Блекаут — це не кінець світу. Голова Укренерго Володимир Кудрицький про запас міцності та унікальний досвід українських енергетиків

28 листопада 2022, 22:45
Ексклюзив NV
Володимир Кудрицький (Фото:Наталія Кравчук/НВ)

Володимир Кудрицький (Фото:Наталія Кравчук/НВ)

Велике інтерв'ю з керівником компанії — диригента української енергосистеми Володимиром Кудрицьким — про шкоду від російських ракет, запас міцності, відповідальність за відключення і героїчну роботу енергетиків, які повертають світло в будинки.

Володимир Кудрицький просто зараз входить у перелік найважливіших людей в державі. Якщо Володимир Зеленський відповідає за всю країну загалом, Валерій Залужний — за воєнні здобутки, то голова Укренерго — за стабільність роботи енергосистеми, завдяки якій до оселі кожного українця та до кожного працюючого підприємства прямує електричний струм. Через масовані ракетні обстріли РФ, які вибивають з ладу електростанції і систему транспортування, це — надскладна задача.

Відео дня

Бесіда з Кудрицьким відбулася 22 листопада, за день до чергових ракетних атак на енергоінфраструктуру, наслідки якої досі відчуває вся країна. По-перше, ми хотіли зробити зрозумілими всім українцям базові принципи роботи енергосистеми: як влаштована мережа, чому обмеження — це необхідність та хто їх безпосередньо виконує. По-друге, пояснити, що таке блекаут та чи він дійсно загрожує Україні.

Після 23 листопада останні два питання перестали бути суто теоретичними. Розуміння причин цієї надзвичайної події, її реальних наслідків та способів їх усунення має бути базовим знанням кожного домогосподарства задля планування власного життя під час війни. Тому інтерв'ю з Кудрицьким варто прочитати всім, хто хоче розібратись, що насправді відбувається з енергетикою в країні.

На питання, які стосувалися обстрілу 23 листопада, Володимир Кудрицький відповів письмово під час узгодження матеріалу.

ПРО НАСЛІДКИ ОБСТРІЛІВ 23 ЛИСТОПАДА

Що відбулося 23 листопада? Чи це був найбільший обсяг разових руйнувань за час російської агресії? Чому наслідки цієї атаки стали настільки помітними?

23 листопада стався черговий масований ракетний напад на енергосистему. Орки планували досягти найбільшого ефекту від обстрілів ще 10 жовтня. Але їм знадобилося сотні ракет, 7 масованих хвиль атак і, як кажуть українські військові, розпакувати недоторканний ракетний запас, щоб вимістити свою злобу на цивільних українцях за поразки від ЗСУ. Так, ця атака мала найбільші наслідки на українську енергосистему, яка всі попередні атаки демонструвала неочікувану ворогом стійкість.

23 листопада у нас був блекаут?

У нас була системна аварія, і аварійні вимкнення світла у всіх регіонах України. Спрацювала автоматика, були вимушено зупинені блоки атомних станцій, які зазвичай виробляють половину всієї електроенергії в країні. Через руйнування, завдані ракетним обстрілом, вони не були спроможні видавати електроенергію в мережу. Також була пошкоджена низка важливих теплоелектростанцій. Ми вдячні українській протиповітряній обороні, яка збила 51 ракету з 67 запущених. Сподіваюся, зрозуміло, що план ворога передбачав значно більші руйнування та гуманітарну катастрофу. Але героїзм і майстерність ЗСУ, витримка і професіоналізм моїх колег-енергетиків цьому завадили.

Особисто мене заспокоїла ваша поява в телемарафоні у вечір після атаки. Коли ви зрозуміли, що систему вдасться полагодити? Розкажіть, наскільки це можливо, про ключові дії Укренерго.

Ми зовсім не так ставимо питання, і я це говорив всі дні в тому ж телемарафоні і у всіх інтерв'ю журналістам: блекаут це не кінець світу, це важке випробування, після якого система починає своє відновлення. Тому відновлення системи ніхто не ставив під сумнів. Наші досвідчені диспетчери стали першими в світі, хто стикнувся з необхідністю реагувати на терористичну атаку такого рівня. Вони діяли чітко за протоколами, розробленими для таких випадків. Головне завдання було — з'єднати систему, відновити можливість видачі потужності з електростанцій, а також можливість передачі електроенергії на велику відстань. І це завдання було виконано. Наступне важливе завдання було підняти атомні блоки. Технологічно — це повільний процес. На вечір 24 листопада енергетикам вдалося забезпечити половину необхідного енергоспоживання країни. Пріоритетно заживлювали водоканали, водоочисні споруди, теплопостачання, лікарні. На ранок 25 листопада в системі вже було дві третини необхідної країні електроенергії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

В яких регіонах після обстрілу 23 листопада була пошкоджена генерація? Чи це тільки Київ? Чи вона вже працює чи ремонт ще займе час?

