Передвиборча премія. Дев'ять фактів про конфлікт Гройсмана з Коболєвим

7 березня 2019, 08:30
Сюжет

Гройсман не хоче бачити Коболєва на чолі Нафтогазу. Що на кону і яка історія розбіжностей керівництва Нафтогазу і Кабміну – в огляді НВ Бізнес

6 березня Кабінет міністрів оголосив про проведення відкритого конкурсу на посаду голови НАК Нафтогаз України. Таким чином, прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав зрозуміти, що не має наміру продовжувати контракт з чинним головою компанії Андрієм Коболєвим. Нагадаємо, тижнем раніше наглядова рада Нафтогазу рекомендувала продовжити контракт з Коболєвим ще на три роки.

Відео дня

Контекст

Позиція НАК Нафтогаз України. Згідно зі ст. 52 закону Про акціонерні товариства п. 8 та п. 9 до компетенції наглядових рад входить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу та затвердження умов контрактів, що укладаються з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

У ст. 33 закону «Про акціонерні товариства» вказується, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

У ст. 69 п. 7 статуту НАК Нафтогаз України говориться, що до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, що укладаються з головою та членами правління, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання таких контрактів. Примітно, що чинний статут Нафтогазу затверджений саме кабінетом Гройсмана.

Позиція Кабміну заснована не на законі, а на його власній постанові. Відкритий конкурс на посаду голови правління НАК Нафтогаз України оголошено відповідно до постанови Кабміну № 777 про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки.

Оголошення Кабміном кадрового конкурсу на пост голови найбільшої держкомпанії за три тижні до президентських виборів, за слабкої правової позиції виглядає як оголошення відкритої політичної війни. Формальний привід – незгода прем'єра з рівнем зарплат і премій керівництва Нафтогазу. Однак, на кону набагато більше. Що саме?

1. Контроль над Укртранcгазом

Вересень 2016 року. Міністерство економічного розвитку і торгівлі прийняло рішення про перепідпорядкування собі оператора української ГТС – компанії Укртрансгаз, що входить до складу Нафтогазу. Коболєв різко заперечував і зажадав звільнити голову УТГ Ігоря Прокопіва. Звільнення Прокопіва до березня 2017 року блокував Кабмін. У Нафтогазі заявляли, що рішення МЕРТ підривало позиції компанії в Стокгольмі, в арбітражі проти Газпрому.

2. Контроль над наглядовою радою Нафтогазу

Весна-осінь 2017 року. У березні 2017 року Гройсман вирішив збільшити склад наглядової ради Нафтогазу з 5 до 7 членів, щоб отримати в ньому лояльну більшість. На знак протесту чотири члени Наглядової ради, зокрема всі іноземці, склали з себе повноваження. У підсумку, склад наглядової ради все-таки був збільшений, але більшість зберіг за собою Коболєв.

3. Позови до Кабміну і відповідна реакція

Літо 2017 року. Нафтогаз в адмінсуді оскаржив відмову уряду створити механізм і джерела компенсації збитків, що виникли через Положення про покладання спеціальних обов'язків (ПСО, в рамках якого Нафтогаз поставляє газ за пільговими цінами газзбутам). НАК виграв дві інстанції.

Осінь 2018 року. Нафтогаз подав проти Кабміну позов до Госпсуду Києва на 6,6 млрд грн як компенсацію шкоди, заподіяної бездіяльністю відповідача. «Кабмін не визначив джерела фінансування і порядок визначення компенсації, яка надається суб'єктам ринку природного газу», – сказано в позові.

Осінь 2018 року. Укргазвидобування подала до Госпсуду Києва позов до Кабміну про стягнення 56,8 млрд грн. Компанія вважала, що недоотримала ці гроші внаслідок виконання ПСО.

У відповідь Нафтогаз отримав велике податкове повідомлення від ДФС. Йшлося про заниження податкових зобов'язань зі сплату ПДВ на 16,3 млрд грн в межах виграного у Газпрому спору в Стокгольмському арбітражі за контрактом на транзит.

Коментуючи позов Нафтогазу, Гройсман зазначив: "Те, що Нафтогаз хоче продавати газ населенню по 12 тис. грн, а не по 8,500 тис. грн, а я це не підтримую, це не конфлікт, а моя позиція". Крім того, Гройсман пообіцяв, що 90% прибутку Нафтогазу буде направлено в бюджет на "потреби громадян". У НАКу зазначають, що Нафтогаз є найбільшим платником податків, що забезпечує шосту частину всіх податкових надходжень до держбюджету (71,4 млрд грн за перше півріччя 2018 року).

