Оренда, кредити, зрив поставок. З чим зіткнувся бізнес, і що з цим робити — рекомендації Торгової палати
Оплата оренди, зрив поставок сировини, повернення кредитів, затримки з експортом — основні проблеми бізнесу під час карантину.
Врегулювання питань із орендою приміщень і обладнання, зрив термінів постачання сировини і обладнання, погашення кредитних зобов’язань бізнесу перед банками, затримка з експортом з України і невиконання зобов’язань іноземними партнерами — п’ять головних проблем, з якими підприємці, представники малого, середнього і великого бізнесу звертаються до Торгово-промислової палату України, повідомили в ТПП.
«З моменту введення карантину в Торгово-промислову палату України щодня надходять сотні звернень, на які наші фахівці намагаються максимально швидко дати відповідь. На їх підставі ми формуємо перелік питань, які потребують врегулювання на законодавчому рівні», — розповів президент ТПП Геннадій Чижиков.
На першому місці серед звернень — врегулювання питання з оплатою оренди приміщень і обладнання. Питання стосується в основному підприємців і малих підприємств, які вимушено простоюють через карантин. Це кафе, ресторани, готелі, спортзали, перукарні, торгові точки на ринках, магазини в орендованих приміщеннях в житлових і офісних будівлях. За оцінками ТПП, це питання стосується 600−700 тис. бізнес-одиниць.
«Для вирішення цієї групи питань ТПП ініціювали внесення змін до законодавства, і карантин був визнаний форс-мажором. За нашими даними, у 95% випадків орендарі і орендодавці домовляються про врегулювання питань. У випадках, коли немає взаєморозуміння, ТПП видає сертифікати про обставини форс-мажору, з якими можна захищати свої інтереси в суді», — пояснив Чижиков.
Друга за кількістю звернень проблема — зрив термінів постачання продукції, сировини, комплектуючих. Багато підприємств працюють не на повну потужність — частина персоналу не вийшла на роботу через зупинку громадського транспорту, з інших причин.
«В основному, питання стосується підприємств, на які не поширюється дія карантину. Відповідно, відсутні обставини форс-мажору. У цих випадках компанії обирають різну стратегію. Одні домовляються з партнерами про нові терміни поставки. Другі - запасаються сировиною на 2−3 місяці вперед», — розповів глава ТПП.
Третя за частотою звернень проблема — врегулювання взаємовідносин з банками.
«На даний момент це питання жодним чиноим не врегульоване для бізнесу. Це особливо гостра проблема для підприємців, мікро- та малого бізнесу, робота яких зупинена на час карантину. Станом на січень 2020 року цы бізнес-одиниці винні банкам 6,2 млрд. грн. За законодавством, відсутність грошей — не форс-мажор, і кредит потрібно погашати навіть у період карантину. Штрафи та пені ніхто не відміняв. Торгово-промислова палата України готує проекти змін до законодавства. Для пошуку рішень потрібен діалог банків і НБУ», — сказав Чижиков.
Четверта за частотою виникнення проблема — затримки з експортом. Вони пов’язані з чергами на митниці через перевірку стану здоров’я людей, які перетинають кордон — переважно, водіїв вантажного автотранспорту.
«Навряд чи хтось може вплинути на ситуацію. За законодавством, вона не є форс-мажором. Ми радимо опрацьовувати питання логістики, виходячи з оперативної інформації про завантаженість пунктів пропуску. Аналогічні ситуації виникають по транзиту через інші країни. Наприклад, Казахстан повністю закрив міжнародні вантажні перевезення, є обмеження на перетин кордонів всередині ЄС. Ситуація постійно змінюється», — пояснив Чижиков.
П’ята за значущістю проблема для бізнесу — невиконання зобов’язань іноземними партнерами.
«В останній місяць різко зросла кількість випадків, коли іноземний партнер не може заплатити за отриману продукцію, оголосив себе банкрутом, зриває терміни поставки обладнання чи сировини. Проблема виникає з введенням карантину в країнах розташування контрагента. В цьому випадку ТПП може допомогти дізнатися фінансовий стан партнера. Оптимальний варіант — перевірка інформації про фінансовий стан контрагента до укладення угоди», — зазначив президент ТПП.
Раніше у Торгово-промисловій палаті роз’яснили, чи можна вважати форс-мажором введення карантину.