Протягом семи ракетних атак від 10 жовтня були пошкоджені всі великі тепло- і гідроелектростанції в Україні. Я не можу вдаватися в деталі, щодо наслідків кожного конкретного удару. Але я хочу наголосити — суть обʼєднаної енергосистеми в тому, що споживач отримує електроенергію не лише від найближчої електростанції. Проблема, яку намагаються створити орки — це саме зробити неможливим доставку електроенергії з одних регіонів в інші. І ми маємо бути готовими до нових їхніх спроб.

Після цієї атаки обмеження стануть більшими і довшими?

Першочергове завдання — повернутися до планових відключень, щоб люди могли планувати своє життя в умовах обмежень. Але ми не маємо права давати людям зайві очікування. З кожною новою атакою тримати обмеження дефіциту в планових графіках стає складнішим. На жаль, зараз ми ще маємо аварійні відключення, але вони необхідні. Дозволю собі порівняння з накладенням пораненому турнікета при кровотечі — це боляче і неприємно, але це рятує життя.

Яким чином забезпечують живлення об'єктам критичної інфраструктури?

Є перелік ліній, до яких підключена критична інфраструктура. На них напруга подається першочергово. Але місцеві влади мають подбати про генератори для найбільш важливих вразливих обʼєктів. Це насамперед водоканали, котельні, лікарні. Якщо поруч країна-терорист, ми маємо бути готові до всього.

Наскільки шкідливі для АЕС аварійні зупинки на зразок тих, які відбулися 23 листопада?

Найкорисніше для атомних станцій працювати стабільно рівним графіком. Немає в світі енергетичних обʼєктів, яким були б корисні ракетні удари. Але все, що було зроблено 23 листопада після аварійної зупинки атомних блоків, було зроблено згідно технічних протоколів.

Володимир Кудрицький (Фото: Наталія Кавчук / НВ)
Володимир Кудрицький / Фото: Наталія Кавчук / НВ

ЯК ВЛАШТОВАНА ЕНЕРГОСИСТЕМА І ЩО РОБЛЯТЬ РОСІЯНИ

Щоб всім було зрозуміло, що відбувається, поясніть коротко, як влаштована енергетична система України.

Важливо розуміти кілька базових речей. По-перше, електроенергія — це товар, який не зберігається. Це — його головна риса. Це означає, що вона споживається в той самий момент, в який виробляється на якійсь електростанції. В енергосистемі завжди має бути баланс між виробництвом і споживанням. Наша енергосистема формувалася в 60−80 роки як частина енергосистеми СРСР. Економічно дешевше було виробляти електроенергію на великих електростанціях: атомних (АЕС), вугільних (ТЕС), гідроелектростанціях (ГЕС та ГАЕС) і газових теплоелектроцентралях (ТЕЦ). Всі вони виробляють електроенергію і видають її в мережу, яка з'єднує електростанцію і кінцевого споживача.

Друга важлива річ. В мережі є кілька типів ліній. Є високовольтні лінії, їх можна порівняти з автобанами, які ведуть від великих електростанцій до великих «розвʼязок». Це наші магістральні мережі, які транспортують величезні обсяги електроенергії до наших підстанцій. Ця мережа є двох типів. Магістральна мережа приєднується безпосередньо до великих електростанцій і транспортує величезні обсяги електроенергії з місць, де вона виробляється, до областей, де вона споживається. На наших підстанціях електроенергія високої напруги трансформується в електроенергію меншої напруги, і далі вже йде «дорогами», так би мовити, місцевого значення — розподільчими мережами доставляється до конкретного будинку чи підприємства.

Магістральними мережами управляє державна компанія Укренерго. Розподільчими мережами в кожній області і місті Києві — обленерго. Електростанції і обленерго можуть належати державі, приватним власникам і комунальним підприємствам. Наприклад, Київтеплоенерго належить КМДА. А споживачі у нас є побутові — домогосподарства, комунально-побутові і промислові — підприємства різної форми власності.

