Будівельний скандал. Чому архітектори, мери та активісти критикують новий містобудівний законопроєкт?
За даними порталу ЛУН, після початку війни роботи відновлено на 50% будов нових ЖК (Фото:skorchanov / Pixabay)
Верховна Рада у другому читанні ухвалила скандальний законопроєкт № 5655, який вносить революційні зміни у роботу будівельної галузі. Що не так із цим документом, який має реформувати одну з найкорумпованіших галузей української економіки?
У липні 2020 року команда Офісу реформ при Кабінеті Міністрів, який очолював Михеїл Саакашвилі, зібрала забудовників та презентувала їм реформу будівельної галузі. Зала Конфедерації забудовників не вміщала усіх бажаючих — девелопери підтримували новації, що планувались. Всі розуміли, що одна з найкорупційніших галузей економіки потребувала змін.
З того часу, за два з половиною роки вдалося ліквідувати одіозну Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та створити на її місці Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Парламентарі прийняли, а президент Володимир Зеленський завізував законопроєкт № 5091, що зобов’язує девелоперів реєструвати майнові права на ще недобудовані квартири.
Однак найбільший резонанс викликало затвердження 13 грудня Верховною Радою у другому читанні законопроєкту № 5655, що має докорінно змінити роботу будівельного ринку. Забудовники мають бути задоволені: схоже, чиновники і фейкові активісти втрачають можливості корупційного тиску на бізнес. Але, проти цього документу виступило надто багато людей — від мерів українських міст до архітекторів і лідерів громадських організацій.
НВ Бізнес розібрався, що саме прописано у новому законопроєкті та що найбільш обурює учасників ринку.
Нові правила гри
