Економіка війни. ВВП, курс долара, вартість руйнувань — скільки Україна платить за вторгнення Росії
Що сталося із економікою України після вторгнення Росії 24 лютого. 10 головних фактів за місяць війни
Рівно місяць тому життя українців різко змінилося. Російські війська вторглися до України, руйнуючи житлові будинки, промислові підприємства, об'єкти інфраструктури. Мільйони біженців виїхали з країни або переселилися у безпечніші регіони.
Що відбувається з економікою України за місяць після вторгнення? НВ Бізнес зібрав 10 фактів щодо ціни, яку платить Україна за шалені ідеї російського диктатора Володимира Путіна.
1. Вчасно приземлилися
Першими економічні втрати відчули авіатори. Вже в ніч із 23 на 24 лютого 2022 року Украерорух заборонив польоти у повітряному просторі України у зв’язку з високими військовими ризиками. Українська цивільна авіація повністю зупинила польоти, аеропорти припинили приймати та відправляти пасажирів.
Тим не менш, найбільші авіакомпанії країни — МАУ і SkyUp — зберегли флот і зараз шукають можливість віддати свої борти в «мокрій» лізинг (разом з екіпажами) іноземним перевізникам.
За даними Eurocontrol, польоти у повітряному просторі України у березні порівняно з лютим скоротилися на 98%.
Рішення про зупинку авіасполучення, напевно, врятувало сотні життів — українське небо з першого дня війни стало ареною повітряних боїв. За даними Генштабу збройних сил України, станом на 23 березня знищено 108 російських військових літаків, 124 вертольоти і 50 безпілотників тактичного рівня.
2. Рекордно низький ВВП
2022 року ВВП України може впасти на 35%, прогнозує Міжнародний валютний фонд. «Виходячи зі схожих військових конфліктів, МВФ має методологію розрахунку попередніх втрат, за нею Україна втратить до 35% ВВП. Але це виходячи із сьогоднішньої ситуації та динаміки останніх кількох днів, коли у нас не найвища інтенсивність обстрілів і є переговорний процес, який суто теоретично може призвести до якогось результату», — повідомив заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован в інтерв'ю НВ.
Міністр фінансів Сергій Марченко підтверджує, що негативні наслідки війни будуть колосальними, оскільки на 10 областей, де відбуваються бойові дії, припадає половина ВВП. Надходження від Державної митної служби складають «від сили 15% надходжень мирного часу».
2021 року ВВП України виріс на 3,2% і склав близько $200 млрд у доларовому еквіваленті — це найвищий показник за всю історію країни, повідомили в Мінекономіки.
3. Швидка допомога від партнерів
Проблеми економіки частково допомагає закрити допомога від міжнародних партнерів. Зведений матеріал про найважливіші ініціативи на той момент опублікував сайт Мінфін. Так, у середині березня Джо Байден підписав закон про двопартійне фінансування, що передбачає виділення $13,6 млрд на гуманітарну, оборонну та економічну допомогу Україні та сусіднім країнам.
Це найбільша, але не єдина ініціатива. У США анонсували допомогу ще більш ніж на $300 млн. Європейська комісія 11 березня у якості екстреної макрофінансової допомоги виділила Україні 600 млн євро двома частинами. Обидва транші — частина програми на загальну суму 1,2 млрд євро. На 2022 рік також передбачено допомогу українським біженцям у рамках програми CARE — пакет на 10 млрд євро. Ще $1,4 млрд — від МВФ у рамках програми екстреної підтримки Rapid Financing Instrument.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надав Україні в рамках програми екстрених заходів 129 млн. євро. Загалом у рамках програми Україна може розраховувати на 668 млн євро підтримки. У перспективі ЄІБ готовий надати Україні 2 млрд. євро для зміцнення критичної інфраструктури та відновлення руйнувань.
Крім того, за даними Мінекономіки, країна отримала в борг 311,8 млн євро на відновлення економіки від Світового банку.
4. Фінансова підтримка для бізнесу
Уряд підготував комплексну програму підтримки бізнесу під час воєнних дій. Компанії з оборотом до 10 млрд грн на рік можуть перейти на спрощену систему оподаткування та замість ПДВ та податку на прибуток платити 2% з обороту. Це один із найнижчих податків у світі.
Представники малого та середнього бізнесу можуть отримувати пільгові кредити у розмірі до 60 млн грн під 0% річних на період воєнного стану та 5% річних після його завершення. Гроші будуть спрямовуватися на поповнення оборотного капіталу та перезапуск бізнесу.
5. Спрощення правил роботи
Під час війни призупинено практично всі перевірки. «95% усіх дозвільних документів переводять у декларативну електронну форму. Що це означає? Якщо раніше потрібно було пройти певну процедуру для отримання того чи іншого дозволу, то зараз достатньо подати електронну заявку», — заявив заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма.