Чим безпосередньо займається Укренерго?

Головна задача Укренерго як оператора магістральної мережі — забезпечувати баланс виробництва і споживання електроенергії. Тобто наші диспетчери віддають команду електростанціям скільки коли виробляти залежно від рівня споживання.

Споживання збільшується зазвичай вранці і ввечері. В мирний час наша задача була правильно спрогнозувати і пройти так звані ранкові і вечірні піки. У нас є атомні станції, які не вміють змінювати обсяги свого виробництва, а є маневрені теплостанції — ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, які вміють. Робота диспетчерів Укренерго — диригувати цим енергетичним оркестром.

Але під ракетними обстрілами ми отримали ще одну задачу — регулювати, куди ми можемо доставити електроенергію, а куди ні — через руйнування. В нинішніх умовах Укренерго доводить до обленерго обсяги споживання, які можна доставити в той чи інший регіон. А вже обленерго вирішують — кого вони вимкнуть, щоб дотримуватись доведених до них лімітів. Ще раз повторю: ви не знайдете в світі диспетчерів, які мають такий досвід.

Всі говорять про блекаут, але як коректно вживати цей термін? Як його розуміють енергетики?

Блекаут — це стан, коли енергосистема повністю знеструмлена.

Вся енергосистема чи якась територія?

Вся. Зазвичай, коли кажуть блекаут, мається на увазі повне знеструмлення енергосистеми.

Які сценарії загрожують Україні?

Є різні сценарії блекауту. Як я вже сьогодні сказав, росія ставила собі за мету знеструмити Україну ще 10 жовтня. Але останні півтора місяці показали, який у нас був великий запас міцності. Таке не переживала жодна інша енергосистема в світі. Так, для людей це не очевидно, вони звикли, що світло є завжди, навіть під час війни. Ми до 10 жовтня намагалися відремонтувати і виправити наслідки обстрілів і атак, не привертаючи уваги. Бо події після 10 жовтня стали новиною для більшості споживачів, а для нас — лише більшим масштабом того, що ми вже переживали вісім місяців.

Ще раз повторю: в цілому блекаут — це не є кінець світу. Це дуже складна подія як для енергетиків, так і для споживачів, тому що обмеження енергопостачання можуть бути дуже тривалими. Але в цілому для споживача, ця картина вже знайома: обмеження енергопостачання якийсь час, проблема зі зв’язком та іншими сервісами. А для енергетиків — це означає реалізацію складних технічних процесів. Розвертати систему «з нуля» складніше, ніж просто заживлювати об'єкти, які були пошкоджені в разі ракетної атаки, коли система все ж працює.

Блекаут наступає через те що система автоматично вимикається чи це робить диспетчер Укренерго, коли бачить дисбаланси?

У диспетчера Укренерго немає кнопки «блекаут». Його робота, як раз і полягає в тому, щоб уникнути блекаутів. Технічною мовою: блекаут — це системна аварія, неконтрольована подія. І причина такої аварії зараз одна, і жоден диспетчер не може її передбачити: російські ракетні обстріли.

Контрольовані обмеження споживання, які вводить диспетчерський центр Укренерго, а реалізовує конкретне обленерго у вигляді списку споживачів, яких відключають на певний час, потрібні як раз, щоб блекауту не було. У нас є проблема з достатністю генеруючих потужностей в системі. Електростанції не можуть виробити стільки електроенергії, скільки українські громадяни і бізнес хотіли би спожити. Тому, щоб підтримати необхідний баланс в системі між виробництвом і споживанням в кожну секунду часу, доводиться обмежити споживання.

Давайте уточнимо, Херсон весь останній час у блекауті чи ні?

Більша частина області не має взагалі живлення електрики. Якби Херсон був окремою енергосистемою, можна сказати, що він був би у блекауті. По суті в Херсоні розбиті електромережі. Ми їх відновлюємо, щоб відновити енергопостачання.

Я бачив різні оцінки за останній тиждень. Від слів експерта енергоринку Олександра Харченка, що в разі повного блекауту світло може зникнути на строк від 3 до 10 днів. До — провладних телеграм-каналів, які взагалі казали, що блекаут Україні не загрожує. На який час, за вашою оцінкою, Україна може залишитись без світла?

