікувані фундаментальні зміни в енергетичній системі, що обговорюються на найвищому політичному рівні, Європейський зелений курс також спричинить зміни у відносинах Європейського союзу з країнами-сусідами», — зазначається в описі ЄЗК.

В умовах сталого розвитку саме кліматично-нейтральні ініціативи є рушієм створення стійкої та конкурентоспроможної економіки.

Кардинальна структурна реформа змінить європейську модель торгівлі та інвестицій. У 2019 році ЄС імпортував ресурсів на суму понад 320 млрд євро, більша частина з яких припала на Російську Федерацію. Масштабне скорочення закупівлі газу і нафти призведе до реструктуризації відносин ЄС з ключовими постачальниками. Такі країни, як Росія, Алжир та Норвегія, в кінцевому підсумку втратять головні експортні ринки.

Оскільки ЄЗК — це глобальна ініціатива, вона також значною мірою вплине на відносини країн ЄС з провідними геополітичними гравцям, враховуючи США, Китай та Саудівську Аравію. Тому, по факту «зелена» Європа буде ще більше залежати від імпорту продуктів та сировини, — тобто ресурсів, потрібних для виробництва чистої енергії, зокрема, літій, кобальт, іоній тощо.

Перспективи та загрози ЄЗК для України

Одна з найбільших проблем ЄЗК для України — механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon border adjustment mechanism — CBAM), що передбачає зменшення викидів вуглецю та перешкоджання витоку вуглецевого сліду з ЄС в інші країни (перенесення «брудних» виробництв в треті країни). Впровадження цього механізму призведе до додаткового оподаткування товарів, що ввозяться в країну від іноземних виробників з менш жорсткими правилами щодо вуглецевих викидів.

Суть CBAM- захист внутрішніх виробників, спонукання зовнішніх партнерів до розвитку власних кліматичних ініціатив та зменшення ризиків вуглецевого забруднення. На практиці цей механізм має стати спеціальним інструментом для оцінки обсягів викидів СО2 при виробництві імпортованих товарів. На основі цієї оцінки буде формуватися їх ціна. Мета вуглецевого коригування — стимулювання ринку товарів, що мають низький вуглецевий слід, а також підтримка застосування механізмів виплат за викиди вуглецю в атмосферу у країнах за межами ЄС.

Водночас, автори цієї ініціативи передбачають необхідність врахування специфіки кожного сектору економіки та ймовірність вибіркового застосування механізму CBAM, що може бути одним з головних його ризиків.

Серед головних наслідків запровадження CBAM- створення нової форми торгівельних обмежень для експорту товарів з України до ЄС, що передбачає імовірне зростання ціни для кінцевого споживача-імпортера, потенційне зменшення конкурентоздатності українських виробників на ринку ЄС, гальмування інвестицій та погіршення економічної інтеграції до ЄС.

depositphotos
Фото: depositphotos

Однак, ступінь впливу на українських експортерів будуть залежати від того, у якій формі працюватиме механізм CBAM, чи існуватимуть можливості виключень з-під дії цього механізму та інші деталі його реалізації.

Паралельно з загрозами, ЄЗК несе чимало перспектив для розвитку української економіки. Зокрема, новий європейський курс дає нашій країні можливості стати постачальником зеленої енергії (водню) для ЄС в частині задоволення потреб електрифікації. Для цього в Україні вже тестується можливість постачання водневої суміші в умовах газо-транспортної системи.

Серед інших переваг ЄЗК слід виділити можливості:

  • стати надійним транзитером газу як перехідного палива в ЄС, що буде необхідним для поступового зниження викидів від викопного палива;
  • розробки спільних проектів із використання водню, що є важливим інструментом декарбонізації енергетики в цілому, а також сектор транспорту — авто, авіа та морського;
  • формування спільних підходів щодо енергетичної безпеки з метою зменшення експортної залежності України та країн ЄС від енергоресурсів, зокрема нафти та природного газу, спільно вибудовувати політику енергетичної безпеки ЄС, оскільки останній погано забезпечений внутрішніми ресурсами, йому доводиться імпортувати 87% нафти та 74% природного газу;
  • постачання рідкоземельних мінералів та металів, необхідних для виробництва сонячних панелей, вітряних турбін, літій-іонних батарей, паливних елементів та електромобілів (галій, германій, гафній, графіт, фосфорити, ітрій, скандій, титан, ванадій та ін.).

У підсумку

Беручи до уваги те, що ЄЗК несе деякі загрози для розвитку української економіки, у довгостроковій перспективі подібні стійкі ініціативи мають стати рушієм гармонізації усіх сфер діяльності країни.

Спільно з ЄС представники України також мають розробити план переходу до вуглецевої нейтральності, використовуючи доходи від експорту вуглецеємних товарів для диверсифікації своїх економік.

Україна, у свою чергу, очікує від ЄС підтримку та дії, спрямовані на поступове зростання ціни на викиди СО2 для збереження нашої економіки. Ключовий момент — застосування механізму CBAM та можливі його виключення для українських експортерів.

Цього можна досягти завдяки системній співпраці України з Єврокомісією, представники якої можуть гарантувати підтримку з залученням сталого фінансування та передачу технології декарбонізації енергетичного сектору.

depositphotos
Фото: depositphotos

Що має зробити держава?

Враховуючи перелічені загрози та можливості, експерти Європейської Бізнес Асоціації пропонують представниками українських Міністерств енергетики, розвитку економіки та сільського господарства, захисту довкілля та природних ресурсів, а також віце-прем'єру з питань європейської інтеграції вжити заходів та доопрацювати ключові моменти впровадження ЄЗК в нашій країні.

Серед цих заходів: створення та затвердження систем інститутів державного фінансування, спрямоване на виконання цілей зеленого курсу; встановлення чітких термінів фінансування заходів з декарбонізації; розробка інвестиційного плану; затвердження обсягу фінансування для реалізації заходів, визначених ЄЗК; розробка дорожньої карти для імплементації ініціатив ЄЗК.

Варто зазначити, що для виконання ініціатив ЄЗК передбачений інвестиційних план, згідно якому протягом 2021−2030 років буде залучено не менше одного трильйона євро інвестицій, з яких 503 млрд — кошти бюджету ЄС, 114 млрд — кошти національних структурних фондів, 25 млрд — засоби фондів Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Таким чином, кошти фондів складають 64% від усіх інвестицій ЄЗК.

Очікується, що законопроект щодо введення CBAM буде опублікований Єврокомісією в червні 2021 року.

Для залучення інвестицій та реалізації проектів в Україні має бути забезпечена регуляторна прозорість та визначеність, а також координація проектів разом з новою ініціативою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо впровадження стандартів зелених бондів та «перехідного фінансування».

Важливим фактором стане відновлення довіри до України з боку інвесторів у відновлювальні джерела енергетики. Для цього, знову ж таки, потрібні стабільні та прозорі рішення, що зменшить інвестиційні ризики та створять можливості для реалізації фінансування в форматі державно-приватного партнерства.

Доречною для представників національного бізнесу також буде можливість залучення української сторони до публічних консультацій, які проводить Європейська Комісія в межах впровадження ініціатив ЄЗК.

Участь української сторони буде доводити серйозність намірів України протягом політичних зустрічей на високому рівні та зміцнюватиме її переговорну позицію, а представники бізнесу дозволять краще підготувати позицію української сторони для зустрічей такого рівня.

Очікується, що законопроект щодо введення CBAM буде опублікований Єврокомісією у липні 2021 року. Після цього буде визначений вектор подальших переговорів та планів. Сам Механізм може набути чинності вже у 2023 році.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейської Бізнес Асоціації

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X