Чому зростає курс гривні і чи варто купувати долари перед виборами
Курс гривні до долара США досяг піврічного максимуму. З початку року нацвалюта зміцнилася більш ніж на 4%
Вранці 12 березня в Києві можна купити долар за курсом 26,5 грн. Курс НБУ, нагадаємо, встановлений на позначці 26,31 UAH / USD. На перший погляд, хороший момент, щоб напередодні президентських виборів конвертувати у валюту гривневі заощадження. Чи варто і як довго триватиме зміцнення гривні? Журналіст НВ Бізнес розпитав про це банкірів та експертів.
Версія НБУ
У Національному банку України вже встигли відрапортувати, що зростання вартості гривні викликане: позитивною динамікою цін на експортні українські товари; наближенням дати сплати податків і зростанням попиту на гривню; низьким зростанням імпорту товарів і обсягом репатріації дивідендів в інвалюті за кордон; більшим ніж покупка продажем валюти фізособами.
Опитані НВ Бізнес банкіри підтверджують ці висновки. «Активність за імпортними операціями знижується, а експортні надходження навпаки відновили стабільний хороший рівень на тлі сприятливої ситуації на сировинних ринках», — сказав начальник відділу продажів казначейських продуктів ОТП Банк Юрій Крохмаль.
Президент інвестгрупи Універ Тарас Козак додає: поки в Україні буде переважати сировинна економіка, фактор сезонності впливатиме на курс гривні. «Зараз початок весняно-польових робіт, до яких аграрії починають готуватися ще в січні - починають заводити валюту в Україну, на неї купують гривню, і купують паливо, засоби захисту рослин, починають ремонтувати техніку і так далі. Все це вимагає великих витрат, тому агрокомпанії заводять гроші в Україну зі своїх офшорних рахунків», — сказав він. Крім того, зараз Україна менше купує газу за кордоном, опалювальний сезон закінчується.
Спекуляції на курсі гривні і роль ОВДП
У НБУ запевнили, що не проводять спеціальних інтервенцій на валютному ринку для підтримки конкретного рівня курсу гривні. З 4 до 7 березня НБУ купив на міжбанківському валютному ринку $ 211,7 млн, що в 2,82 рази більше, ніж минулого тижня. «НБУ щодня відкуповував валюту в заявлених раніше орієнтирах — 15 млн доларів на день», — підтверджує скарбник Forward Bank Наталя Шишацька.
В цілому, на 11 березня з початку року НБУ купив валюти на $ 746,6 млн. «НБУ виходить на ринок для покупки валюти, коли пропозиція набагато перевищує попит. Для регулювання великих коливань в лютому НБУ купив на 0,4 мільярдів доларів США більше ніж продав», — зазначив начальник управління стратегічного планування фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак. — Нерезиденти купують ОВДП, зменшилися покупки енергоносіїв (тепла погода), розрахунки компаній експортерів з бюджетом, звузилась гривнева ліквідність банківського сектора, населення більше продає валюту ніж купує".
Хоча, як зазначили в НБУ зростання обсягів покупки нерезидентами облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), що спостерігалося з середини січня, вже сповільнилося і не робить істотного впливу на курс нацвалюти. «Обсяг портфеля ОВДП у нерезидентів особливо не змінився, тому не можна сказати, що саме покупка ОВДП нерезидентами вплинула на зміцнення курсу гривні», — підтверджує Шишацька.
Як уточнив Крохмаль, нерезиденти вже практично місяць як перестали активно купувати українські гривневі боргові папери «з тих пір, як гривня проти долара зміцнилася, подолавши позначку 27,25».
Зниження інтересу з боку нерезидентів щодо українських ОВДП Тарас Козак пояснює тим, що вони почали користуватися чутливістю сировинної економіки України до сезонних факторів. «Вони заходять взимку, продають дорого валюту, після цього на виручену гривню купують ОВДП і сидять в цих держпаперах три-п'ять місяців, до моменту, коли долар знову почне рости на українському ринку. Тоді вони продають ОВДП заробивши відсотки в гривні - і ще кілька відсотків, купуючи валюту дешевше, ніж вони її продавали», — розповідає фінансист.
Така схема називається сarry trade. Її суть полягає в тому, що спекулянти використовують різницю відсоткових ставок в різних країнах. «Спекулянти можуть, умовно кажучи в США, позичати валюту набагато дешевше, заводять її сюди, тут продають за гривню, отримують високу прибутковість у гривні, і потім ще заробляють на тому, що купують долар дешевше, — уточнив Козак. — Таку штуку ми зараз теж спостерігаємо, сьогодні нерезиденти купили приблизно ОВДП на 13 млрд грн».
Що з балансом
Фінансисти стверджують, що все ж найбільший вплив на курс гривні справили понад $11 млрд гастарбайтерських грошей, які вони переказали в Україну в 2018 році. Це позитивно позначилося на платіжному балансі країни.