Ніхто не може спрогнозувати і знати наперед, скільки і в якому регіоні не буде енергопостачання, якщо така подія теоретично трапиться. Тому що ми не знаємо, якими будуть ракетні удари, в які точки ці ракети потраплять, яким буде масштаб руйнувань, які нам будуть доступні мережі, підстанції і електростанції, щоб заживлювати споживачів.

Що б не сталося, Укренерго буде піднімати енергосистему, виходячи з конкретних умов, які складуться в цей момент. Ми насправді дуже давно й ретельно готувалися і відпрацьовували протоколи дій: що робити, і в якому випадку. Не тільки на рівні Укренерго, а також разом з іншими енергетичними компаніями — електростанціями, обленерго, іншими операторами критичної інфраструктури.

Скільки часу тоді може зайняти відновлення? Три-десять днів — це коректна оцінка?

Я не буду називати умовних чисел, можу оперувати лише фактами. Після атаки 23 листопада нам знадобилося 14 годин на «зшиття» системи і підготовки мережі для подачі напруги на обʼєкти критичної інфраструктури. Але є технологічна особливість підняття атомних блоків — вони повертаються в систему повільно. Тому чимало побутових споживачів не мали світла більше доби. На жаль, ми не можемо виключити нових атак. Тому людям потрібно бути готовими до різних сценаріїв, особливо якщо вони живуть у багатоповерхівках з електроплитами. Єдине, що я можу обіцяти — що відновлення системи розпочинається в момент пошкодження і ми будемо її піднімати за будь-яких умов.

Все-таки уточню. Чи можливий варіант, коли певні регіони є захищеними від блекауту? Наприклад, через наближеність до західного кордону. І чи можлива робота в режимі островів, коли вся система не з'єднана, проте залишаються працювати регіони, які наближені до генерації з вцілілими енерговузлами?

Такий сценарій можливий, і це — не блекаут. Це якраз більш легкий сценарій для енергосистеми. Тому що в роботі залишаються електростанції з осередками споживання. Нам легше їх з'єднати назад в єдину енергосистему, відновивши лінії електропередач, з'єднавши їх фізично в єдине ціле.

Що стосується захищених і незахищених регіонів, це залежить знову таки від географії ракетних атак. Класичний випадок блекауту — це погашення всієї енергосистеми. Якщо проводити аналогію з людським тілом, це — втрата свідомості. Не можна сказати, наприклад, що тіло свідомість втратило, а ліва рука — ні. Якщо якісь регіони ще працюють, значить це — не блекаут. Це — важка системна аварія. Важка, але контрольована.

Володимир Кудрицький (Фото: Наталія Кравчук / НВ)
Володимир Кудрицький / Фото: Наталія Кравчук / НВ

Ви розумієте стратегію росіян? Вони вже б’ють і по мережі, і по електростанціях?

Ситуація динамічно змінюється. Б’ють по мережах, щоб зменшити нашу здатність передавати електроенергію з одного регіону в інший і створити в енергосистемі «вузькі місця». З іншого боку, б’ють по електростанціях, по нашій здатності виробити достатньо електроенергії, щоб забезпечити потреби всіх споживачів.

Як я розумію їхню мету, вони хочуть, щоб ми всі дуже налякалися і зробили кроки назустріч, щоб населення змінили настрої на бажання переговорів і так далі. Ми бачимо, що цього не відбувається. Вони не дуже успішні загалом в цій стратегії, тому що я собі дуже слабко уявляю, як за допомогою цих ударів можна змусити нас капітулювати. По-моєму, ми тільки утверджуємося в думці, що треба йти до кінця.

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЕС І ПЛАН Б ДЛЯ ЛЮДЕЙ І БІЗНЕСУ

Багатьом незрозуміло, чому не можна швидко відновити мережу. Можете це коротко і зрозуміло пояснити? Прилітає швидше, ніж з’являється нове обладнання?

Тому що підстанції, розподільчі пристрої електростанцій і самі електростанції — це складні технологічні об'єкти, які будуються роками, реконструюються роками, а обладнання, яке пошкоджується, виготовляється довгими місяцями або теж роками. Якби ми не були готові до цих обстрілів, то були би в набагато гіршій ситуації ніж зараз. Просто завдяки величезному запасу обладнання і матеріалів, величезному людському ресурсу всередині компанії ми забезпечуємо ці ремонти за дні або тижні. Нормативна тривалість ремонтів певних обʼєктів, які ми робимо за кілька днів — взагалі-то місяць.