4. Контроль над процесом анбандлінгу і залучення західного партнера до управління ГТС

Літо 2018 року. На вимогу Єврокомісії та МФО почати анбандлінг Нафтогазу (поділ функцій з видобутку і транспортування газу) Кабмін створив ПАТ Магістральні газопроводи України, підпорядковане Міненерго. Коболєв наполягав на залученні західної компанії до управління ГТС і звинуватив віце-прем'єра Володимира Кістіона (вихідця з Вінниці, пряму креатуру Гройсмана) в зриві переговорів з іноземними партнерами, а Кабмін – в блокуванні структурних реформ в Нафтогазі.

5. Конфлікт навколо облгазів і плати за використання мереж Нафтогазу

Літо 2018 року. Коболєв зажадав усунути зі схеми торгівлі газом посередників – газзбути і змінити порядок, при якому всі дані про кінцевих споживачів газу мають лише облгази, що створює умови для махінацій і корупції. У листі Гройсману Коболєв зазначив, що неплатежі з боку облгазів, в основному підконтрольних Дмитру Фірташу, досягли $ 2 млрд і попередив про можливе відключення від газопостачання 120 населених пунктів в 16 областях.

Також Коболєв вказав, що Натфогаз є власником об'єктів газорозподільних систем вартістю 588 млн грн, але не отримує плату за їх експлуатацію.

Лист потрапив у ЗМІ, лояльні до бенефіціарів облгазів ЗМІ звинуватили Коболєва в прагненні «заморозити Україну». Гройсман ухилився від публічної полеміки.

6. Аудит діяльності Нафтогазу

Листопад 2018 року. На засіданні Кабміну голова Рахункової палати Валерій Пацкан заявив, що Нафтогаз не дав дозволу на проведення держаудиту компанії, просто не допустивши Рахункову палату до перевірки.

7. Кадрові конфлікти всередині НАК і реформа Нафтогазу

Осінь 2017 – зима 2018 року. Коболєв зайнявся зміною структури Нафтогазу. Нова модель мала на увазі створення дивізіонів газу і нафти, в які Укргазвидобування і Укртранснафта увійдуть як дочірні підприємства. На посаду голови дивізіону газу Коболєв хотів призначити голову УГВ Олега Прохоренка, який зажадав значного збільшення зарплати. Наглядова рада Нафтогазу, як кажуть, не без тиску з боку Кабміну відхилила цю пропозицію, а Прохоренко залишив Нафтогаз.

На його місце прийшов Андрій Фаворов, співвласник групи ЕРУ, одного з найбільших газових трейдерів, якого Економічна правда називала другом Коболєва. За дивним збігом, 6 березня, в день оголошення конкурсу на посаду Коболєва, в ЗМІ потрапив компромат на Фаворова. Агенство Українські новини опублікувало службові записки Юрія Вітренка, виконавчого директора Нафтогазу, з яких випливає, що у Фаворова – конфлікт інтересів, і ЕРУ отримувала доступ до дешевого газу. Коболєв відповів, що конфлікт інтересів вичерпаний ще в лютому. Можливо, у Вітренка не було мети бити по Коболєву в інтересах Гройсмана. Однак витік внутрішнього службового листування держкомпанії грає на руку противникам Коболєва.

8. Витрати на установку безкоштовних лічильників газу

30 січня 2019 року Кабмін рекомендував Нафтогазу встановити газові лічильники 3 млн домогосподарств за рахунок самої компанії. У відповідь Коболєв висунув дві умови: прямий контракт зі споживачем, який хоче поставити лічильник, і чітке визначення джерел коштів у фінплані Нафтогазу на ці дії. Витрати на покупку і установку трьох мільйонів газових лічильників можуть скласти близько 9 млрд грн.

9. Гра на публіку: зарплати і премії правління Нафтогазу

16 лютого 2019 року Гройсман заявив, що уряд перегляне умови контракту з менеджментом Нафтогазу. "Я вважаю, що контракт, який діє п'ять років, має умови, які зараз є неприйнятними. Я за те, щоб зарплати і винагороди для держкомпаній і їх менеджменту були ринковими, але я проти того, щоб в такий скрутний час зарплати були захмарно великими", - заявив він.

За інформацією ЗМІ, загальні виплати топ-менеджменту Нафтогазу (6 членів правління і 9 директорів) – в 2017 році склали 214 млн грн, в 2,46 разу більше, ніж в 2016-му. У 2018 Коболєв отримав $ 7,9 млн премії за перемогу в Стокгольмському арбітражному суді в суперечці з Газпромом. Нагадаємо, НАК виграв у російської монополії $ 2,7 млрд. Сам Коболєв відмовився називати свою зарплату, зазначивши лише, що це – семизначна цифра.

"Чому Володимир Борисович любить говорити саме про мою зарплату? Я думаю, що природою цього є не зарплата, а наші розбіжності в поглядах на ринок природного газу, посередників, ПСО і пана Фірташа", – прокоментував Коболєв звинувачення Гройсмана.

Показати ще новини
Радіо НВ
X