На кордонах із країнами Європейського союзу створено режим відкритої митниці, коли товари в Україну поставляються практично без сплати податків. Такий крок дозволить наповнити полиці магазинів продуктами харчування.
6. Гривню вдалося утримати
Національна валюта за місяць девальвувала на 18%. Якщо 23 лютого долар продавався за 28,8 грн, то зараз в обмінах на заході країни — за 34 грн. За кордоном можна без обмежень розплачуватися карткою. Знімати готівку з початку березня можна не лише у банкоматах, а й на касах магазинів та АЗС на суму до 6 тис. грн. Можна отримати велику суму, якщо провести операцію кілька разів.
У воєнний час НБУ запровадив обмеження. Наприклад, робота валютного ринку призупинена за винятком операцій із її продажу клієнтами, видача готівки з рахунків клієнтів в іноземній валюті заборонена. Отримати міжнародний переказ у доларах чи євро теж не можна — лише у гривневому еквіваленті. Зняття готівки з рахунку клієнта в Україні обмежено сумою 100 тис. грн. на день (крім виплати зарплати та соціальних виплат).
Зняття готівки з гривневих рахунків за кордоном обмежено лімітом 100 тис. грн на місяць. Платити за навчання за кордоном можна без проблем.
Також введено ліміт у 100 тис. грн на місяць на операції quasi cash та переказ коштів на рахунки фізосіб за кордон з використанням реквізитів платіжних карток платника та одержувача (P2P-переклади). Серед операцій quasi cash — поповнення електронних гаманців, брокерських чи форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків та покупки віртуальних активів.
7. Скільки українців втратили роботу
Трохи більше половини, 53% працюючого населення, зараз не працюють, свідчить опитування групи Рейтинг. З решти — 22% працюють у звичайному режимі, 21% - віддалено або частково і тільки 2% знайшли собі нову роботу. «Робота — це не тільки економіка, це звичний спосіб життя, спілкування та взаємодія з іншими, структурованість часу, стабілізує, надає впевненості, знижує тривогу та підвищує самооцінку», — наголошується у дослідженні.
Фінансове становище значно погіршилося у 52% українців, у 28% - скоріше погіршилося. І лише 18% - не відчули жодних змін з початку вторгнення Росії. При цьому 40% респондентів заявляють, що заощаджень їм вистачить лише на місяць.
8. Фінансова підтримка для населення
Українці, які мешкають на територіях, де проходять бойові дії, можуть отримати 6,5 тис. грн за програмою єПідтримка. Допомогу також можуть отримати ФОП 1−2 групи, які подали звітність за IV квартал 2021 року або за весь 2021 рік. Також підтримку отримають працівники компаній, які заплатили за них ЄСВ. Кошти не отримають працівники бюджетних організацій, держслужби та фондів державного соціального страхування.
За даними Міністерства цифрової трансформації, близько 500 тис. українців уже отримали таку допомогу. Усього подано близько 4 млн заявок. Кошти можна витрачати без обмежень, знімати у банкоматах або переказувати на інші картки.
Також уряд планує виплачувати переселенцям, які залишили місця активних бойових дій, по 2 тис. грн. на місяць, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, допомогу виплачуватимуть через Дію на картку банку. По 3 тис. грн на місяць платитимуть на кожну дитину, яка змушена була виїхати зі свого регіону.
9. Збитки від війни
За перші три тижні російського вторгнення збитки, завдані інфраструктурі нашої країни, склали щонайменше 1,8 трлн грн. ($62,6 млрд). Таку оцінку станом на 17 березня дали експерти Київської школи економіки у рамках спільного з Кабміном проекту «Росія заплатить».
Внаслідок атак Україна втратила понад 15 тис. км автомобільних доріг, 5 тис. км залізничних колій та 350 мостів та мостових переходів. Зруйновано тисячі житлових будинків. Наприклад, внаслідок обстрілів в окупованому Маріуполі не залишилося жодної вцілілої будівлі.
10. Металургія — мінус
Істотна частина української металургії опинилася у зоні активних бойових дій.
На сьогоднішній день зупинено найбільші металургійні підприємства країни у Маріуполі, Запоріжжі, Кривому Розі та інших містах. Вже відомо, що Азовсталь фактично знищено окупантами. З усього ГМК України працюють лише гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу. Але на знижених обсягах, оскільки експорт залізорудної продукції через порти Азовського та Чорного морів неможливий.
А ось українські аграрії, які забезпечують весь світ пшеницею, кукурудзою, соняшником та іншими продуктами харчування, готові провести посівну кампанію та зібрати врожай-2022.
