Менше працювати, більше відпочивати. Чому чотириденний робочий тиждень стає популярним у світі

28 березня 2021, 11:11
НВ Преміум

Найреволюційніше налаштовані роботодавці запроваджують у своїх компаніях чотириденний робочий тиждень. Скоротити офісний час їх змушує не нарцисизм, а розвиток технологій, прагнення підвищити продуктивність і коронакриза, пише журнал НВ.

Експериментувати з гнучким графіком і віддаленою роботою у міжнародній маркетинговій компанії Awin почали ще у 2018 році. А з початком пандемії коронавірусу впровадили нову практику: щоп’ятниці понад тисяча співробітників компанії у 15 країнах світу стала залишати робочі місця рівно о 14:00.

Відео дня

«Правління впровадило 4,5-денний робочий тиждень, аби під час пандемії співробітники могли вільніше розпоряджатися часом і легше сприймали відсутність поділу між роботою та особистим життям», — пояснює цілі нововведення голова Awin Адам Росс.

Досвід виявився вдалим: ані продуктивність, ані рівень сервісу в компанії не знизилися, а 93% співробітників зізналися, що в умовах коронакризи відчувають підтримку від роботодавця. Тоді члени правління пішли ще далі й із січня 2021-го скоротили робочий тиждень до чотирьох днів — поки на найближчі пів року.

Графік із трьома вихідними — вже не новинка у західному менеджменті. За даними американського сайту пошуку роботи ZipRecruiter, за останні три роки кількість вакансій, у описі яких згадується чотириденний робочий тиждень, зросла втричі — до 62 на 10 тис. публікацій. Власні експерименти з чотириденкою запустили навіть такі гіганти, як американська компанія Microsoft й англо-нідерландська Unilever.

За останні роки можливості віддаленої роботи розширилися, що популяризувало ідею гнучкого робочого місця, аналізує Роберт Бьорд, професор комерційного права у Школі бізнесу американського Університету Коннектикуту, який досліджував практику чотириденного робочого тижня. «А пандемія, яка змусила мільйони співробітників частково або повністю перейти на роботу з дому, лише посилила інтерес до гнучкого графіку і чотириденки», — зазначає він.

До того ж не тільки з боку співробітників і роботодавців, а й у високих урядових кабінетах. Так, у травні 2020 року прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн запропонувала місцевим компаніям розглянути перехід на чотириденний тиждень. На її думку, це сприятиме перезапуску економіки і розвитку внутрішнього туризму.

А наприкінці січня 2021-го уряд Іспанії, намагаючись впоратися зі зростальним безробіттям, схвалив пропозицію невеликої лівої партії Más País виділити 50 млн євро на фінансову допомогу компаніям, які скоротять кількість робочих годин до 32 на тиждень. Цей пілотний проєкт може закласти фундамент для ширшого прийняття чотириденки в майбутньому, вважають оглядачі.

Серед переваг такого графіка — зниження витрат на утримання офісу, скорочення екологічного сліду бізнесу, підвищення продуктивності співробітників, покращення їхнього психічного здоров’я і балансу між роботою та особистим життям. До того ж пандемія спричинила зростання безробіття, а боротися з нею за рахунок скорочення робочого тижня намагалися ще за часів Великої депресії 1930-х років, нагадує Рита Фонтінья, доцентка кафедри стратегічного управління людськими ресурсами у британській Бізнес-школі Генлі в Університеті Редінґа.

І все-таки компанії з трьома вихідними можуть виявитися менш доступними для клієнтів, менш продуктивними і, таким чином, менш конкурентоспроможними, переживають бізнесмени. А деякі економісти попереджають: перехід на чотириденку може не тільки зашкодити бізнесу, але і призвести до загального зниження життєвих стандартів.

Скорочений робочий тиждень має як очевидні фінансові та індивідуальні переваги, так і низку недоліків, погоджується Фонтінья. Але важливо, що пандемія COVID-19 змусила людей переосмислити, як вони працюють.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X