Як отримати кошти. Рада ухвалила закон про компенсації за зруйноване житло — як він працює

Житловий будинок у Дніпрі, зруйнований російською ракетою 14 січня 2023 року (Фото:Mykola Synelnykov / Reuters)
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект № 7198 про створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого внаслідок збройного вторгнення РФ в Україну житла та порядок компенсації за нього.
Законопроект підтримали 275 народних депутатів, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Відповідно до проекту закону, компенсації надаватимуться виключно за пошкоджену чи зруйновану з 24 лютого 2022 року житлову нерухомість. Закон не поширюється на об'єкти, які на дату введення військового стану перебували на тимчасово окупованих територіях.
Власники квартир та інших житлових приміщень матимуть змогу отримати житловий сертифікат, що підтверджує гарантії держави фінансувати придбання житла (у тому числі, побудованого в майбутньому) у межах певної суми, тоді як у власників приватних будинків буде вибір між отриманням сертифікату та грошовою компенсацією. Така грошова компенсація нараховуватиметься у спеціальному режимі для фінансування будівництва.
Законопроект не встановлює граничний розмір компенсацій, а також обмеження за місцем розташування, типу та площі нового житла, профінансованого сертифікатом. При цьому, якщо вартість житла буде нижчою за суму, зазначену в сертифікаті, залишок компенсації виплачуватиметься лише за рахунок коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків.
Термін подання заяви про отримання компенсації — під час дії воєнного стану та протягом одного року після його скасування. Використовувати сертифікат можна протягом п’яти років від дня його видачі, при цьому відчужувати житло (крім успадкування) заборонено п’ять років.
Розглядом заявок займатимуться комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, створені виконавчими органами місцевих рад, військовими чи військово-цивільними адміністраціями.
Згідно із законопроектом, джерелами фінансування компенсацій можуть виступати державний та місцеві бюджети; кошти міжнародних фінорганізацій, кредиторів та інвесторів; міжнародна технічна та/або зворотна або неповоротна фінансова допомога; репарації чи інші стягнення з РФ та інші.
Українці подали вже понад 325 тис. повідомлень про знищення чи пошкодження житла.