Правила топ-менеджерів. Президент ЕВА Кшиштоф Седлецки про те, як досягти успіху в бізнесі
Від грудня 2015 року поляк Кшиштоф Седлецьки очолює одне з найбільших ділових об'єднань України – Європейську Бізнес Асоціацію.
Уродженець Варшави, він приїхав у Київ близько 10 років тому, аби очолити місцевий офіс японської фармацевтичної компанії Astellas Pharma Europe BV.
Новий президент ЕВА не з чуток знає місцеві особливості ведення бізнесу, і це не заважає йому вірити в перспективи країни.
У межах спецпроекту Правила топів – спільного проекту Європейської Бізнес Асоціації та ділового порталу НВ Бізнес – президент ЕВА Кшиштоф Седлецьки розповідає, чому погодився працювати в Україні, та ділиться головними життєвими принципами і діловими правилами.
Понад 10 років тому поляку Кшиштофу Седлецьки зателефонував давній друг і запитав, чи не хотів би він очолити компанію Astellas в Україні.
«Я знав цю японську компанію, але дуже поверхово і, якщо чесно, не сильно збирався приїжджати в Київ, - згадує Седлецьки. - Але друг сказав, що це одна з кращих компаній, в яких йому доводилося працювати, і сам він очолює регіон, до якого входить Україна. Я довго думав і нарешті вирішив, що, напевно, приїду – на рік, може, півтора».
Цього року виповнюється рівно 10 років відтоді, як Седлецьки прийняв це рішення.
ПРАВИЛА ТА ПРИНЦИПИ КШИШТОФА СЕДЛЕЦЬКИ
1 Перша робота
Перша робота у мене була майже в 14 років. Я тоді жив з батьками. У нас будинок в передмісті Варшави. Я вирішив, що мені потрібні власні гроші. Недалеко від нашого будинку були поля цвітної капусти. Я вирішив, що піду до господаря цих полів і працюватиму в нього. Це була моя перша робота. Я приходив о 3-й ранку, мені давали величезний кошик, я ставив її на спину, брав високі гумові чоботи, бо роса була на полях, і мені в цей кошик закидали цвітну капусту. А я десь за кілометр носив її до вантажівки. Це дуже важко. Мама, звісно, говорила: "Навіщо ти так мучишся?", але тато сказав: "Нехай відчує смак своїх власних грошей".
2 Помилки в бізнесі
На одній з перших моїх робіт був такий закон ватерлінії. Що таке ватерлінія: у кожного корабля є лінія, що позначає, яка частина корпусу перебуває під водою, а яка – над водою. Філософія цього закону проголошувала: кожен співробітник компанії може зробити дірку в борту корабля вище ватерлінії – бо це доводить, що він креативний і хоче щось зробити, але в жодному разі не можна робити дірки нижче ватерлінії – бо корабель потоне. Питання: де розташована ця ватерлінія? Різні компанії визначають це по-різному: десь це $100 тис., десь $500, а десь $3 млн. У компанії, в якій я працював – це була унікальна американська компанія, – визначали ватерлінію таким чином: якщо під час прийняття рішення у тебе з'являється дивне відчуття в ділянці шлунка, то, можливо, твоє рішення перебуває нижче цієї ватерлінії.
3 Особиста мотивація
Гроші та ціпок.
Звісно, не все так просто. Гадаю, мене мотивує якась внутрішня потреба у виконанні своїх завдань. Моє начальство перебуває досить далеко. Звісно, у них є якийсь ціпок, але настільки далеко, що я не бачу його щодня. У зв'язку з цим це переважно самоконтроль та почуття порядності, яке змушує людину рано-вранці йти на роботу і виконувати свої завдання.
4 Головне в людях
Я б назвав це порядністю.
Що ж до роботи – безумовно, професіоналізм.
5 Власні вади
А хтось знає про це взагалі?
Я не вмію кататися на ковзанах. Це кошмар!
Щоб згори не били моїх підлеглих через те, що хтось припустився помилки (а люди припускаються помилок), я приймаю грім на свою голову – бо вона твердіша. Я готовий брати відповідальність за своїх людей, а їм треба залишати можливість приймати рішення
6 Правила в бізнесі
Гадаю, це десять правил, які Господь дав євреям – вони досить розумні. Можна зробити виняток щодо того, що в неділю працювати не можна – я це правило викреслив у нас на роботі.
7 Робоче планування
Немає у мене ніякого секретного способу планування. Використовую електронний календар і записую всі зустрічі. Якщо їх протягом дня більше, ніж 10, значить 11-ту треба провести наступного дня.
8 Де черпати натхнення
Надихають мене контакти з людьми, спілкування. Це банально, але, з іншого боку, намагаюся з кожною розмовою – незалежно від того, чи це людина з величезним досвідом, чималого віку, з високою позицією, чи просто молодий симпатичний студент – щось від кожного з них взяти для себе. Виходить такий мішок пазлів, з яких щось намагаюся потім скласти.
9 Стосунки з підлеглими
Я щодня вранці ставлю собі два питання. Перше: що я повинен сьогодні зробити, щоб допомогти своїм співробітникам? Друге, ще важливіше: чого я не повинен робити, щоб їм ще більше допомогти?
10
Про роль начальника
Давайте людям свободу, а самі працюйте, як криголам. Там, де підлеглі не зможуть (бо вони молодші, менш досвідчені, у них немає зв'язків, можливостей пробитися) – там вступить у гру ваша роль, там ви пробиваєте їм дорогу. Але тільки тоді, коли вони самі не зможуть.
І працюйте, як громовідвід для них. Щоб згори не били моїх підлеглих через те, що хтось припустився помилки (а люди припускаються помилок), я приймаю грім на свою голову – бо вона твердіша. Я готовий брати відповідальність за своїх людей, а їм треба залишати можливість приймати рішення. Якщо ви битимете за перші ж помилки, вони перестануть вирішувати – вони будуть або вичікувати, або красиво прикривати свою "задню частину" різними листами і боятися прийняти рішення.
