Рости повільно. Яка економічна політика заявлена в бюджеті-2020, підписаному Володимиром Зеленським

11 грудня 2019, 18:01
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Володимир Зеленський підписав прийнятий ВР 14 листопада закон про держбюджет-2020. НВ Бізнес запитав експертів, як фінальна версія кошторису співвідноситься з декларацією влади про 40-відсоткове зростання.

Презентуючи проект закону у ВР, міністр фінансів Оксана Маркарова запевнила, що «це хороший, реалістичний і збалансований бюджет, прийняття якого сьогодні дасть нам можливість спокійно почати рік». Міністр зазначила, що «ніколи ще так рано не приймався держбюджет».

Відео дня

Нагадаємо, що згідно з оновленим прогнозом, номінальний ВВП у 2020 році збільшиться на 3,7%. Бюджет побудований на прогнозі середньорічного курсу гривні до долара у 27 грн/$.


Ключові показники

Доходи держбюджету: 1,094 трлн грн (доходи загального фонду — 974,7 млрд грн, спеціального — 119 млрд грн),

Витрати: 1,18 трлн грн (за загальним фондом — 1,052 трлн грн, спеціального — 127,9 млрд грн). Дефіцит бюджету: 2,09% (94,3 млрд грн).

Мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року буде підвищена на 550 грн — до 4723 грн.

Офіційний прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня складе 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень. Зараз він становить 1936 грн.

Субсидії: 47,6 млрд грн зі 100%-ю монетизацією. Це на 10,5 млрд грн менше, ніж у цьому році. Міністр фінансів Оксана Маркарова запевнила, що цієї суми буде достатньо.

На нові органи Бюро фінрозслідувань і Боргове агентство: 1,3 млрд грн і 52,76 млн грн відповідно.

Дотація Пенсійному фонду: 172,6 млрд грн — на 5,1 млрд грн більше, ніж у цьому році.

Освітня субвенція: 77,5 млрд грн (на 7,9 млрд грн більше, ніж у 2019-му).

На медреформу на вторинному рівні: витрати на програму медичних гарантій (Нацслужба здоров’я) виростуть на 58 млрд грн — до 72,3 млрд грн. При цьому запуск медреформи на вторинному рівні запланований на 1 квітня, а не на 1 січня.

На обслуговування державного боргу: 423,6 млрд грн. З них обслуговування — 141,47 млрд грн, погашення — 282,14 млрд грн. Запозичення складуть 365,16 млрд грн, з них внутрішні — 231,1 млрд грн, зовнішні — 134 млрд грн.

Надходження від приватизації заплановані в 12 млрд грн.

Від легалізації грального бізнесу планується — 3 млрд грн надходжень.

До другого читання в законопроект повернули субвенцію на соціально-економічний розвиток. На неї пропонується виділити 2 млрд грн. У початковому варіанті витрати на це не передбачалися, оскільки в Мінфіні вважають субвенцію неефективним інструментом. В уряді пояснили, що повернути цю субвенцію попросили депутати.

Перед розглядом держбюджету-2020 Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу. Парламентарії, зокрема, передбачили, що у 2020 році акцизний податок з виробленого в Україні та ввезеного в країну палива буде залишатися в місцевих бюджетах. Профільний комітет був проти цієї поправки. Там відзначали, що це призведе до зменшення надходжень і видатків Дорожнього фонду на 7,7 млрд грн

Боргові ризики і зростання податкового тиску

Експерти вважають, що головним ризиком бюджету України на 2020 рік залишається великий державної борг, обслуговування якого дуже дорого обходиться країні.

«Величезною проблемою для української економіки в цілому є проблема нестійкого бюджету, хоча останні декілька років зовні здається, що з бюджетом усе гаразд. Але за великим рахунком державний борг зростає дуже швидко, вартість обслуговування боргу велика і, відповідно, або держава знаходить якісь ресурси для того, щоб „домовитися“ з бізнесом про те, щоб він виходив з тіні і платив більше податків, або в України можуть виникнути серйозні фінансові труднощі», — сказав у інтерв'ю НВ Бізнес російський фінансовий експерт і банкір Сергій Алексашенко.

На думку Алексашенка, бюджет на 2020 рік в основному складений за інерційним принципом. «Від досягнутого, всі або більшість існуючих програм продовжені з якимись коефіцієнтами. Це стандартний мінфінівський підхід», — зазначив він.

Старший аналітик Райффайзен Банк Аваль Михайло Ребрик вважає, що в цілому, держбюджет 2020 з дефіцитом 2,09% ВВП виглядає відносно консервативним. «Однак, на наш погляд, в ньому закладені потенційні джерела формування прихованого дефіциту. Так, показник реального зростання ВВП на рівні 3,7% (тут і далі рік до року — ред.) Вже сам собою є досить оптимістичним. А з огляду на це, на очікуваннях зростання номінального ВВП на 12,2% запланований приріст податку на прибуток підприємств на рівні 24,5% може виявитися надмірно оптимістичним. Аналогічно і з 21,9% зростання ПДФО при зростанні середньомісячної зарплати на 17,2%», — попереджає він. Крім того, експерт зазначив, що в дохідну частину бюджету закладені законодавчо непідкріплені надходження. «Зокрема, від легалізації грального бізнесу (3 млрд грн) і видобутку бурштину (0,53 млрд грн). З урахуванням хронічного невиконання плану приватизації в попередні роки, заплановані на 2020 12 млрд грн надходжень також формують певні ризики для успішного виконання бюджету», — резюмував експерт.

Як бути з декларацією влади про 40-відсоткове зростання економіки за п’ять років?

Як уточнила НВ Оксана Маркарова, заплановане зростання економіки в 5−7%, яке озвучував прем'єр-міністр Олексій Гончарук, буде забезпечене, насамперед, завдяки запуску ринку землі. «Відсутність можливості в неї інвестувати стримує продуктивність сільського господарства, використання його потенціалу. Порівняйте продуктивність АПК у нас і там, де немає обмежень. Тобто одна складова цього зростання — відкриття ринку землі», — сказала вона.

Другий фактор, за словами міністра — приплив інвестицій. «Україна отримує їх дуже мало, особливо прямих. Але ми вже бачимо великий інтерес інвесторів, які вірять в нашу макроекономічну історію. Ми це бачимо за тим, хто заходить в наші цінні папери. Ми бачимо, що в наше зростання вже вірять міжнародні фінансові організації. Наступний крок — в нас повірять підприємства реального сектора», — впевнена вона.

За словами Маркарової, важливо провести структурні реформи. «Насамперед, це судова реформа і реформа правоохоронних органів. Є дуже багато опитувань бізнесу, який говорить, що їм заважає розширювати своє виробництво. І це не податки, а нестабільність судів, — сказала вона. — Інші фактори — успішна приватизація, стрімкий розвиток інфраструктури завдяки концесіям, які теж прийняті. Все разом дасть великий поштовх для зростання».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X