Але вся енергосистема не відновлюється повністю за декілька днів. І за декілька тижнів теж. Магістральні підстанції, якими ми управляємо — їх близько 90 зараз — це об'єкти площею від 10 до 45 гектарів, які щільно заставлені дуже дорогим і складним обладнанням, яке перенаправляє потоки потужності між різними лініями електропередачі, трансформаторами, системами управління. Це дуже складні об'єкти. Найбільші з них нагадують невеличкі містечка. За декілька днів їхню функціональність можна відновити лише частково.

Якщо Запорізька АЕС повернеться під контроль України, чи можна сказати, що дефіциту по Україні взагалі не буде?

З дуже великою вірогідністю — так. Якщо вона повертається і працює на повну.

Хто з енергокомпаній постраждав найбільше?

Страждають всі. Найбільший обсяг пошкоджень, якщо рахувати в кількості ракет і дронів, зазнала наша магістральна енергомережа. Я думаю, він більший, ніж у всіх інших компаній разом узятих. Тим не менш, ми розуміємо, що в нас великий дефіцит потужностей для виробництва електроенергії. І тільки у нас в Україні, на жаль, є запас критичного складного обладнання. Більше того, після того, як ми почали шукати обладнання, яке можна швидко привезти для продовження ремонтів, я впевнився, що такого запасу, як був у нас до початку ракетних атак, не існувало в жодній країні світу. Ніхто не тримає трансформатори на складі як запчастини. Тому Укренерго, там, де це критично, зараз ділиться своїми запасами з іншими компаніями, щоб вони могли виробляти електроенергію.

Володимир Кудрицький (Фото: Наталія Кравчук / НВ)
Володимир Кудрицький / Фото: Наталія Кравчук / НВ

Мені здається, в суспільстві була певна дезорієнтація стосовно небезпечності обстрілів для енергомережі. Навіть від держструктур і топ-чиновників лунають різні меседжи. Показовий приклад — фейсбук-сторінка Міненерго, де через день можна прочитати абсолютно різні за тональністю публікації. Від — запасайтеся всім на крайній випадок, до — заспокойтеся, не ведіться на штучно створену паніку.

Не хочу коментувати інші інституції, сформулюю, як я це бачу. Масштаб атак — безпрецедентний. Ризик зажди існує. Разом з тим енергосистема пережила вже 7 хвиль надзвичайно потужних атак. Від майже 70 до 100 ракет випускає по енергосистемі України ворог. Ми ці атаки пережили. Якщо будуть нові ці атаки, ми так само зможемо їх пережити. Тим більше, що у нас є Збройні сили — суперважливий фактор для їх відбиття. Від того, скільки ракет зіб'ють ППО, залежить масштаб пошкоджень. Але ще раз — ми будемо відновлювати систему за будь-яких умов.

До чого мають бути готові люди і бізнес цією зимою? У всіх має бути план Б, ті ж генератори?

На цю зиму автономні джерела живлення — це дуже хороша ідея, якщо є можливість їх дістати. Очевидно, що після великих атак гарантувати одразу безперебійне енергопостачання неможливо. Нам потрібен час, щоб заживити споживачів по різних регіонах, де пошкоджена мережа. І якийсь час треба, щоб стабілізувати систему, зменшити обсяг споживання, вивести ситуацію в плановий графік відключень.

Бізнесу потрібно адаптуватись. Я вже говорив з багатьма представниками і знаю, що вони в себе цю роботу проводять, намагаючись адаптувати свої технологічні процеси. І, по-перше, мінімізувати споживання електроенергії вранці і ввечері. А, по-друге, про всяк випадок підготуватись до перерви в енергопостачанні в разі атак.

Обмеження для споживачів будуть мінімум до весни?

З одного боку, якщо атаки будуть продовжуватись, вони можуть пошкодити додаткові електростанції, які зараз в роботі і нам буде трохи важче, ніж зараз. З іншого боку, ми можемо відремонтувати те, що пошкоджено раніше, ввести додаткові потужності в роботу і деокупувати наші території. Тоді буде легше. Тому насправді все залежить від динаміки на фронті і перемог ЗСУ.

Показати ще новини
Радіо NV
X