Платіжний баланс складається з двох частин — торгового балансу і фінансового рахунку. За оцінками Козака, торговий баланс України з урахуванням проданих товарів і послуг (велика частина — транзит газу з Росії до Європи) становить мінус $6−8 млрд. У той же час, фінансовий рахунок завдяки коштам гастарбайтерів і кредитів від міжнародних організацій, зокрема МФВ, дозволив за підсумками 2018 року вийти платіжному балансу в плюс на більш ніж $ 1,5 млрд. «Тобто, валюти в Україну зайшло більше, ніж пішло, і природно, гривня в таких умовах зміцнюється», — говорить Козак.
Курс і президентські вибори
Експерти побоюються, що вибори президента можуть дестабілізувати ситуацію на валютному ринку України. «Ми можемо побачити істотне падіння курсу гривні в разі перемоги Тимошенко, якщо вона буде виконувати свої обіцянки, — попереджає Козак.
Нагадаємо, Юлія Тимошенко назвала нинішню програму співпраці з МВФ контрпродуктивною і обіцяє знизити тарифи на газ. Зниження тарифів може знову призвести до дефіциту бюджету Нафтогазу, який покривати нічим, крім емісії. Втім, виконати свої обіцянки без підтримки Верховної Ради, Кабміну і НБУ новий президент не зможе.
При цьому, наприклад, за словами Козака, Зеленський — це «кіт в мішку», і що буде в разі його перемоги, дуже складно спрогнозувати. «Залежить від того, хто буде його радниками», — сказав він.
Яким буде курс в найближчі місяці
Банкіри вважають, що в короткостроковій перспективі курс нацвалюти буде зміцнюватися. «Оскільки Мінфін планує продовжувати розміщення ОВДП, а компанії продовжать розраховуватися з державою за річними податковими відрахуваннями», — зазначив Віктор Пастернак.
«Найімовірніше гривня продовжить зміцнення в бік відмітки ~ 26,00, але чи вдасться подолати цей рівень залежить від дій НБУ і його апетиту до поповнення валютних резервів», — погодився з ним Юрій Крохмаль з ОТП Банк. Корекція, на його думку, можлива на тлі відшкодування ПДВ, покупки валюти для виплати дивідендів і політичних чинників, які можуть змінити співвідношення попиту і пропозиції. «Це можуть бути ситуативно-спекулятивні фактори пов’язані з наближенням виборів», — додав Пастернак.
В кінці літа — на початку осені, знову ж спрацює сезонний фактор, коли аграрії зберуть урожай, вони почнуть виводити свою виручку з України, продаючи за кордон свою продукцію. «Восени починається закупівля газу на наступний опалювальний сезон і починається покупка великої кількості (імпортних) товарів на новорічні свята», — сказав Козак.
Він також звернув увагу на показник платіжного балансу. «Багато що буде залежати від кон’юнктури зовнішніх ринків по товарах імпорту та експорту. Наприклад, зростання цін на нафту, відразу б'є по нас, бо у нас ціни на паливо поводяться симетрично, і відповідно ми будемо витрачати грошей на ці товари більше, ніж зараз, — пояснює він. — Якщо виросте ціна на зерно, кукурудзу, то це позитив, тому що це наш експорт». Однак, Козак попереджає, що може намітитися тенденція до зниження обсягів коштів, заведених гастарбайтерами в Україну.
Фінансист не бачить зараз передумов до того, щоб курс гривні впав нижче 28−29 грн за долар, інший сценарій можливий лише, якщо на парламентських виборах переможуть популісти або почнеться «катастрофічна світова криза». «При якихось критичних умовах, якщо навіть Тимошенко стане президентом, то вона не зможе все зробити швидко, тому що потрібна згода Верховної Ради, ця Рада підтримки не дасть, значить потрібно чекати перевиборів, які будуть в жовтні, потім ще потрібен час, щоб сформувалася коаліція, — припускає він. — Золотовалютні резерви України зараз на достатньому рівні, щоб утримати курс в разі спекулятивних сплесків».
В якій валюті зберігати гроші?
Банкіри рекомендують дотримуватися принципу диверсифікації, розклавши свої заощадження в різні валюти.
«На мій погляд, ідеальна така пропорція — 40% в гривні - оскільки основні витрати ми все-таки робимо в ній, — радить Наталія Шишацька з Forward Bank. — Решту коштів в пропорції 30/30 — долари США та ЄВРО — в цьому співвідношенні будуть нівелюватися зміни світового курсу EUR/USD».
Головний скарбник Altbank Наталія Стельмах відзначає, що зараз прибутковість гривневих заощаджень привабливіша, ніж у валюті. «Ставки за депозитами, як мінімум, покривають рівень інфляції, а альтернативний варіант — інвестиції в гривневі ОВДП, — дає можливість отримання додаткового доходу, який в короткостроковій перспективі покриває навіть потенційне зростання курсу валюти», — рекомендує банкір.
Також є варіант частину заощаджень вкласти в золото, яке традиційно вважається «тихою гаванню» для інвестицій, проте такий внесок не покривається Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
