Корупція, нелегальна забудова, монополізація ринку будівництва. Чи вирішує ці проблеми законопроєкт 5655 і за що точиться боротьба?

Новий законопроект №5655, покликаний врегулювати будівельний ринок, викликав гостру дискусію. Серед противників — мери, архітектори, активісти.
В разі підписання президентом законопроєкту правила роботи докорінно будівельного ринку докорінно зміняться. Процеси мають стати автоматичними – система самостійно перевірить легальність усіх документів забудовника відповідно до реєстрів та надаватиме дозволи на будівництво.

Головний промоутер законопроекту, керівниця партії Слуга народу Олена Шуляк в інтерв’ю Радіо NV розповіла, що кожен учасник будівельного процесу — чиновник, забудовник, архітектор, спеціаліст з відділу охорони культурної спадщини, представник Національної поліції матиме свій електронний підпис. І засвідчуватиме будь-яку дію в електронній системі. «Видає чиновник містобудівні умови та обмеження — конкретний чиновник підписує цей документ. Завантажує до системи проєктну документацію архітектор — він підписує цю проєктну документацію. Тобто кожна людина буде чітко визначена і вона потім нестиме відповідальність за свої дії або бездіяльність», — каже вона.
Але усе це не стосується замовників будівництва, які не несуть жодної відповідальності. Експерти припускають, що документ може лобіювати екс-заступник міністра розвитку громад та територій, а нині депутат від ОПЗЖ Дмитро Ісаєнко. Йому приписують контроль над будівельною компанією Perfect Group.

Забудовники можуть складати договори на контроль за будівництвом із приватними компаніями. Для цього останнім необхідно отримати ліцензію в Міністерстві розвитку громад та територій і застрахувати свою роботу, суму визначатиме Кабінет Міністрів. Робота архітекторів не страхується, тому у разі виникнення помилки експертам доведеться компенсувати збитки самостійно.

Процесом керуватиме новий орган — Містобудівна палата, яка підпорядковується Міністерству розвитку громад та територій. Саме цей орган контролюватиме ринок — видаватиме ліцензії архітекторам, інженерам, приватним контролюючим структурам, а також накладатиме штрафи. Причому, як кажуть в Архітектурній палаті, розмір найменшого штрафу складає 30 прожиткових мінімумів, а це 80,5 тис. грн. І накласти його можуть за будь-яке формальне порушення, яке можливе через суперечливість законодавчих норм. Міністерство розвитку громад та територій об'єднують з міністерством інфраструктури під керівництом Олександра Кубракова, тож останній контролюватиме велику галузь. Нагадаємо, саме Кубраков в якості голови Укравтодору очолював Велике будівництво.

Органи охорони культурної спадщини мають 14 днів для погодження документації забудовника, цей термін можна продовжити ще на 10 днів. Якщо відповіді немає, то діє принцип мовчазної згоди і рішення вважається наданим. Таку норму вітають забудовники, які роками намагаються отримати дозвіл від органів охорони культурної спадщини. Проти — архітектори, які вважають, що міста можуть втратити об’єкти охорони культурної спадщини.

Усі норми ухвалив парламент у середині грудня. Президент Володимир Зеленський поки не озвучив свого рішення.

Ні. Бо в більшості міст немає актуальної містобудівної документації — Генеральних планів розвитку територій, тобто актуальних даних, які можна внести у систему. Наприклад, Київ розвивається за планом, що був затверджений у 2002-му, а розроблений у 1997 році. Щоб отримати право користування на землю чи дозвіл на будівництво девелопери розробляють Детальні плани територій (ДПТ), в яких прописувались нові параметри забудови. «Коли в тебе застарілий генеральний план, коли ти всі положення генерального плану можеш уточнювати детальними планами територій, тому що ти так домовився з забудовниками, тобі так вигідно і так хочеться жити. Тому і не розробляються актуальні генеральні плани», — каже Шуляк про причини критики законопроекту з боку мерів міст.

Для розробки та затвердження містобудівної документації потрібно декілька років. І поки незрозуміло, як ринок працюватиме увесь цей час. Окрім того, в деяких містах третина земельних ділянок не внесена до електронного земельного кадастру і також створюватиме проблеми. В законопроєкті не прописана відповідальність реєстраторів за те, що інформація не була внесена до системи або допущені помилки.

Міста не зможуть займатись гармонійним розвитком територій. Бо не впливатимуть на зовнішній вигляд об’єкту, особливо це важливо для центральної частини міст, а також його призначення. В містобудівних умовах та обмеженнях можна вказати лише висотність, щільність забудови та відстань від вулиць. А буде це торговий центр, магазин чи склад — вирішуватиме власник землі. Архітекторам не подобається, що замовник будівництва отримує всі права на розроблену ними документацію, і можете вносити у неї зміни. Однак не несе за це жодної відповідальності.